Оформлення бібліографії й додавання посилань – це дуже клопітлива робота, яка до того ж займає багато Вашого часу. Саме для цього існують спеціальні програми – бібліографічні менеджери. Ви пишете статтю, вставляєте цитоване джерело, а вони роблять усю роботу за Вас. Які особливості таких менеджерів та який обрати для організації академічної бібліографії – читайте у нашому матеріалі.

Гайд з програмних забезпечень для роботи з бібліографічними списками (Zotero, Mendeley, EndNote)

Для чого необхідні референс-менеджери?

Референс-менеджер (або бібліографічний менеджер) – це спеціальне програмне забезпечення для запису і використання літературних посилань. Бібліографічний менеджер дає можливість збирати інформацію про публікацію із баз даних, підтягувати дані, потрібні для цитування, створювати бібліографію в різних академічних стилях, сортувати зібрані посилання за поданим описом (автори, публікація даних, ключові слова і т.д.), додавати зауваження до цитувань, а також співпрацювати з іншими авторами.

Які функції виконують референс-менеджери?

Менеджери створені для автоматизації підготовки бібліографії під час написання наукових статей. Нижче розберемо алгоритм роботи таких сервісів.

Структура бібліографічних менеджерів:

  • база даних, в яку можна вводити інформацію про джерела (автор, заголовок, видавництво, дати, номери сторінок і т.д.);
  • система, яка дозволяє створювати вибіркові списки статей у різних форматах відповідно до вимог видавців журналів;
  • модуль імпорту, завдяки якому є можливість копіювати бібліографічні описи з наукових баз даних (Web of Science, Scopus), веб-сайтів, текстових документів, і додавати її до бази.

Деякі референс-менеджери можна інтегрувати з текстовими редакторами (Microsoft Word, Open Office, Scrivener та ін.). Коли Ви додаватимете цитату, бібліографічний опис створюватиметься автоматично, що зменшить ризик того, що Ви раптом загубите цитоване джерело. Для цього необхідно вбудувати плагін менеджера в текстовий редактор. У простіших програмах, де функція вбудування відсутня, можна експортувати підготовлені посилання через буфер обміну. Саме наявність таких плагінів становить основну перевагу використання бібліографічних менеджерів.

Який референс-менеджер обрати для організації літератури?

На сьогодні розроблено безліч різноманітних референс-менеджерів: платні, або безплатні, що працюють в онлайн-режимі, або універсальні програми для ПК. Ви можете обрати той, який буде Вам найбільш зручний. Пропоную розглянути функції найпопулярніших референс-менеджерів – Zotero, Mendeley та EndNote.

EndNote

У роботі я найчастіше використовую EndNote, оскільки він найкраще з-поміж інших менеджерів інтегрує бібліографічну інформацію з інтернет-ресурсів, таких як Google Scholar чи Web of Science. З ним легко працювати, а при встановленні плагіну EndNote в текстовий процесор Word, автоматично створює бібліографію за допомогою функції «Цитування при написанні» (в порядку першого згадування публікацій або за алфавітом).

EndNote – це платна система управління бібліографічними даними (на відміну від Mendeley і Zotero), яка є продуктом компанії "Clarivate" і пов’язана з бібліографічною базою Web of Science. EndNote можна використовувати в якості стаціонарної програми для ПК або в режимі онлайн разом з сервісом Web of Science. Увійшовши через обліковий запис Web of Science, Ви отримаєте безплатний доступ до онлайн-версії менеджера.

Особливості EndNote

  • можна додавати посилання в свою бібліотеку EndNote безпосередньо з Web of Science;
  • має понад 7000 стилів цитування, що дозволяє автоматично відформатувати бібліографію згідно з необхідним стандартом цитування.
  • до системи можна увійти з будь-якого ПК через обліковий доступ, а отже підходить також для наукових колаборацій;
  • в безплатному пакеті користувачеві надається до 2 ГБ та 50 000 посилань локальної пам’яті. У платній версії - необмежено.

Який референс-менеджер обрати для організації літератури?

