Міністерство освіти і науки України поступово вводить нові вимоги до функціонування українських закладів вищої освіти та наукових установ, впроваджуючи оновлені формули оцінки та критерії атестації. Але чи готові до цього наші дослідницькі організації та виші?

Редакція видання «Наука та метрика» вирішила задати це питання Денисові Пилипенку, який є бізнесменом-дослідником у науково-публікаційній сфері. Він часто подорожує та спостерігає вектор діяльності вчених та ЗВО різних держав. Це надихає його глибинно аналізувати ситуацію, створювати проєкти міжнародного рівня, запроваджувати світові тенденції у сферу наукометрії і науки, розвиваючи її не тільки в Україні, а й за кордоном.

Денис Пилипенко: комплексний підхід та стратегія – шлях успішного ЗВО

Пане Денисе, Ви заснували компанію «Наукові публікації – Publ.Science», яка займається публікаціями наукових статей у вітчизняних та міжнародних журналах, що індексуються у Scopus, Web of Science та інших базах даних. Компанія стала лідером у науково-публікаційній сфері та активно продовжує свій розвиток. На науковій конференції у Словаччині, Ви презентували усім її учасникам свій новий проєкт – компанію «Наукові журнали – Journals.Science», яка надає комплексні послуги не тільки вченим, а й закладам вищої освіти та науковим установам. Чому виникла ідея працювати у цьому напрямку?

–  Причиною появи компанії «Наукові журнали – Journals.Science», став великий попит на послуги, які вона пропонує. На сьогодні вона включає два основні напрямки.

Перший – це сприяння та підготовка журналу до його включення в наукометричні бази даних світового масштабу, що передбачає безліч практичних дій, а саме: присвоєння DOI, ISSN, створення адекватного сайту сучасним світовим моделям. На базі цієї компанії формуємо свій портфель журналів, а також ми відкриті до купівлі видань, що включені в міжнародні бази даних або ще не мають індексації через певні причини (відмова у фінансуванні інвесторів чи минулих власників, зміни у формі власності ЗВО, неспроможність редакції самостійно розвивати науковий напрям і процес рецензування, покращувати сайт, присвоювати ISSN, DOI та інше).

Ми розглядаємо варіант спільного розвитку наукового журналу шляхом часткової участі в його власності. Наша компанія готова допомагати як з технологічної сторони, знаннями, зв’язками, так і фінансово, що дозволить нам мати частковий контроль, а виданню та засновникам журналу отримати свою користь від співпраці (роботу з підтримки видання, його розвиток, збільшення цитування, впізнаваності, покращення квартилю, процентилю тощо).

І другий напрям – це «науковий консультант», який пов’язаний з нашою роботою в науково-дослідницьких установах та ЗВО і виконується двома компаніями «Наукові публікації – Publ.Science» та «Наукові журнали – Journals.Science». Наразі я активно впроваджую поняття «наукового аутсорсингу» та «наукового консалтингу» в Україні та інших країнах-учасників СНД, коли група компаній, якою я володію, виступає повноцінним науковим відділом ЗВО та науково-дослідницьких установ. Ці поняття вже давно впроваджують провідні університети світу у свою систему управління. 

Хочу зазначити, що послуга «науковий консультант» буде цікава і тим замовникам, які прагнуть, щоб їхні наукові журнали були включені в наукометричні міжнародні бази даних.

Як Ви контролюєте роботу цих двох компаній?

–  «Наукові публікації – Publ.Science» – це повністю автономний проєкт, де я кожного місяця переглядаю ситуацію справ. У мене значна кількість клієнтів, які знайомі зі мною особисто (ректори ЗВО, викладачі, докторанти), тому я в жодному разі не відпускаю проєкти. Проте, в цій компанії дуже сильний кадровий склад, серйозна професійна команда та менеджмент, яка успішно виконує свої задачі під мої чітким керівництвом.

«Наукові журнали – Journals.Science» на половину автономна компанія, і в ній я беру більше участі. Кожен серйозний проєкт завжди схожий на інвестування. Перш ніж щось придбати та розвивати, потрібно в цьому детально розібратися, а також зрозуміти людей, з якими будеш вести плідну співпрацю протягом багатьох років.

Зараз в нашій країні відбуваються суттєві зміни, які стосуються роботи наукових установ та ЗВО. Ми намагаємось виходити на кращий рівень позиціонування та діяльності українських вишів, але це довгий шлях. Розкажіть, будь ласка, про перспективу наукового аутсорсингу або наукового консультанту. Як це може допомогти науковим організаціям прискорити їхній процес розвитку, покращити ефективність роботи, статус?

