На сучасному етапі розвитку науки все більш гостро постає потреба у молодих спеціалістах. Глобалізація та інтернаціоналізація науки дозволяє починати наукову діяльність ще зі шкільного віку, проте більш активно розвивати наукову кар’єру молоді науковці починають уже в період навчання в ЗВО. Чи всі користуються можливістю завчасно подбати про подальше кар’єрне зростання та наукові здобутки і досягнення?

Чи цікава наука молоді?

Звертаючись до статистичних даних за минулі роки, можна прослідкувати кількість аспірантів, які продовжили навчання після закінчення магістратури. Станом на 2018 рік кількість осіб, котрі вступили на аспірантуру до ЗВО, становила 22829 осіб, а у 2019 році їх кількість вже збільшилась до 25245 осіб (за даними Державної служби статистики України www.ukrstat.gov.ua). Як бачимо, інтерес до науки у молоді після закінчення основного навчання в університеті, зростає. Цьому сприяє не лише підвищення якості вищої освіти, а й велика кількість програм для міжнародних стажувань, академічної мобільності, а також великий простір для досліджень практично у всіх наукових галузях, які нерідко фінансуються міжнародними грантовими програмами. Тож на сучасному етапі практично у кожного є можливість досягти значних висот у науці і реалізувати себе в подальшому в якості вченого, котрий проводить фундаментальні дослідження, які здійснюють істотний вплив на розвиток науки. Але не варто забувати, що кар’єра науковця – це дуже копітка праця, і чим раніше задумуватися над перспективами реалізації себе як майбутнього вченого, тим більша ймовірність стати відомою постаттю в науковій спільноті.

Зі зростанням рівня самосвідомості студентської молоді прямопропорційно підвищується її зацікавленість до науки як до галузі, в якій можна повноцінно реалізувати свій потенціал та присвятити  їй більшу частину свого життя. Особливо помітно ця тенденція прослідковується у сфері інформаційних технологій, в якій за останнє десятиліття було здійснено багато нових відкриттів та винаходів, які суттєво вплинули на розвиток всього суспільства. У подальшому галузь продовжуватиме стрімко розвиватися, а зацікавленість молоді у науці, на мою думку, буде тільки зростати.

Плюси публікаційної активності на ранніх етапах професійної діяльності

Для того, щоб у науковому середовищі стати помітною особистістю, необхідно починати свою діяльність ще на ранніх етапах, тобто у період навчання в університеті. Сьогодні основним показником наукових досягнень є його публікаційна активність. Публікації як у вітчизняних, так і міжнародних журналах дають змогу не лише познайомити широкий загал з результатами та ідеями вченого, а й відкривають шлях для подальшої кооперації та міжнародної співпраці.

Особливу увагу завжди звертають саме на молодих та перспективних вчених, які вже на ранніх етапах публікують свої статті у рейтингових виданнях. При цьому є велика можливість, що після успішної публікації науковцем можуть зацікавитись великі міжнародні компанії та холдинги  з метою залучення його для подальшої співпраці, престижні університети/академії, які також можуть запропонувати підвищення кваліфікації на базі цього навчального закладу або запросити на постійне місце роботи.

Чим раніше розпочати брати участь у конференціях, відправляти тези у наукові видання різного рейтингу – тим більше шансів на те, що подальша кар’єра науковця буде стрімко розвиватись.

З чого почати?

  1. Одним з перших моментів публікаційної активності є процес написання першої курсової роботи. Перед цим дуже важливо визначитись з темою або напрямом наукових досліджень, в яких майбутній вчений планує реалізовувати себе. Це дозволить з кожною наступною роботою більш глибоко розкривати досліджувану тему, долучати до неї нові факти.
  2. Вже на перших курсах навчання у студентів є можливість відправляти тези і матеріали конференцій, які по декілька разів на рік проводяться на базі університетів. При цьому великий вплив на формування світогляду молодого вченого здійснює науковий керівник, котрий в перші роки студентства є ментором і наставником та може допомогти з першими публікаціями.
  3. Публікація тез та статей в університетських журналах дозволить молодому науковцю ознайомитись з особливостями публікації, а також зрозуміти основні вимоги до оформлення статей. Це дозволить оформлювати результати досліджень на більш високому рівні і подавати матеріали до рейтингових міжнародних видань. Публікація в них є обов’язковою вимогою для отримання вчених звань та ступенів і розвитку кар’єри науковця.