Zotero

Мої колеги  часто використовують Zotero, оскільки він безплатний і нічим не гірший за EndNote. І має навіть деякі переваги. Zotero працює у двох форматах: як розширення для браузерів Mozilla Firefox та Google Chrome, і як стаціонарна програма для операційних систем Windows, Linux, Mac OS. Має україномовний та російськомовний інтерфейс, що для когось може мати принципове значення. 

Особливості Zotero

  • витягує бібліографічні описи з документів PDF, баз даних, каталогів бібліотек, веб-сайтів (Google Scholar, Google Books, Amazon.com, ScienceDirect і т.п.), відеофайлів тощо;
  • працює як в онлайн режимі, так і в офлайн;
  • підтримує інтеграцію з текстовими процесорами Word, Libreffice, LaTeX, Scrivener;
  • є можливість додавати цитати з автоматичним зазначенням джерел;
  • доступна функція швидкого та розширеного пошуку бібліографічних джерел;
  • використання плагінів текстового процесора дає змогу автоматично генерувати бібліографію з цитованих елементів та натисканням кнопки змінювати стилі цитування для всього документа (система підтримує всі основні стилі – Чикаго, MLA, APA, Ванкувер, а також конкретні стилі для понад 8000 журналів та видавців);
  • має відкритий програмний код для роботи з посиланнями, що дає можливість завантажувати додаткові модулі, які орієнтовані на специфічні сценарії використання програми (наприклад, Juris-M для роботи з юридичними текстами);
  • можливість збереження бібліографічної бази онлайн, проте безплатно надається всього 300 МБ сховища;
  • до елементів можна додавати примітки, файли та посилання.

Mendeley

Для наукових колаборацій з колегами, найкраще, на мою думку, підійде саме Mendeley. Це безплатний сервіс, який дозволяє не лише створювати і упорядковувати бібліографічну базу, а й використовується як соціальна мережа для вчених. Ви можете увійти до системи з різних серверів, відстежувати дослідницькі тенденції, статистичні дані, будувати зв’язки з колегами, які цитують ті ж джерела.

Особливості Mendeley

  • можливість зберігання даних в особистій бібліотеці, робота з документами в режимі офлайн;
  • надає користувачеві 2 ГБ безплатного серверного простору для збереження інформації;
  • резервне копіювання та синхронізація на кількох комп’ютерах. Для цього необхідно лише увійти в текстовий редактор з обліковим записом онлайн (наприклад, Dropbox);
  • має кращу здатність автоматично витягувати метадані з PDF-документів;
  • можливість повнотекстового пошуку у форматі PDF;
  • наявність плагіну для текстових редакторів Microsoft Word, OpenOffice.org, LibreOffice, BibTeX;
  • підтримує безліч стилів цитування, узяті зі сховищ мови цитування CSL;
  • доступна функція виділення та коментування фрагментів статей, таким чином Ви зможете ділитися інформацією з колегами;
  • є компонент соціальних мереж, щоб побачити, що читають та коментують інші дослідники у Вашій галузі.

Робота з науковими статтями вчених вимагає від редактора випробування нових інструментів, розширення професійних навичок і глибшого вивчення сфери. Інструменти, які допомагають автоматизувати роботу, в цьому випадку мають велике значення. Сподіваюсь, що моя стаття допоможе Вам краще орієнтуватися у новітніх сервісах і активно використовувати їх у своїй дослідницькій, редакторській діяльності.

Автор: Ірина Давиденко

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Як опублікувати статтю в журналі з високим впливом?"

img

Авторка журналу «Наука та метрика». За професійною освітою – журналіст і редактор, закінчила Ягеллонський університет у Кракові. Має досвід у написанні наукових статей, учасниця міжнародних наукових конференцій, українсько-польських та польсько-німецьких освітніх обмінів. Нині Ірина є редактором компанії «Наукові публікації». Її діяльність полягає у структуруванні та поданні статей до міжнародних та вітчизняних видань різноманітних тематик.

Читайте також