–  Я часто буваю за кордоном, в середньому до двох відряджень в місяць і відвідую більшість зарубіжних університетів в країнах СНД, Литві, Латвії, Словаччині, Румунії, Таїланді тощо. Мимоволі помічаєш плюси та мінуси в їхній організації наукового процесу, починаєш розуміти, що потрібно змінити.

З побаченого скажу, що у кожного ЗВО є своя структура, але наукометричний відділ можуть дозволити собі не всі. А де він наявний, як правило, підключають людей, які мають інший основний функціонал, а ця робота є допоміжним навантаженням. Такі напівпрофесіональні відділи, на жаль, не можуть належним чином займатися перевіркою наукових публікацій, шукати якісні журнали, забезпечувати науково-публікаційним навчанням викладачів, аспірантів, студентів тощо.

В Україні теж таких наукометричних відділів поки не має?

–  В Україну взагалі поняття «наукометрія» в наші ЗВО прийшло паралельно з наказом від 2016 року «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». Але й досі прослідковується негативна тенденція, коли викладачам і студентам не пояснюють, навіщо їм публікуватися у міжнародних журналах, займатися формуванням власного іміджу та індексу Гірша не у Google Scholar, а у серйозних наукометричних базах даних. У нас, на жаль, донині деякі вчені не розуміють різниці між індексом Гірша в Scopus та індексом Гірша в Google Scholar.

Натомість у розвинутих країнах, вчені, завдяки публікаціям, отримують гідну заробітну плату, влаштовуються на почесні посади, з ними зв’язуються роботодавці з інших країн.

Система формування іміджу вченого завдяки публікаціям та цитуванню повинна впроваджуватися в нашу культуру більш активно.

У наші часи найбільший попит має те, що ти створив, запатентував, щоб отримати монетизацію, фінансову підтримку чи запрошення на роботу від організації, яка готова вкладати в це кошти. Наукометричного відділу в наших ЗВО поки не було, і навіть ті, хто про це думає, не знають як правильно реалізувати.

Не важливо, підуть виші по своєму шляху розвитку, чи оберуть науковий аутсорсинг основних функцій, але необхідно вже зараз формувати професійну базу, щоб через деякий час отримати позитивні результати для організації.

Можете розказати, що дасть створення такого наукометричного відділу?

–  Наявність власного чи на аутсорсингу наукометричного відділу створює можливість формувати стратегію функціонування ЗВО чи наукової установи, зважаючи на розвиток публікаційної активності (індекс Гірша ЗВО, середня кількість публікацій на викладача, розвиток видань, формування вченим, що є опонентами під час захисту, правильного публікаційного профілю тощо) та законодавчі вимоги для врахування цих показників під час участі у міжнародних рейтингах. Адже не секрет, що для отримання фінансування в Україні та інших державах враховують позиції вишу в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities.

На жаль, зараз в ТОП-500 QS World University Rankings входить лише Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, але по тенденціям відносно минулого року, він вже злетів на 10 позицій і має усі шанси вибути з ТОП-500 у 2021 році. Це може статися, якщо виш не змінить свій підхід до науково-публікаційної діяльності. Хочу зазначити, що у попередніх роках у ТОП-500 були представлені два наші Університети і посідали вищі сходинки.

Невже створювати такий наукометричний відділ потрібно лише для участі у міжнародних рейтингах?

–  Спершу потрібно розібратися у природі рейтингу, та яка від нього користь. Чому сьогодні багато країн, де високий рівень науки, змагаються за позиції в них, хоча їм не потрібно когось наздоганяти чи переганяти, на відміну від нашої держави. Справа в тому, що досягнення певних сходинок в них, відкриває можливості отримувати гранти на дослідження національного та міжнародного масштабу. Така політика в найближчому часі буде впроваджуватися і в Україні за допомогою Національного фонду досліджень. Ми віримо, що ця система запрацює, і фінансування дійсно направлятиметься на наукові проєкти, які піднімуть рівень та показники нашої науки.

Також треба згадати про такі проєкти як «Horizon 2020», «Erasmus+» та велику кількість інших європейських фондів, які орієнтуються на метричні показники, рейтинг ЗВО, публікаційну активність та індекс Гірша вченого, що приймає участь у фінансованому дослідженні.