Які є шляхи для публікацій?

Співпраця

Для молодого науковця є багато шляхів реалізувати свій науковий потенціал та опублікувати результати своєї діяльності.

Одним із найпростіших і найбільш ефективних шляхів на ранніх етапах становлення науковця є співпраця з іншими вченими та науковим керівником. Як мінімум після другого курсу і захисту першої курсової роботи, є можливість опублікувати результати дослідження у професійному фаховому виданні у співавторстві з керівником. Це дозволить зменшити фінансове навантаження на публікаційні витрати і буде гарним початком наукової активності. Надалі результати своєї наукової діяльності можна буде висвітлювати у збірниках конференцій у якості тез, а також розпочинати підготовку фундаментального дослідження, яке можна спробувати опублікувати в українських журналах категорії «А», які індексуються в базі даних Scopus/Web of Science.

Самостійна публікація

Окрім публікації у співавторстві, потрібно пробувати свої сили у самостійній публікації. Такий спосіб дозволить вченому публікувати матеріали своїх досліджень одноосібно. Вони часто цінуються вище. Однак на цьому шляху існує безліч перешкод, основні з яких:

  • високі публікаційні внески в журнали;
  • невміння правильно підібрати видання для публікації;
  • мовний бар’єр, якщо публікація відбувається в зарубіжному виданні;
  • довгий період публікації, на який не завжди можна вплинути.

На сучасному етапі розвитку сфери наукометрії та наукових публікацій з’явився альтернативний варіант – звернення до консалтингових компаній. Такий тип співпраці дозволить не лише опублікувати свій матеріал у різних за престижністю та рейтингом виданнях, а й дослідити етапи публікації, ознайомитись з основними вимогами, щоб допоможе самостійно та безперешкодно публікувати свої статті у майбутньому.

Де знайти фінансування на публікацію?

На мою думку, однією з найбільш гострих проблем, які постають перед молодим вченим на початкових етапах його публікаційної діяльності, є дефіцит бюджету на публікації. У деяких країнах існує система часткової компенсації коштів за опубліковані статті в рейтингових журналах, що дозволяє значно економити під час публікації. В Україні така система знаходиться лише на початковому етапі розвитку і діє в окремих навчальних закладах.

На перших стадіях досить важко знайти фінансування, щоб публікуватися в рейтингових журналах. Більшість йде шляхом публікації у фахових виданнях невисокої якості, що дозволяє зекономити бюджет та отримати перші публікації.

Після декількох років навчання відкриваються нові можливості, які дозволяють значно оптимізувати затрати на публікації. Одними з основних програм для студентства та аспірантів є «ERASMUS+», «AIESEC»  та інші стипендіальні програми і програми академічної мобільності.

В останні роки все частіше зустрічаються випадки, коли наукові журнали оголошують конкурси на відбір кращих статей для публікації. Такі конкурси дозволяють опублікувати статтю в журналі безкоштовно (якщо матеріал високої якості та з високим ступенем унікальності) або отримати знижку на публікаційний внесок.

У подальшому ж можна об’єднуватися в співавторські колективи до п’яти осіб та спільними зусиллями публікувати результати дослідження в міжнародних виданнях.

Отже, зважаючи на сучасний стан розвитку наукових досліджень, є досить доцільним починати публікаційну активність якомога раніше, адже це дасть суттєвий поштовх для розвитку кар’єри вченого, а також для досягнення поставлених наукових цілей. 

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріл "Чим відрізняється наукова стаття від дисертації?"

img

Автор журналу «Наука та метрика», експерт у сфері наукометрії. Має дві вищі освіти (Уманський національний університет садівництва та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Діяльність у сфері ландшафтного дизайну та туризму привели Владислава в науку та дослідження. Він є автором та співавтором багатьох наукових статей. Науково-публікаційний досвід та розуміння цієї сфери стало однією з причин початку його співпраці з компанією «Наукові публікації – Publ.Science». На сьогодні Владислав працює на посаді «Персональний менеджер» та допомагає науковцям публікувати наукові праці в журналах, що входять у найбільші наукометричні бази даних у світі. Саме тому "Наука та метрика" запросила Владислава ділитися своїм цінним досвідом з нашими читачами на сторінках нашого журналу.

Читайте також