Редагування авторського наукового тексту є важливим етапом під час публікаційного процесу. Насамперед редактор виступає у ролі читача, а вже потім як фахівець. Рекомендації та зауваження до статті він пропонує з метою покращення якості матеріалу та сприйняття наукового тексту як цілісної системи. Іноді редактор зазначає у тексті багато правок, але автору не варто критично реагувати на них, оскільки вони зроблені з метою роз’яснення, уточнення певних нюансів у матеріалі. Фахівець завжди підтримає авторську позицію, якщо отримає аргументовану відповідь щодо непогодження виділеної правки. Розглянемо детальніше специфіку роботи редактора, рівні організації наукового тексту та основні зауваження до авторської роботи.

Редакторська правка наукових текстів: специфіка роботи

Види редакторської правки наукового тексту

Згідно з досвідом моєї редакторської практики існують такі проблеми у науковому тексті

  • невідповідність технічним вимогам журналу;
  • відсутність структурної організації тексту;
  • орфографічні, пунктуаційні, стилістичні помилки;
  • смислові порушення.

Відповідно до цього, існує декілька типів редагування.

Технічне редагування

Це перший етап роботи над авторським текстом, під час якого перевіряється формат, поля, вид шрифту, його розмір, накреслення (жирний, курсив), міжстроковий інтервал, абзацний відступ, вирівнювання, якість графічного контенту відповідно до вимог, що встановлені редакцією журналу. Також прибираються подвійні пробіли, видаляється пробіл після абзацу, перевіряється уніфіковане використання лапок (в українській мові – («»), в англійській – (“”)); тире та дефісу (використовується коротке тире «–», а не довге «—»; між цифрами в українській мові 1–2 ставиться тире, а в англійські між 1-2 – дефіс). Окрім цього, звертається увага на написання відсотків (в українській мові між цифрою та символом відсотка (1 %) ставиться нерозривний пробіл, а в англійській мові – (1%) його немає). Це лише частина правок, яку вносить редактор, оскільки є ще список використаних джерел, оформлення якого у кожної редакції може відрізнятися.

Структурне редагування

Такий вид редагування може здійснюватися паралельно з технічним, під час якого перевіряється відповідність наявної структури до встановленої журналом. Існує три різні структури:

  • українська (постановка проблеми, аналіз останніх публікацій, виклад основного матеріалу, висновки);
  • міжнародна IMRAD (Introduction, Materials and Methods, Results and Discussion, Conclusion);
  • нестандартна структура (вступ, два-три тематичних розділи, висновки).

Якщо структура не відповідає вимогам журналу, то статтю відправляють на доопрацювання автору.

Види редакторської правки наукового тексту

Літературне та стилістичне редагування

Після проходження попередніх двох згаданих вище правок, розпочинається робота з самим науковим текстом. Редактор працює над орфографією, пунктуацією, синтаксисом, лексикою. Також звертає увагу на використану термінологію, авторський виклад думок, їх логіку та взаємопов’язаність, точність формулювань.

Смислове редагування

Воно здійснюється одночасно з попереднім, під час якого звертається увага на зрозумілість тексту, коректність висловлювання. Тому редактором можуть бути запропоновані рекомендації щодо перефразування, доповнення, видалення певних частин тексту.

Рівні організації наукового тексту

З огляду на викладене вище, виділимо три рівні організації наукового тексту: орфографічний, синтаксичний, стилістичний. Водночас значну роль відіграє структура тексту та його оформлення.

Орфографічний рівень

Важливе значення для тексту виконує орфографія. Усі ми знаємо про таку психологічну функцію – перше враження. Тому, читаючи грамотний текст, формується позитивне ставлення та довіра до науковця, оскільки не виникає сумнівів щодо помилок у викладі фактичного матеріалу і навпаки. Окрім цього, наявність орфографічних помилок сповільнює процес читання та впливає на розуміння тексту. Редагуючи український чи російський текст, спеціалісту легше виявити орфографічні помилки, ніж в англійському. В англійській є різні варіативні способи написання одного слова. Це може призвести до нерозуміння усього речення. Розглянемо приклад написання слів: adopt (прийняти) / adapt (адаптуватися). Змінена лише одна буква, а значення суттєво відрізняється. Електронні орографічні коректори не виявлять помилку, оскільки обидва варіанти написання слів існують. Після підготовки наукової статті варто перечитати матеріал декілька разів.

