Метадані статті є важливою частиною наукового дослідження, оскільки від них залежить показник цитування публікації. Українські й міжнародні журнали існують із відкритою, закритою та змішаною політикою доступу. У наукометричних базах даних, зокрема, Scopus та Web of Sciences, незважаючи на рівень доступу, назва, анотація й ключові слова завжди відображаються вичерпно. Вони мають виконувати маркетингову функцію реклами, оскільки з великої кількості представлених публікацій у реферативних базах даних, дослідник обере ту, що є інформативною. Наукова стаття вважається актуальною упродовж трьох-п’яти років. За цей період публікація може активно цитуватися, якщо метадані статті правильно написані. Назва, анотація, ключові слова створюються з метою швидкого пошуку статті у певній предметній галузі.

Метадані наукової статті – наріжний камінь роботи, що будуть цитувати

Назва наукової статті

Інформативний заголовок є джерелом ключових слів, які часто використовуються у досліджуваній галузі знань. Назва має бути короткою, бажано від шести до десяти слів, оскільки такий заголовок читабельний. За метою висловлювання у наукових журналах перевага надається стверджувальній формі творення назви. Тому на пунктуаційному рівні краще сприймаються заголовки з такими розділовими знаками: «,» і «:». В українській, російській мові часто використовується «–», в англійській мові – у поодиноких випадках. Не бажано використовувати «?», оскільки науковець під час пошуку літературних джерел формує свій запит у формі стверджувальних речень.

Анотація дослідження

Резюме є окремою складовою академічної майстерності науковця. Рецензування статті відбувається лише після позитивної оцінки метаданих. Анотація має відображати коротку характеристику проведеного дослідження та відповідати усім структурним і технічним вимогам журналу. Залежно від галузі предметного дослідження розмір анотації становить: у точних науках – від 100 до 150 слів, у гуманітарних – від 150 до 300 слів. Зміст резюме повинен описувати актуальність проблематики, мету дослідження, методологічне обґрунтування, результати, практичну цінність. Тому під час написання резюме варто дотримуватися структури IMRAD. Інформативна анотація корелюється з отриманими результатами дослідження, однак, вона не має дослівно повторювати речення з інших розділів статті. Під час написання резюме потрібно уникати:

1) вставних конструкцій;

2) прикметникових та прислівникових зворотів;

3) синонімів у межах одного речення;

4) плеоназмів;

5) заперечних речень;

6) абревіатур;

7) загальновідомих явищ.

Назва, анотація, ключові слова – наріжний камінь статті, що будуть цитувати

Більшу частину анотації мають займати результати дослідження, оскільки саме вони визначають практичну цінність роботи. Резюме має бути інформаційно-змістовним, а не формально розширеним до певної кількості слів. Якісно складена анотація є передумовою великої кількості цитувань іншими науковцями. Основну увагу варто приділити загальноприйнятим термінам, які часто використовуються у певній галузі знань, оскільки вони є якорями швидкого пошуку публікації. В англійській мові існують різні варіанти написання слова. Наприклад, слово «вчитель» може писатися як «pedagogue» та «teacher». У науковій англомовній практиці, здебільшого, використовують друге.

Стиль викладу інформації має бути у безособовій формі у минулому часі. Тому не варто використовувати формулювання: «ми визначили…», «автори визначили…». Замініть їх на «було визначено…» тощо. Під час перекладу анотації значну увагу варто приділити граматиці англійської мови. З досвіду роботи з науковими статтями знаю, що основним зауваженням рецензентів до резюме є погана англійська мова. Цього достатньо, щоб стаття була відправлена на доопрацювання автору без попереднього розгляду основних розділів публікації. Правильно оформлена анотація формує думку про компетентність науковця в обраній темі, який знає, як досягти поставленої мети дослідження.

Ключові слова наукової роботи

Ключові слова наукової роботи

Зазвичай використовується від п’яти до семи ключових слів, що є ідентифікаторами статті. Варто обирати ті слова, які часто повторюються в основному матеріалі. Семантичне значення ключових слів може суттєво відрізнятися залежно від мови публікації. Тому основна увага приділяється відповідності перекладу до оригіналу. Використання конкретизованих словосполучень, замість загальних, абстрактних слів, покращить видимість публікації у полі пошуку. Бажано використовувати ключові слова з точним входженням, тобто у тій словесній формі, що використана в основному тексті без змін; прямим входженням, де ключове словосполучення розмежовується комами, а словоформа залишається ідентичною; морфологічним входженням, у якому ключові фрази можуть змінювати варіанти словоформ. Ключові слова не мають повторювати назву статті. Під час складання списку ключових слів варто використовувати список розглянутих джерел, адже назви публікацій вже містять ключові слова, що часто трапляються у певній предметній галузі.

Інформативні метадані статті впливають на рішення рецензента щодо подальшого її розгляду. Правильний підбір ключових слів у назві, анотації та самих ключових словах відіграє важливу роль під час видимості публікації. Змістовна інформація в анотації мотивує прочитати усю статтю, тому є вірогідність того, що текст буде процитованим. Зі свого боку це підвищить індекс Гірша. Під час написання метаданих потрібно ознайомитися із вимогами журналу, оскільки вони можуть відрізнятися. У процесі індексації статті у міжнародних базах даних, зокрема, Scopus і Web of Sciences саме назва, анотація, ключові слова відіграють важливу роль.

Автор: Катерина Сосєдко

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Світові дослідницькі премії і нагороди".

img

Авторка журналу «Наука та метрика», експерт у сфері наукового редагування. Навчалась у Київському університеті ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Видавнича справа та редагування». Наразі є студенткою НПУ імені М.П. Драгоманова, де опановує спеціальність «Редагування в засобах масової інформації та видавнича діяльність». Була членом наукового товариства Інституту журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка. Має досвід написання наукових статей, учасниця конференцій та наукових конкурсів. Активний редакторський та науковий шлях привів Катерину спочатку в компанію «Наукові публікації». А згодом її запросили стати технічним редактором у Видавничому домі «Наукові журнали», де її діяльність полягає у щоденному літературному редагуванні статей з економіки, макетуванні та верстці наукових журналів.

Читайте також