Виконуючому обов'язки Міністра освіти і науки України Сергію Шкарлеті передали перехідну книгу Міністерства. У ній йде мова про досягнення МОН за 100 днів роботи нинішньої команди у сфері освіти, науки та інновацій, а також про основні проблеми та пріоритети розвитку.

Кардіограма української науки у перехідній книзі МОН

То, що було виконано за 100 днів?

► Національний фонд досліджень розпочав свою роботу. До речі, за цей час Фонд встиг провести та завершити прийом заявок на два конкурси “Наука для безпеки людини та суспільства” та “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”. Було подано більше 900 заявок на одержання фінансування. Список проєктів, що отримують гранти, буде опублікований на офіційному сайті НФДУ. Слідкуйте за новинами.

► МОН оголосив конкурс з відбору представників та експертів від України до комітетів, що відповідають за перевірку виконання рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

► Відбувся запуск бета-версії веб-платформи «Science to Business Marketing Model» (S2BMM).  Команда МОН працює над маркетинговою моделлю науки для бізнесу S2BMM. Це повинно посприяти розвитку інновацій в економічному секторі країни. Завдяки цій платформі наукова спільнота має почати ефективну комунікацію з бізнесом.

► Ротація вітчизняної антарктичної експедиції на станції Академіка Вернадського в умовах обмеження авіасполучення через пандемію.

► Проведено третю атестацію наукових установ. Більш детально про результати перевірки ефективності роботи дослідницьких організацій, читайте у нашій статті.

Також у перехідній книзі зазначені основні проблеми у сфері науки

  • наука не є пріоритетною сферою (в принципі, на цьому можно було закінчувати перелік проблем);
  • недостатнє ресурсне забезпечення сфери;
  • дослідницькі результати не відповідають потребам держави і світовому рівню;
  • обмеження в реалізації вченими свого потенціалу та долученні до важливих економічних і суспільних проблем;
  • замале фінансування (практично відсутня грантова допомога);
  • бюрократизація досліджень;
  • «консервативна» система управління та оплати праці у державному секторі досліджень, а також у кадровій політиці;
  • маленький процент підтримки молодого наукового покоління та їхньої академічної мобільності.

Пріоритетні напрямки роботи

НАУКА СФЕРА ІННОВАЦІЙ ТА ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

Важливим  вектором дій у науці є залучення України до міжнародних дослідницьких програм, організацій та інфраструктур.

Запровадження підтримки права на академічну мобільність на державному рівні.

Оновлений підхід до оплати праці вченого.

Розвиток матеріально-технічної бази наукової інфраструктури, що працює за принципом відкритого доступу.

Розподіл фінансування роботи наукових установ та ЗВО за результатами державної атестації.

Грантове фінансування науки та інші плани.

Підтримка інноваційної діяльності та залучення інвестицій у науку та інновації.

Новатори заручаються допомогою міжнародних грантових Фондів.

Комерціалізація розробок.

Надання послуг з трансферу технологій  для винахідників та інноваторів, а також оцінка інновацій, прав інтелектуальної власності тощо.

 

 

Сподіваємось, що Сергій Шкарлета врахує всі напрацювання, нововведення та проблеми, які проходить сучасна українська дослідницька сфера і своєю активною позицією і діяльністю допоможе змінити стан речей на «НАУКА – ПРІОРИТЕТ»!

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "ТОП-5 статей про наукометрію за червень місяць".

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також