Open Access в Україні: як ідея відкритого доступу впроваджується у вітчизняній науці?

Впровадження ідеї Open Access – один із найбільших трендів наукометрії ХХІ століття. Зусилля глобальної світової науки направлені на розширення відкритого доступу до наукової літератури. З урахуванням цього започатковується велика кількість відповідних ініціатив. Однією з таких є Curtin Open Knowledge Initiative (COKI), який формує статистичні дані щодо типу доступу до наукових публікацій за країнами та організаціями. 

Curtin Open Knowledge Initiative (COKI) — це ініціатива Дослідницького офісу Університету Кертін, Факультету гуманітарних наук, Школи медіа, креативного мистецтва та соціальних досліджень, Інституту обчислень Уніврситету Кертін за додаткової підтримки Фонду Ендрю В.Меллона та Аркадія та благодійного фонду Лісбет Раусінг і Пітера Болдуіна.

Статистичні дані COKI вимірюють ефективність відкритого доступу 142 країн і 5118 наукових установ. 

Методологія формування статистичних даних COKI

Збір даних

Щотижня сервіс збирає спеціалізовані набори дослідницьких даних з Crossref, Crossref Funder Registry, Crossref Events, Microsoft Academic Graph (MAG), Unpaywall, Реєстру дослідницьких організацій (ROR) та Open Citations.

Використовуються такі метадані: 

Синтез даних

Після отримання необхідних наборів даних відбувається синтез інформації, що включає такі етапи:

• Створення таблиці публікацій.
• Групування за типом організації та роком видання.
• Розрахунок агрегованих підсумків для кожної групи публікацій.

Розрахунок статусу доступу та типів бізнес-моделей видань

Вид доступу на основі обчислень визначається за такими критеріями:

• Відкритий доступ. Стаття опублікована в журналі з відкритим доступом або доступна за передплатою.
• Надано доступ на інших платформах. Публікація була поширена в мережі Інтернет, на сервісі препринтів, сторінці академічного персоналу, в онлайн-бібліотеці університету, тощо.
• Доступ закрито. Доступ до публікації не надається для інших видавців та платформ.

Бізнес-моделі журналів відкритого доступу виокремлюються за такими ознаками:

• Журнал відкритого доступу. Доступ до матеріалів надається вільно онлайн.
• Гібридний доступ. Публікації доступні у журналі за умови підписки з відкритою ліцензією.
• Відкритий доступ надається без додаткових гарантій. Публікації доступні за умови підписки без прав на повторне використання.

Варто зазначити, що методологія Curtin Open Knowledge Initiative не враховує досліджень, що не мають унікальних цифрових ідентифікаторі DOI, інформації про спонсорів, що фінансували дослідження до створення Crossref Funder Registry та деяких обмежень Microsoft Academic Graph (MAG). 

Країни-лідери відкритого доступу

Варто відзначити, що лідерами за відсотковим співвідношенням публікацій відкритого доступу є далеко не країни Європи чи Північної Америки.

Перше місце посідає Малі (83%), друге – Індонезія (81%), третє - розділяють Перу, Домініканська Республіка та Сальвадор (78%). 

Статистичні дані Curtin Open Knowledge Initiative для наукових публікацій України

Загалом, 42% наукових статей українських дослідників опубліковано у відкритому доступі. Загальна кількість досліджень: 119 тис., 51 тис. – роботи з відкритим доступом, кількість цитувань – 743 тис. 

Співвідношення вітчизняних публікацій відкритого та закритого доступу за роками

Кількість наукових статей, опублікованих українськими вченими у відкритому доступі становить 25%, відкритий доступ надано на інших платформах – 5%, публікації відкрито на обидвох видах платформ – 12%, закритий доступ – 58%. 

Співвідношення українських наукових досліджень за типом доступу та роком публікації: 

Розподіл за бізнес-моделями відкритого доступу, де опубліковані роботи вітчизняних вчених:

• 48% - журнали відкритого доступу.
• 22% - гібридна модель.
• 30% - відкритий доступ надається без додаткових гарантій.

Також слід виокремити, що серед закладів вищої освіти та наукових установ України значний відсоток публікацій у відкритому доступі мають:

Українська медична стоматологічна академія – 76% 

Національний університет біоресурсів і природокористування України – 68%

Українські вчені працюють у напрямку впровадження ідеї відкритої науки, що є головним з сучасних наукометричних трендів. Нині велика кількість вітчизняних вчених публікує свої дослідження в журналах різних типів Open Access. Однак, комплексної стратегії щодо популяризації ідей відкритої науки в Україні поки не розроблено.  

Варто створювати програми фінансування та грантові програми не лише з боку держави, але й комерційних організацій і міжнародних партнерів для реалізації наукового потенціалу вітчизняних вчених та підвищення відкритості науки України.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал «Чи потрібне створення національного консорціуму ORCID в Україні?»