Кожен сучасний ВНЗ є суб’єктом наукометричних оцінювань багатьох національних та світових рейтингів, які детально розглядають його науково-дослідницьку діяльність. Ще одним важливим показником академічної роботи вишу є дослідницька практика його співробітників, яка полягає у їхній публікаційній активності в журналах, індексованих в міжнародних наукометричних базах даних (Scopus, Web of Science тощо) та у високій кількості цитувань їхніх робіт іншими вченими. Рейтинг наукової установи, здебільшого, залежить від її внутрішньої активності, а підтримка науковців – від зовнішнього фінансування. Це створює своєрідний колообіг, який вимагає злагодженої співпраці та постійної роботи над підвищенням наукометричних показників.
У світлі останніх подій, важливою новиною став процес державної атестації наукових напрямів ВНЗ. Його розпочато за сприянням Міністерства освіти і науки України, і тепер, окрім щорічних рейтингів Вищого навчального закладу, буде відбуватись оцінка його окремих напрямів науки. Здобувши найвищу характеристику, наукові установи вперше отримують фінансування у розмірі 100 млн грн. Оцінювати будуть експерти відповідних напрямів за певними показниками:
• новітність (дослідження мають нести прогресивні ідеї, бути передовими та займати чільне місце у світових рейтингах).
• практична цінність дослідницьких результатів (вони повинні бути затребуваними іншими дослідникам та мати практичне застосування в житті та побуті, а також допомагати ВНЗ, в якому працює вчений, принести користь економіці країни, покращити екологічну ситуацію світу тощо).
• їхня перспектива (дослідження мають відповідати на глобальні питання, щоб їхні результати могли стати натхненням та допомогою іншим вченим).
• інтегрування у світовий науковий простір (останнім часом простежується потужна динаміка публікаційних процесів у всьому світі, тому Україна не має віддалятися від цієї тенденції. Віднедавна українські ВНЗ отримали доступ до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, що має активувати використання цих бібліографічних порталів та підвищити якість наукових статей та кількісних показників. Будуть враховуватись результати роботи ВНЗ за останні 5 років. Експертне рішення затверджуватиме атестаційна комісія, результатом оцінки стане поділ ВНЗ на 4 групи: А, Б, В та ті, хто не пройде атестацію. Кошти отримують вищі навчальні заклади, які увійдуть до групи А. Надалі планується фінансування групи Б.
Досі виші отримували фінансову підтримку з бюджету лише для конкретного проекту, що не давало належної опори і можливості планувати довготривале дослідження. Тепер це буде розвивати стимул до системних новітніх експериментів і рівень української науки зможе займати вищі сходинки у різних рейтингах. Під час атестації будуть враховуватись фінансування та кошти на обладнання, кількість опублікованих статей та видання, що входять до наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science тощо). Фінансування направлятиметься на дослідження в межах наукової сфери, на розвиток, оновлення інфраструктури та матеріально-технічної бази.
Це означає, що протягом 5 років університет зможе збільшити акцент на динаміці руху цього дослідницького напряму, його новітніх розробках, підвищити зарплату науковцям, провести закупівлю нового обладнання, а також співпрацювати з молодими вченими.
Сучасний стан української науки та наукометрії потребує комплексного реформування, а також часу, який допоможе змінити ставлення до нововведень. Апелюючи до міжнародного досвіду, однією з ознак зарубіжного навчального закладу є його постійна фінансова підтримка, яка забезпечує та регулює активну наукову діяльність. З боку Міністерства освіти і науки все більше уваги приділяється розвитку науки в Україні шляхом введення нових процесів та впровадження фінансування, що має стимулювати активізацію роботи дослідницької сфери. Українське державне керівництво поступово надає можливості для зростання академічних даних: введення нових положень про демократизацію наукового життя, розвиток міжнародної співпраці завдяки участі у програмах ЄС, фінансування відкритого вступу ВНЗ до Scopus та Web of Science, нові умови атестацій, які мають виявити дійсно важливі наукові роботи та винаходи. Завдячуючи цьому курсу, українські виші показують динамічні результати у своїй науково-дослідницькій діяльності. За останніми підрахунками бази даних Scopus у квітні 2019 року, на перших сходинках національного рейтингу ВНЗ розташувались такі університети України:
Маємо надію, що й інші українські ВНЗ з часом займатимуть вищі сходинки рейтингу, оскільки лідерські позиції вишу у світовому рейтингу сильно впливають на формування іміджу країни та інвестиційних надходжень. Але важливо, щоб кожен вчений і вищий учбовий заклад дійсно розвивали науку, тоді фінансування обов’язково з’явиться та буде лише додатковою підтримкою і так наявної мотивації впроваджувати науковий прогрес. Світове наукове сьогодення крокує надто швидко, і всі зміни потребують від вчених активного робітництва із зарубіжним дослідницьким товариством, участі у новітніх програмах, спрямованих на розвиток і підтримку наукової сфери. Потрібно по-новому будувати комунікацію, створювати інші рівні ідентичності вищих навчальних закладів, активувати міжнародну мобільність, робити акцент на глибинних та передових дослідженнях, щоб встигати за всіма процесами у сфері науки та наукометрії.
Наука – це світове явище, рушійна сила цивілізаційного характеру. На жаль, вона залежить від національних та політичних процесів, але їй тісно лише в цих межах, тому виникає потреба розширювати кордони її розвитку, розповсюдження та оцінки.
Дивлячись на світовий рейтинг, ми маємо визнати, що поки перебуваємо на нижчих сходинках, але, як показує практика, щорічно відбувається зміна лідерів, яка демонструє «живий» процес. Тому, коли в пріоритеті інтенсивна та глибинна наукова робота вчених, яка активно підтримується державою та керівництвом вищих навчальних закладів, високі показники цитування і вищі сходинки рейтингів гарантовані апріорі.
