У науково-публікаційному середовищі є три рівні розвитку наукових видань. Журнали, що входять до категорії «А», «Б» Переліку фахових видань України та журнали, що індексуються у базах даних Scopus і Web of Science. Усі журнали категорії "А" входять до наукометричних баз даних. Але не всі видання, що мають міжнародну індексацію, входять до категрії "А" (можливо, журнал ще не подав документи у МОН, або подання знаходиться на етапі розгляду Міністерством).
Авторське дослідження, що претендує на публікацію у міжнародних журналах категорії «А», має бути написане за структурою IMRAD. Розділ «Materials and Methods» є обов’язковим і важливим для рецензентів. У фахових виданнях категорії «Б» приділяється менше уваги використаній методології, оскільки вона не виноситься в окремий розділ, а зазначається в останньому абзаці вступу. Спостерігається тенденція переходу українських фахових видань до вимог наукових міжнародних журналів. Розділ «Матеріали та методи» має бути вичерпним. Рекомендований обсяг від 300 слів. Виникає проблема штучного розширення цього розділу. Використання загальновживаних формулювань під час опису методів, їх характерних ознак призводить до того, що методологія стає абстрактною, з малим відсотком унікальності. Процес рецензування може бути призупинено через неінформативні «Матеріали та методи» та відправлено на доопрацювання автору.
З моєї практики у ролі редактора було визначено, що у наукових статтях, які містять експериментальну частину дослідження, методологія описується якісно та повністю відповідає отриманим результатам. У науково-теоретичних розвідках методологія є більш загальною та прямо не співвідноситься з результатами. Розглянемо основні зауваження до розділу «Матеріали та методи» й рекомендації.
Проблема 1
Специфіка науково-теоретичної статті полягає у тому, що автор досліджує вже відомі концепції, моделі та пропонує способи їх удосконалення. Основною теоретичною та методологічною базою стають праці інших науковців. Спостерігається перша проблема у розділі «Матеріали та методи»: автор перераховує науковців, які мали важливе значення у розвитку певної концепції, моделі. Така інформація зазначається у «Вступі» або «Огляді літератури».
Порада від редактора: у методології значна увага приділяється змісту самої концепції, розгляду основних понять теоретичної моделі. На основі цього висувається гіпотеза та будуються результати дослідження.
Проблема 2
У науково-теоретичних дослідженнях здебільшого використовуються загальнонаукові методи без прив’язки до отриманих результатів. Виникає друга проблема – детально описуються характерні ознаки використаних методів.
Порада від редактора: обґрунтування методів зазначається у контексті отриманих результатів. Необхідно звертати увагу на те, що у загальнонаукових методах є їх різновиди. До прикладу, аналіз та синтез може бути прямим або емпіричним; зворотнім чи елементарно-теоретичним; структурно-генетичним.
Проблема 3
Інформативну цінність отриманих результатів визначають не загальнонаукові методи, що використовуються у всіх науках, а конкретні методи дослідження. Третя проблема полягає у відсутності науково-конкретних методів пізнання.
Порада від редактора: використання конкретних методів дозволяє у науково-теоретичній статті знайти емпіричну частину дослідження. До прикладу, у психологічних, педагогічних науках можна використовувати анкетування, опитування, тести, що значно підвищить теоретичну та практичну цінність роботи.
Проблема 4
Важливе значення має актуальність досліджуваної концепції, методики тощо. Четверта проблема у тому, що об’єкт наукової розвідки був вивчений ще у ХХ столітті, а нині вже існують нові інтерпретації та модифікації.
Порада від редактора: звертайте основну увагу на дослідження за останні три-п’ять років у визначеній темі. Важливо, щоб розглянута концепція відповідала етичним нормам.
Проблема 5
Використані матеріали мають вирішальне значення у верифікації отриманих результатів. Спостерігається п’ята проблема: відсутність належного опису матеріалів дослідження.
Порада від редактора: необхідно зазначити першоджерела, офіційні документи (закони, конвенції, проєкти), статистичну інформацію з офіційних сайтів, звіти тощо.
Проблема 6
У методології можуть описуватися етапи дослідження. Шоста проблема полягає у тому, що більшість авторів деталізують процеси і вказують на першому етапі: пошук літературних джерел, збір інформації, її аналіз тощо. Не варто наголошувати на загальновідомій інформації.
Порада від редактора: потрібно описувати етапи, що визначають конкретні результати дослідження.
Проблема 7
У науково-теоретичній статті може аналізуватися не лише раніше розроблені концепції, теорії тощо, а й пропонуватися нова авторська розробка. Виникає сьома проблема: неможливість проведення апробації результатів дослідження.
Порада від редактора: необхідно зазначити усі деталі, що мають вирішальне значення для практичного застосування теоретичних знань: для кого призначена авторська методика, концепція, модель тощо; її мета; що планується отримати; чи потрібен додатковий матеріал; за яких умов використовувати.
Проблема 8
Восьма проблема менш поширена, але трапляється: відсутність методологічного обґрунтування. Замість використаних «Матеріалів і методів» у цьому розділі зазначається мета та завдання дослідження, описується об’єкт і предмет.
Порада від редактора: аналізуйте опубліковані статті в обраному журналі, вимоги до оформлення рукописів, подану інформацію в розділах статті.
У науково-теоретичних статтях основна увага приділяється вивченню, створенню концепцій, методик, що збільшують теоретичну категорію науки. У теоретичному дослідженні здебільшого аналізуються результати інших дослідників, а не власних експериментів. Однак у соціогуманітарних науках можливо виділити емпіричну частину дослідження. У розділі «Матеріали та методи» варто зазначати загальнонаукові методи, але без детального опису їх характерних ознак. Основна увага зосереджена на конкретних методах пізнання. Цей розділ має бути інформативним та повністю корелюватися з отриманими результатами дослідження.
У цій статті зазначені основні проблеми під час написання розділу «Матеріали та методи», що можуть призвести до відмови у подальшому рецензуванні статті чи її розгляду після доопрацювання. Маю надію, що практичні поради допоможуть науковцям правильно описати методологію та швидко подолати усі етапи рецензування.
Автор: Катерина Сосєдко
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Які науково-технічні розробки в пріоритеті для України на 2021-2022 роки?".
