Графічний контент – це головний інструмент візуальної комунікації у різних сферах. Галузь наукометрії не є виключенням.

Спеціально для видання "Наука та метрика" науковий редактор Катерина Сосєдко підготувала аналітичну статтю, в якій ділиться своїми порадами щодо оформлення графічного контенту у дослідницькій роботі. Приємного прочитання. 

Саме завдяки використанню різних засобів візуалізації (рисунки, схеми, діаграми, таблиці тощо) відбувається взаємозв’язок текстових символів із зоровим образом. У споживача інформації виникають асоціативні образи, внаслідок чого відбувається швидке запам’ятовування інформації.

Чому так важливо правильно оформити графічний контент у науковій статті?

Читач завжди звертає увагу на наявність графічного контенту та його якість у статті. У цьому контексті доречно згадати прислів’я: «По одежі стрічають, а по уму випроводжають». Якісно оформлений візуальний матеріал впливає на зацікавленість читача та позитивне схвалення наукової публікації.

У наукових комунікаціях є 3 суб’єкта, які відповідають за підготовку та погодження графічного матеріалу у статті: науковець, редакція журналу і дизайнер. Вчений відповідає за фактчекінг і структуру графічного контенту, дизайнер вирішує питання типографіки та кольорового оформлення. Редакція журналу допомагає знайти консенсус між трьома згаданими вище суб’єктами. Отримавши статтю до розгляду, технічний редактор, насамперед, звертає увагу на якість графічного матеріалу, адже у подальшому зі статтею буде проводитися багато робіт: рецензування, переклад (за потреби), макетування та верстка.

На першому етапі розгляду наукової статті погано оформлений графічний матеріал може вплинути на рішення рецензента щодо відмови у публікації. На другому – увесь графічний контент перекладається англійською мовою і якщо немає можливості його редагувати, то авторський текст зафарбовується і вставляється новий. Згідно з редакторською практикою, для того, щоб графічний матеріал не був відокремлений від нових написів, перекладач робить скріншот, що значно погіршує якість. На третьому етапі – під час перенесення рисунків, діаграм, графіків у форматі JPG, PNG, що не мають редаговану форму у MS Word значно втрачається якість. Для того, щоб їх доопрацювати я витрачаю від 20 до 40 хвилин на одне графічне зображення, залежно від кількості написів, геометричних об’єктів та інших елементів у матеріалі. Відповідно до цього, під час верстки журналів та великої кількості статей, виникають затримки із опублікуванням, оскільки редагування та оформлення графічного контенту вимагає багато часу. Окрім цього, згідно з моїм досвідом підготовки макетів до друку, видавництво приймає файли лише з високою якістю графічного матеріалу. Тому розглянемо більш детально вимоги до оформлення візуального контенту у науковій статті.

Графічний контент з високою якістю зображення

Основне правило створення зображень

Графічний контент є важливою супроводжувальною частиною тексту. Під час підготовки наукової публікації до подачі у журнал важливо правильно оформити його у статті. Він має бути читабельним, зрозумілим, привертати увагу. Графічні елементи у статті створюються з метою доповнення, роз’яснення основного тексту публікації, а не дублювання інформації у текстових рисунках. На мою думку, основне правило під час створення візуального контенту –  це функціональність та корисність. Завдяки використанню візуальних комунікацій науковець може зобразити складні системи установок, процесів тощо, які у текстовому форматі сприймаються важко. 

Буде цікаво: ще одна стаття Катерини Сосєдко про науково-публікаційне середовище: рецензовані журнали проти хижацьких

Програма для підготовки графічного контенту

Науковцю потрібно знати, що підготовка матеріалів статті до друку та публікації на сайті журналу здійснюється у професійній видавничій програмі Indesign. Тому підготовлений графічний контент засобами MS Word повинен мати редагований формат (зокрема текстові рисунки, графіки, діаграми), щоб під час верстки вони не втратили якість. Усі графічні матеріали потрібно подавати окремими файлами, а у тексті статті робити позначки «Рисунок 1» тощо, де має розміщуватися відповідний матеріал.

Необхідно звертати увагу на те, що відскановані документи, скріншоти мають низьку роздільну здатність, тому їх бажано не використовувати в основному матеріалі статті. Також під час створення графічного контенту потрібно пам’ятати, що деякі ефекти (прозорість, тінь, градієнтна заливка тощо) неможливо ідентично відтворити у програмі Indesign, тому бажано використовувати однорідні кольорові рішення. Графічний контент краще готувати у векторному форматі (AI, EPS), оскільки його масштабування не вливає на якість зображення.

Пошук картинок у Google

Джерела та нюанси пошуку зображень

Окрім, використання стандартних засобів MS Word для створення графічного контенту, найчастіше трапляються растрові зображення (без можливості редагування). Використовуючи картинки з Інтернету, науковцю потрібно звертати на розширення, масштаб зображення. Усі зображення мають бути в масштабі 1:1. Тому не використовуйте компресію (стиснення) першоджерел. Розміри (растрового зображення) повинні мати однаковий розмір в пікселях і міліметрах з високим розширенням (dpi). Збільшити растрове зображення більш ніж на 10–15 % без суттєвої втрати якості не вдається. Розширення понад 300 dpi у жодному разі не впливає на якість, а лише збільшує обсяг носія. Якщо розширення зображення становить 72 dpi, то під час друку воно вийде поганої якості. Шукаючи рисунки з Інтернету, використовуйте «Google. Рисунки». У віконце пошуку можна перетягнути зображення поганої якості і є імовірність того, що знайдуться декілька подібних варіантів, але кращої якості.

Відповідно до сказаного вище, через графічний контент передається важлива наукова інформація. Щоб не втратити якість матеріалу під час переносу з однієї програми (MS Word) до іншої (Indesign), його необхідно ретельно відредагувати. Це стосується таблиць, графіків, діаграм, текстових рисунків. Створюючи графічні об’єкти засобами MS Word або Excel, не перетворюйте їх у не редагований формат.

Візуальний контент має полегшувати сприйняття наукового повідомлення та бути читабельним. Від його якості частково залежить рішення редакційної колегії прийняти чи відмовити у публікації. Оформлюйте графічний вміст згідно з правилами, щоб під час експертної оцінки, Ваш матеріал схвалили та допустили до публікації у науковому журналі.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Консолідований рейтинг 2021. Хто став лідером вищої освіти?"

img

Авторка журналу «Наука та метрика», експерт у сфері наукового редагування. Навчалась у Київському університеті ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Видавнича справа та редагування». Наразі є студенткою НПУ імені М.П. Драгоманова, де опановує спеціальність «Редагування в засобах масової інформації та видавнича діяльність». Була членом наукового товариства Інституту журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка. Має досвід написання наукових статей, учасниця конференцій та наукових конкурсів. Активний редакторський та науковий шлях привів Катерину спочатку в компанію «Наукові публікації». А згодом її запросили стати технічним редактором у Видавничому домі «Наукові журнали», де її діяльність полягає у щоденному літературному редагуванні статей з економіки, макетуванні та верстці наукових журналів.

Читайте також