Активна імплементація міжнародного досвіду в сферу науки в Україні є визначальним вектором її розвитку в останні декілька років. Це активно відображається в змінах, що впроваджуються в діяльність закладів вищої освіти. На жаль, головні засади функціонування ЗВО в нашій країні значно відрізняються від європейських, про що свідчать загальні показники їхньої діяльності та позиції в міжнародних рейтингах.
У рамках ІV Міжнародного науково-практичного форуму «Association Agreement: Driving Changes of Integration», в якому взяла участь компанія «Наукові публікації – Publ.Science», ми познайомилися з різними аспектами діяльності університетів у Словаччині та Австрії.
Я вирішила провести порівняльний аналіз публікаційної діяльності країн, які ми відвідали в рамках міжнародної конференції, з Україною для визначення слабких та сильних сторін кожної з них.
Фото: учасники ІV Міжнародного науково-практичного форуму «Association Agreement: Driving Changes Of Integration»
УКРАЇНА – СЛОВАЧЧИНА
Словаччина є близьким сусідом України, тому головні аспекти розвитку науки в цій країні дуже схожі з більшістю сьогоденних реалій в нашій державі. Динаміка кількості публікацій в Україні та Словаччині (за 2014 – 2018 роки) має наступний вигляд:
Джерело: складено за даними ресурсу Scimago Journal & Country Rank (2014 – 2018 роки)
Прирівнюючи ці показники до загальної кількості населення, а відповідно й до кількості наукових працівників, ми бачимо, що на 2018 рік населення в Україні становило 42,2 млн, а у Словаччині – 5,45 млн, що майже в 8 разів менше, ніж у нашій державі. З цього можна дійти висновку, що публікаційна культура в Словаччині є набагато більш розвиненою.
УКРАЇНА – АВСТРІЯ
Не можна не помітити вражаючі показники публікаційної діяльності й іншої держави. Населення Австрії на кінець 2018 року склало 8,8 млн осіб, що порівняно з Україною (42,2 млн) є мізерним. Загальну кількість публікацій австрійських вчених зображено на наступному графіку:
Джерело: складено за даними ресурсу Scimago Journal & Country Rank (2014 – 2018 роки)
Розгляньмо такі показники, як «Середню кількість цитувань на один документ» та індекс Гірша країни. Вони відображають якість публікаційної діяльності в країні, адже ілюструють, наскільки цікавими та цитованими є наукові дослідження вчених. А якість у науковій сфері, як і в більшості, є більш пріоритетною за кількість, тому цей показник не можна залишати без уваги. І зі статистики видно, що Словаччина та Австрія значно випереджають Україну.
ЗВО ТА РЕЙТИНГИ
Публікаційна діяльність у країні має великий вплив на функціонування закладів вищої освіти. А як він впливає на діяльність ЗВО в нашій державі? Відповідь досить проста – через один з найважливіших аспектів діяльності вишу, тобто його фінансування.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24 грудня 2019 року «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності» одним з важливих показників, що враховується під час підрахунку загального обсягу фінансування ЗВО стала його позиція в таких міжнародних рейтингах:
- QS World University Rankings;
- The Times Higher Education World University Rankings;
- Academic Ranking of World Universities - World Top 500 Universities.
Щоб дослідити, як публікаційна діяльність впливає на формування цих рейтингів, пропоную розглянути їхню методологію розрахунку.
Зеленим кольором на графіках виділено показники, які мають пряме відношення до публікацій в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science:
**Показники цитувань в цих двох рейтингах базуються на даних, що містяться в міжнародній наукометричній базі даних Scopus.
**Показники, що пов’язанні з публікаційною діяльністю в зазначеному рейтингу, базуються на даних Clarivate Analytics, тобто наукометричної бази даних Web of Science.
Відповідно до графіків, робимо висновок, що публікаційна діяльність вчених, а відповідно й установ, в яких вони працюють, має досить великий вплив на їхні позиції в міжнародних рейтингах. Можемо прослідкувати чітку закономірність, а саме: чим більший відсоток в методології розрахунку займають наукометричні показники та загальні показники публікаційної діяльності, тим нижчі позиції українських ЗВО в рейтингу.
На сьогодні, відповідно до даних рейтингів за 2020 рік, українські заклади вищої освіти посідають певні місця в рейтингах QS World University Rankings та The Times Higher Education World University Rankings, але, у порівнянні з австрійськими ЗВО, вони значно відстають.
А в рейтингу Academic Ranking of World Universities – World Top 500 Universities, де показники публікаційної діяльності мають найбільший вплив, Україна навіть не згадується, що свідчить про низький розвиток цього сегменту наукової діяльності в країні. Навіть Словаччина, що в перших двох рейтингах займає нижчі позиції ніж Україна, має місце в даному рейтингу (801-900 Comenius University in Bratislava у 2019 році.).
Отже, зрозуміло, що публікаційна діяльність вчених та закладів вищої освіти є невід’ємною частиною їхнього професійного зростання на сьогодні. Стандарти, які давно діють в європейських країнах та впливають на діяльності ЗВО, наш Уряд поступово намагається впроваджувати і в нашій державі. Без розвитку належної науково-публікаційної культури в Україні, ми так і будемо «пасти задніх» у позиціях світових рейтингів, залишаючись без належного фінансування для реалізації проєктів світового масштабу.
Автор статті: Єлизавета Батаєва
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал про українсько-чеську співпрацю: конкурс для вчених.