Міжнародні Комісії прагнуть бачити чітку незаангажовану картину, що спирається на інформацію, зібрану з міжнародних баз даних та рейтингів.

І другий важливий момент – це зарубіжні студенти, які привносять нові цікаві ідеї та здебільшого перебувають на контрактній формі навчання. Це викликає певне змагання серед ЗВО за залучення їх до своїх аудиторій. Але теперішня молодь сама чудово орієнтується як використовувати усі можливості Університетів, міжнародних баз даних, пошукових систем і розглядають такі заклади вищої освіти, які зможуть забезпечити навчання та практику міжнародного рівня. Тому українським вишам необхідно замислитися як підвищувати свої показники та гідно позиціонувати себе на світовій арені.

Ви говорите про великі Університети?

–  Вважається, що ЗВО зі сторічною історією, великою кількістю корпусів та викладачів завжди мають бути попереду та перемагати. Але, в цілому, коефіцієнт рейтингів та багатьох наукометричних баз даних побудований таким чином, що масштабність та велич ЗВО у минулому сторіччі, не впливає на його якість освіти та позиції у рейтингах на сьогоднішній момент. Якщо порівнювати Казахстан та Україну, то у нас втричі більше ЗВО, але у Казахстані 3 Університети входять в QS World University Rankings. Не можна говорити, що хтось більш чи менш освідчений або у казахів більше ідей, вони обрали правильну політику стосовно наукометрії.

Тобто, на прикладі вчених та Уряду Казахстану, можна подумати, що вони краще розуміють природу тенденцій та формують сферу наукометрії та науки, спираючись на світовий розвиток?

–  Так, вони активно впроваджують у себе наукометричну культуру, публікаційний план, заохочують наукову активність серед молоді (аспіранти, докторанти), викладачів, які вже мають звання. У нас же існує стереотип: навіщо тобі публікуватися у міжнародних виданнях, адже достатньо фахових, коли ти вже отримав звання професора чи ступінь доктора наук. У більшості вчених після 2-3 публікацій наукометрична кар’єра взагалі зупиняється. Але так не повинно бути. Звичайно, якщо у науковця була основна задача отримати такі титули та закінчити на цьому свою наукову діяльність, то дійсно немає сенсу рухатися далі.

Але, якщо ми говоримо про серйозні дослідження, фінансування, розвиток науки майбутнього, вчений має вивчати свою сферу й говорити про неї не тільки зі слухачами в аудиторії, а й з усім світом, завдяки власним напрацюванням, науковим статтям, доповідям, тезам.

І ще я переконаний, що вчених, які вносять свій вклад та підвищують репутацію Університету, потрібно фінансово заохочувати. Радію з того, що в нас вже прийшли до цього розуміння і почали впроваджувати зміни в цьому напрямку.

А як Україна підтримує світові тенденції?

–  В Україні є певна група вчених, які вважають, що потрібно розвивати національні проєкти, розробляти свої індекси цитування тощо. Проте такі ідеї не можуть особливо підтримуватися, якщо ми говоримо про науку XXI сторіччя у світовому масштабі.

Зараз нікому не цікаві «Глеваські народні читання» або Вісник, який публікує переписані в 10-й раз роботи вчених, що досліджували одні й ті самі літературні твори. Але порівняльний аналіз історичних літературних робіт між країнами, регіонами, виглядає більш цікаво. На прикладі Словаччини, у якій 5,5 млн людей, вони публікують 8000 статей в Scopus на рік, серед яких з гуманітарних дисциплін така кількість, яку нам, з населенням у 42 млн, опублікувати не під силу. І справа не в тому, що вони краще викладають чи ліпше знають свою історію або право – їхні науковці навчились обирати правильні теми для дослідження, знають як готувати статті та навіщо це їм потрібно. Вони розуміють, що за цим майбутнє.

Нікому не цікаво читати статтю, що досліджує можливості старих протезів, які ми ще використовуємо, бо не навчились розробляти нові, а закордонні купувати дорого. Але, якщо описати проблему цих протезів, зробити порівняльний аналіз з аналогами в сусідніх країнах, тоді таку роботу 100% опублікують у журналі, що входить в Scopus чи Web of Science. У моєму прикладі тема одна, такі ж самі умови для дослідження, але питання у різниці підходів.

Як реагує керівництво ЗВО чи наукових установ на можливість впроваджувати послуги «наукового консультанту» у їхніх закладах для формування наукової стратегії, налагодження процесів у сфері наукометрії, підвищення рейтингів тощо?

