Ми взяли інтерв’ю у Ірини Скляр – експерта з надання публікаційних послуг та керівника відділу продажів компанії «Наукові публікації – Publ.Science» з приводу стану і перспектив української науки та наукометрії, а також нових вимог до публікацій у міжнародних базах даних. Ірина за освітою юрист, 10 років працювала на фондовому ринку, займаючи керівні посади в декількох великих фінансових організаціях. З 2015 року вона працює в компанії «Publ.Science» і знає про всі етапи, з якими стикається український вчений під час публікаційного процесу. Ірина допомагає науковцям зі всього світу налагоджувати комунікації з міжнародними журналами, успішно співпрацювати з іншими вченими та публікувати свої статті у виданнях, індексованих Scopus та Web of Science.

                                                                    ​​​​​​​

Ірино, розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли у сферу наукометрії? Чому обрали саме її?
Після фондового ринку я шукала цікаву роботу, на якій могла би використати свої знання. В компанії «Наукові публікації – Publ.Science» я знайшла для себе перспективу і можливості для реалізації та накопичення нового досвіду. Також мені подобається наукова сфера, тому що вона допомагає світові рухатись вперед, відкривати нові та важливі знання людству. Своєю роботою я намагаюсь допомагати вченим організовувати публікаційні процеси найкращим чином для того, щоб весь світ зміг побачити результати їхньої важливої діяльності.

 

 

Публікаційний процес потребує часу і терпіння, бо налічує багато складних етапів

 

Тобто вченому важко самому публікувати свої роботи?
Як показує практика, публікаційний процес в журналах, які індексуються в міжнародних базах даних Scopus та WoS, потребує велику кількість часу і терпіння, бо складається з багатьох складних та виснажливих етапів. Основною метою дослідника є наукова діяльність, а не довгі перемовини з журналами, внесення безлічі редакторських правок, кропіткий переклад академічною англійською мовою і постійне відстеження результатів рецензування. Супроводжуючи проект вченого, ми повністю беремо на себе весь період підготовки і сам процес публікації, звільняючи час для продовження досліджень.

Стільки труднощів чекає на науковця, яка тоді йому користь від індексації в міжнародних базах даних? Що вона дає досліднику?
Профіль у Scopus та WoS, наявність публікацій – це дуже важливі показники наукової діяльності вченого, його результативності та зацікавленості у своїй сфері. Індексація в цих базах даних допомагає стати більш відомим і публічним. У журналах WoS та Scopus дослідники публікують статті, які мають важливе значення для світової науки, і у авторів з'являється можливість знайомитися з міжнародними вченими та результатами їх досліджень, підвищувати рівень цитування роботи, що позитивно сприяє їхній науковій діяльності та кар’єрі.


Наскільки складно потрапити в журнали, які індексуються в Scopus або Web of Science? Які наукові роботи цікаві для цих журналів?
Потрапити в Web of Science та Scopus досить важко, тому що вони пред'являють суворі вимоги до оформлення та змісту досліджень. Кожна робота проходить суворе рецензування. Вона має розкривати актуальну тему і обов’язково нести експериментальний, новітній та практичний характер. У статті необхідно правильно оформлювати список літератури, цитувати зарубіжні джерела, дотримуватися структури IMRAD (правила оформлення наукової статті) тощо. Журнали, які індексуються в WoS, частіше приймають роботи по технічним дисциплінам, в яких обов’язково має бути описаний експеримент, метод або прийом, що був апробований на практиці. У Scopus легше опублікувати статті по теоретичним дисциплінам (психологія, лінгвістика, юриспруденція тощо).


Враховуючи ці високі стандарти міжнародних журналів, чи стали українські дослідники частіше публікувати в них свої роботи?
Регулятор МОН досить часто приймає нормативні документи згідно зі світовими тенденціями, які передбачають вимоги і необхідний ріст українських публікацій в журналах з індексацією в базах даних Scopus та WoS. Але, як часто робиться в нашій державі, стандарти беруться європейські, але не пристосовують їх до наших реалій. Ці нормативні документи потрібно ще доопрацьовувати, враховуючи наш особистий розвиток у сфері наукометрії. Так, показники публікаційної активності в міжнародних базах даних серед українських вчених дійсно дещо зросли, але не так як хотілось, тому що є вимоги, але немає достатньої підтримки та фінансової допомоги для реалізації та оприлюднення наукових досліджень.

 

Стандарти беруться європейські, але їх не пристосовують до наших реалій.

 

Все ж таки в Україні є якась фінансова підтримка дослідницької сфери?
Так, в нашій країні з’являється тенденція до матеріальної підтримки наукових діячів, але дуже поступово. В Україні при деяких Вищих навчальних закладах вже існують фонди, що виплачують компенсацію авторам у разі наявності публікацій в Scopus або Web of Science. Зараз таких ВИШів приблизно десять, серед яких: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний авіаційний університет, Національний університет "Львівська політехніка", Сумський державний університет та інші.​​​​​​​

Тобто сфера науки може стати ще й вигідною у майбутньому?

Так, я думаю, що все до цього йде. Дивлячись на розвиток сфери наукометрії в Україні, найімовірніше, буде збільшено грантове фінансування наукової діяльності, і автори будуть платити не зі своєї кишені, а за допомогою інвестицій ззовні. Але потрібно пам'ятати: щоб отримати грант, необхідно відповідати високим критеріям, які встановлені міжнародними базами даних, і підвищувати якість наукових досліджень.

 

В Україні з’являється тенденція до матеріальної підтримки наукових діячів

 

Ну гаразд, якщо Україна тільки йде до грантового фінансування, тоді які ще є варіанти для продовження розвитку науково-публікаційної діяльності у цій ситуації?
Через те, що процес публікації в міжнародних базах даних займає багато часу та досить дорого коштує, я рекомендую об’єднуватись та проводити спільні дослідження. Це допоможе розділити фінансове навантаження і активніше зануритись у дослідницьку діяльність. Окрім цього, як показує світова практика, саме колективні дослідження особливо цінні для міжнародного наукового товариства. Можна почати шукати співавторів зі схожими темами дослідження серед своїх колег на кафедрах, в різних ВНЗ, на конференціях і кооперуватися для практичних експериментів.

Дійсно корисна порада. Ірино, скажіть, публікації потрібні тільки вченим чи ВНЗ також?
Для успішної акредитації кожен Вищий навчальний заклад повинен мати достатню кількість публікацій у наукометричних базах даних. У кожного ВНЗ є свій рейтинг, від якого залежить фінансування з бюджету. Його рівень виявляється за допомогою публікаційної діяльності професорсько-викладацького складу і від цього зумовлюється і об’єм фінансування. Тому тут є прямий зв’язок і замкнуте коло.

 

Українська наукометрія стоїть у своїх витоках, але ми рухаємось у вірному напрямку

 

І наостанок, якщо ми вже заговорили про рейтинг, скажіть, будь ласка, яке місце займає Україна у рейтингу по кількості публікацій серед інших держав і, на Вашу думку, яке майбутнє в українських досліджень?
На жаль, ми знаходимось не в лідерах, а десь у кінці списку тих держав, в яких вчені активно займаються науковою діяльністю. Є вимоги до українських науковців, але немає ще належної підтримки, яка б створила умови для їхньої мотивації. Українська наукометрія стоїть у своїх витоках, але я переконана, що ми рухаємось у правильному напрямку, нехай трохи повільно. На мою думку, головне, це продовжувати шукати нові та глибокі теми, активно досліджувати і об’єднуватись, тоді способи реалізації експериментів і мотивація обов’язково з’являться і, з часом, рейтинг точно зміниться на краще.

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також