«Elsevier» разом з експертами з вирішення етичних проблем у видавничій сфері розробили програму для науковців під назвою «Етичні принципи під час проведення досліджень і публікації результатів». Вона допомагає розібратися зі складними та делікатними питаннями, щоб не стати жертвою недоброчесних дій. Наукове товариство має розуміти, наскільки неетична поведінка загрожує науковій діяльності та науці в цілому.   

Фото: Nicholas Rigg/Getty Images

Програма піднімає такі теми

АВТОРСТВО

У кожній роботі мають бути зазначені імена вчених-авторів, для того щоб внесок кожного був позначений та оцінений. Кожен дослідник несе відповідальність за порушення етичних норм. Усі автори, що зазначені у статті мають виконувати наступні дії

  1. Робити значний внесок у статтю (збір інформації, аналіз, інтерпретація).
  2. Здійснювати підготовку, перевірку інтелектуальної сторони дослідження.
  3. Підтверджувати кінцеву версію.

Додаткові правила

  • Розташування авторів визначається спільним рішенням усіх співавторів.  
  • Якщо у дослідженні брали участь вчені, які не відповідають вищеперерахованим критеріям, але вони допомагали з приміщенням, давали поради тощо, вони мають бути зазначені у розділі «Вчені, що брали участь» або у розділі «Подяка».

Який тип авторства вважається неприйнятним?

  • Невидимі автори, що зробили великий вклад у роботу, але залишились не зазначеними.
  • Запрошені вчені, які ніякого суттєвого внеску не зробили, проте були записані у списку авторів.
  • «Незаслужені» автори, вклад яких не є суттєвим.

Рекомендовано до початку дослідження організувати зустріч всіх зацікавлених сторін та вирішити питання авторства.  

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Така неетична поведінка виникає тоді, коли дослідник, автор, редактор, рецензент мають особисту, фінансову зацікавленість, що може вплинути на його дії (трудова діяльність, володіння акціями, гранти, патенти, надання консультаційних послуг тощо). Приклад: дослідник має акції фармацевтичної компанії, яка є замовником дослідження.

Окрім цього, конфлікт інтересів існує

  • якщо вчений має родича, що працює в організації, продукт якої автор досліджує;
  • науковець зацікавлений у результатах або має особисті переконання, які суперечать темі статті.

ПЛАГІАТ

Є найрозповсюдженішим видом недоброчесної поведінки у науковому товаристві. Це означає, що один вчений використовує роботу іншого без дозволу та згадки на оригінал. Плагіат має різні форми: повне копіювання тексту або парафраз. Копіювати можуть дані, слова, фрази, ідеї, принципи. Важливо завжди вказувати посилання на результати робіт, на базі яких Ви пишете висновки.  

ОДНОЧАСНА ПОДАЧА

Наукова робота має бути унікальною і базуватися на оригінальному дослідженні.  Під одночасною подачею мається на увазі публікація статті у декількох журналах. Або ситуація, коли дві або більше роботи не мають перехресного посилання, проте мають однакову гіпотезу, дані чи висновки.   

Під час подачі автор має обов’язково розкрити інформацію про існуючі аналогічні статті, схожі опубліковані роботи та переклади. Всі видавництва мають свої правила для процесу подачі статті, з якими необхідно обов’язково ознайомлюватися перед подачею роботи до редакції журналу.  

НЕДОБРОЧЕСНА ПОВЕДІНКА НАУКОВЦІВ

Що це означає? Вчений публікує дані, які не були отримані в ході дослідження, а були вигадані або отримані за рахунок маніпуляцій.

Є два види недоброчесних досліджень

  • Фабрикація (дані вигадані).
  • Фальсифікація (маніпуляція дослідницькою інформацією – зміна даних, спотворення об’єктивності).

Така неетична діяльність є серйозним порушенням публікаційної етики, бо приводить до того, що розповсюджує інформацію, яка не відповідає реальності.

Якщо з текстом відбувається будь-яка трансформація, то її необхідно обов’язково зазначити.

Робота із зображенням

  • Малюнки змінюють лише з ціллю покращення якості.
  • Забороняється покращувати якість лише однієї частини малюнку, приховувати її, видаляти чи накладати нові дані.
  • Дозволяється регулювати яскравість, контрастність, якщо це не прибирає цінну інформацію.

ПУБЛІКАЦІЯ ФРАГМЕНТОВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Це поділ повноцінної роботи на декілька різних статей. Але, якщо фрагмент дослідження базується на одній і тій же гіпотезі, даних, методах, він не може бути окремо опублікованим.  

Таке дублювання інформації спотворює наукову базу та забирає час у рецензентів під час рецензування інформації, що повторюється. Часто статтю розділяють, щоб навмисно збільшити кількість цитування автора.

Інколи клінічні та епідеміологічні дослідження не вдається опублікувати за один раз, або ці дослідження можуть використовуватися для вивчення питань, що не пов’язані між собою. Тоді допускається публікація важливих висновків у різних роботах.

Чому необхідно дотримуватися видавничої етики?

Науковий прогрес. Правда, актуальність, новизна – це ті принципи, які допомагають науковій думці розвиватися.

Збереження життя та навколишнього середовища. Достовірна інформація, що була зібрана серйозними дослідженнями, допомагає створювати нові методи, лікування, передові технології. Неправдиві факти та дані, навпаки, становлять загрозу для суспільства.

Надихає інших дотримуватися етики. Правильні дії стають прикладом для інших обирати гідний шлях діяльності.

Збереження репутації. Керівництво принципами етики допомагає вченому стрімко рухатися по кар’єрним сходам та завойовувати авторитет серед наукової спільноти.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Конкурс стартапів у сфері інноватики України".

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також