–  Науковий консультант – це тренд, який буде активно розвиватися та з часом залучатимуться до цього процесу багато учасників. Але на сьогодні ми стоїмо у витоках тої ситуації, коли, пропонуючи цю послуги, ми не готові працювати з кожним.

Важливо не тільки почути цю пропозицію, а й зрозуміти її зміст та значення для Університету і дійсно загорітися її впроваджувати. У багатьох ЗВО керівництво не відволікається від своїх операційних задач, щоб по-іншому оцінити напрямок руху вишу, побачити проблематику та зрозуміти, що може отримати з цього ЗВО. Більшість занепокоєні виконанням базових нормативів, заповненням звітності та перебувають у полоні старої системи.

Ми готові розмовляти про послугу «науковий консультант» з усіма, хто зацікавиться, але не з усіма готові її впроваджувати, тому що це велика відповідальність, довга співпраця, яка направлена на те, щоб ЗВО вигравав гранти і стабільно отримував фінансування. Тому що навіть один хороший Європейський фонд, а їх декілька сотень, може надавати фінансування більше, ніж наша держава для Університетів.

Для масштабного Фонду 3-5 млн на серйозне дослідження – це менше 1% у їхньому портфелі інвестицій в науку, а для наших Університетів – це величезні цифри, які дозволять модернізувати інфраструктуру, змінити аудиторні умови, щоб виконати дослідження на вищому рівні.

А Ваша компанія бере участь у конкурсах на гранти для співробітників чи особистої наукової реалізації?

–  Самостійними науковими розробками ми не займаємось, бо вважаємо, що вчені мають робити свою справу, а ми свою. Проте ми розглядаємо можливість участі в грантових проєктах з надійним партнером у вигляді Університету, наукової організації, вченого, які мають серйозну базу для досліджень, цікаві та новітні теми.

Також наша компанія часто допомагає із супроводом самої заявки на грант, публікаціями, цитуванням, заповненням звітів. Ми за таку співпрацю, що є плідним синтезом та допомогою у реалізації цікавих та новітніх робіт.

Завдяки можливостям компанії, ми дійсно можемо формувати велику кількість публікацій для звітів заради фінансування вигаданих нами проєктів під виглядом вчених та університетів. Але я часто бачу подив на обличчях, коли кажу, що ми цього не робимо. Наша позиція проста: ми не хочемо залучати грант, щоб номінально відзвітувати по ньому та розвивати псевдо-науку.

Повертаючись до розмови про науковий консультант, скажіть, чи є аналоги такої послуги в Україні та за кордоном?

–  У великих та розвинених Університетах вже вводять такі наукові відділи у комплексну стратегію розвитку вишу, бо науково-публікаційна культура прийшла до них набагато раніше. Якщо ми говоримо про Університети Азії та Пострадянського простору, то я не знаю компаній, які готові забезпечити такий комплексний професійний супровід. Пообіцяти можуть багато що…Ера інтернету (сміється – прим.ред).

А Ви не боїтесь, що Вашу ідею можуть «запозичити»?

–  Так, справді кожен Університет може прочитати завтра це інтерв’ю і оголосити, що він створює такий відділ. Проте, вони чудово розуміють, що в них немає того, що є в нас: ми надаємо практичні кроки, які допомагають досягати цілей. Завдяки досвіду, напрацюванням, великої кількості контактів, співпраці з сотнею рецензентів та журналами по всьому світу, ми створюємо умови для початку спільних проєктів та допомагаємо виконувати науково-публікаційну стратегію практичними діями. Наші спеціалісти можуть створювати окремі випуски під дослідження і покращувати показники рейтингу вишу за рахунок публікацій і менеджменту цитування.

Наприклад, якщо ми беремо невеликий Університет, що готує спеціалістів не з технічних дисциплін, то для вишу іноді десятки опублікованих статей на рік можуть підняти його на декілька сотень позицій у рейтингу.

В Україні є ЗВО, у яких за всю їхню історію, було не більше 100-200 публікацій. Тому можете собі уявити, якщо в стратегію на наступний рік закласти збільшення публікацій вдвічі. Але випустивши 200 наукових робіт за весь період існування вишу, він не зможе самостійно видати ще таку ж кількість за наступний рік. Бо для цього потрібна професійна експертиза, важливо не зв’язатися з шахраями, обирати хороші журнали, які не вилучать з баз даних тощо.