Рівні організації наукового тексту

Синтаксичний рівень

Синтаксична організація тексту відіграє важливу роль у розумінні тексту та логіці викладу. В українській та російській мові будова речення має здебільшого непрямий порядок слів (інверсія), на відміну від англійської, де структура речення має прямий порядок слів, що стилістично унормований. Усі частини речення мають бути узгоджені між собою. Окрім цього, редактор звертає увагу на пунктуаційні знаки, оскільки вони вказують на інтонаційні паузи, важливі смислові виділення, логічне розподілення чистин речення. Іноді автор використовує великі складнопідрядні, складносурядні речення та пропускає розділові знаки. Мені доводиться два-три рази перечитувати речення, щоб зрозуміти основний зміст і правильно розставити пунктуаційні знаки.

Використовуючи Copy-paste (йдеться мова не про плагіат, а про попередні напрацювання, які автор ніде ще не публікував, але скопіював і вставив у текст статті), він має бути вичитаним, логічно виправданим та доповнювати матеріал нової роботи.

Стилістичний рівень

Стилістичне редагування наукового тексту специфічне та строго індивідуальне, але існують декілька загальних критеріїв: використовується безособовий стиль викладу, він має бути інформативним, без зайвих вставних конструкцій, жаргонізмів, адже редактор звертає на це увагу та просить видалити. Окрім цього, використана термінологія повинна бути виправдана та пояснена, оскільки наукова стаття має призначатися для широкого кола читачів.

Мета редагування полягає у покращенні наукової статті та полегшенні сприйняття тексту читачем. Орфографічні, пунктуаційні, синтаксичні, логічні, стилістичні помилки призводять до некоректності відображення наукового матеріалу. Згідно з моєю практикою, перш ніж редакція затвердить текст до друку, статтю можуть редагувати від одного до п’яти-шести разів. Редактор робить зауваження не з метою критики. Він є першим читачем, який усіма можливими професійними засобами намагається покращити якість сприйняття тексту з першого разу.  

Автор: Катерина Сосєдко

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Scopus оновила список журналів. Які видання більше не індексуються платфомою?"

img

Авторка журналу «Наука та метрика», експерт у сфері наукового редагування. Навчалась у Київському університеті ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Видавнича справа та редагування». Наразі є студенткою НПУ імені М.П. Драгоманова, де опановує спеціальність «Редагування в засобах масової інформації та видавнича діяльність». Була членом наукового товариства Інституту журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка. Має досвід написання наукових статей, учасниця конференцій та наукових конкурсів. Активний редакторський та науковий шлях привів Катерину спочатку в компанію «Наукові публікації». А згодом її запросили стати технічним редактором у Видавничому домі «Наукові журнали», де її діяльність полягає у щоденному літературному редагуванні статей з економіки, макетуванні та верстці наукових журналів.

Читайте також

Kateryna Yurieva
Kateryna Yurieva

Kateryna Yurieva 3 місяці тому

От мені цікаво, чому автори видання самі не дотрмуються власної рекомендації: "Після написання наукової статті варто перечитати матеріал декілька разів"? Це, вибачте, що таке: "читаючи грамотний текст формується позитивне ставлення та довіра до науковця"? У мене будь-яка довіра до авторки з її заявленим досвідом редакторської практики після цього зникла. А це як: "наявність орфографічних помилок сповільнюють процес читання"? А тут про що "Використовуючи Copy-paste (йдеться мова не про плагіат), він має бути логічно виправданим та доповнювати матеріал статті"?! Зрештою, попри окремі дійсно слушні рекомендації, враження про публікацію вкрай негативне. І це людина писала про редагування текстів!
Редакція Журналу
Редакція Журналу

Редакція Журналу 3 місяці тому

Пані Катерино, перепрошуємо за цю ситуацію та дякуємо Вам за зауваження. Будемо ретельніше вичитувати тексти.

Щодо третього зауваження. Дякуємо, що закцентували на цьому увагу. Авторка доповнила це речення, щоб було зрозуміло, що вона хотіла донести до читача: "Використовуючи Copy-paste (йдеться мова не про плагіат, а про попередні напрацювання, які автор ніде ще не публікував, але скопіював і вставив у текст статті), він має бути вичитаним, логічно виправданим та доповнювати матеріал нової роботи".

Kateryna Yurieva
Kateryna Yurieva

Kateryna Yurieva 3 місяці тому

Каще від цього доповнення не стало. Це те саме, що й чехівське "Подъезжая к сией станцыи и глядя на природу в окно, у меня слетела шляпа". Але у Чехова це художній прийом, якому не місце у тексті, що претендує на наближеність до науки. У вашої чудової авторки Copy-paste сам себе використовує, оскільки саме він "має бути вичитаним". І якщо вона цього не розуміє, закінчивши університет імені Б.Грінченка і навчаючись іще в Драгоманівському, то у мене для вас погана новина: це горе для редакції. Якщо в такому віці при наявності профільної освіти у неї немає відчуття стилю, медицина тут безсила.