        Денис Пилипенко -  засновник компаній "Наукові публікації – Publ.Science" та "Наукові журнали – Journals.Science"

Яким чином можна розпочати з Вами співпрацю?

–  До мене переважно звертається керівництво Університету або людина, яка є проактивною у цій установі, до думки якої прислухаються. І лише після ознайомлення з нашою презентацією, на прикладі їхнього ЗВО, приймається рішення, в яких напрямках буде відбуватися робота: підключення наукометричного відділу, формування стратегії, розвиток журналів, навчальні курси, семінари, вебінари для викладачів. Також є Університети, що обирають часткові опції, але які так само включають велику кількість переваг: разову допомогу в підвищенні метрик, індексу Гірша, кількості публікацій. Його викладачі, аспіранти, докторанти можуть звертатися до нас та отримувати експертизу, перевірку унікальності роботи та авторитетності журналу. Почувши про усі можливості співробітництва, кожен ЗВО обирає для себе той напрям розвитку, який йому необхідний.

Мені цікаво знайомитися з людьми високого інтелектуального рівня, які керують нашими українськими науковими організаціями. Таке спілкування створює потенціал співпраці та формує нові проєкти.

Тому, якщо керівництво ЗВО розуміє, що за наукометрією майбутнє, йому не байдужа доля його закладу, є бажання отримати додаткове фінансування, зарубіжних студентів, рухатися вгору по рейтингам, тоді я готовий зустрічатися та спілкуватися, незалежно від міста чи країни, де виш розташований, та проводити аудит, який у цьому році буде ще безоплатним.

Ви співпрацюєте лише на комерційній основі?

–  Після зустрічі формується розуміння і вектор спільних дій, але інколи певні питання можливо вирішити за рахунок наших консультацій та допомоги, що виходить за рамки лише комерційної співпраці. Наша компанія має відкриту соціальну позицію, час від часу в чомусь допомагаємо ми, а інколи й нам.

Денисе Сергійовичу, і наостанок, поділіться Вашими професійними планами на майбутнє.

–  Усі мої плани у професійній сфері зосереджені навколо науки майбутнього та проєкту «науковий консультант», який допомагає об’єднувати проактивних людей, що приймають важливі рішення та мають вплив у сфері науки в різних країнах. Зараз глобальний тренд у всесвітній науці виражається у її глобалізації та формуванні тісних зав’язків між науковими установами своєї та зарубіжних країн, обміні студентами, викладачами, подвійними, потрійними дипломами, що допомагають людині стати затребуваним спеціалістом у всьому світі, а не лише у своїй державі.

Є спеціальності, що знаходяться на перетині, наприклад, міжнародне право, знання якого допоможе молодому фахівцю стати юристом у великій міжнародній компанії або при Асоціаціях допомагати врегульовувати діяльність великих організацій. Тепер все частіше бізнес ведуть одні й ті самі люди в різних країнах, вони вирішують питання світового значення, разом протидіють проблемам глобального потепління, що потребує участі не однієї людині і, навіть, не однієї держави. На мій погляд, ці тенденції ведуть до того, що між ЗВО також має формуватися спільний напрям розвитку, який дозволить підвищувати рівень освіти в цілому.

Завдяки проєкту «науковий консультант» я вже допоміг налагодити співпрацю між деякими Університетами та створити між ними міцні зв’язки. Деякі виші сформували програми подвійних дипломів, проводять обмін студентами, а також сприяють один одному в забезпеченні присутності українських та закордонних опонентів під час захисту. Опонування наразі теж підв’язано до наукових публікацій, тому не завжди вдається легко знайти у своїй галузі опонентів. Якщо у Вас налагоджені взаємовідносини з вітчизняними та міжнародними ЗВО, які можуть надати опонентів, наукових керівників по Вашому направленню підготовки, це дозволяє забезпечувати міжнародний та якісний рівень навчання й дійсно покращувати стан досліджень в державі.

Тому я планую й надалі активно продовжувати допомагати Університетами вливатися в коло однодумців, створюючи міцні наукові зв’язки світового рівня.

Якщо Вам цікаве впровадження у Вашому ЗВО послуги «науковий консультант», пишіть на нашу пошту info@nim.media, і ми передамо Вашого листа в компанію «Наукові журнали – Journals.Science».

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал про вихід 4-го випуску журналу "Наука та метрика".

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також