Нещодавно Національна академія правових наук України перепідписала Меморандум п’ятирічної давнини про співпрацю з компанією «Наукові публікації». Головною метою Меморандуму є розвиток партнерства в дослідницькій і науково-навчальній сфері в галузі наукометрії та науки. Одним із важливих результатів цього співробітництва стало успішне включення «Вісника Національної академії правових наук України» у базу даних Scopus. Саме з приводу цієї події журнал «Наука та метрика» публікує інтерв’ю з доктором юридичних наук та віце-президентом Національної академії правових наук України Кузнєцовою Наталією Семенівною.
На фото: Кузнєцова Наталія Семенівна - доктор юридичних наук та віце-президент Національної академії правових наук України
Наталіє Семенівно, розкажіть, будь ласка, що стало головним фактором прийняття рішення щодо покращення та просування "Вісника" для його успішного включення у базу даних Scopus?
- Загальна тенденція розвитку сучасної вітчизняної науки – рух до європейського та світового наукового простору, а це безпосередньо пов’язано зі спрямуванням публікаційної активності наших науковців, перш за все, у виданнях, які індексуються у наукометричних базах даних "Scopus" та "WoS". Мабуть, це і було вирішальним аргументом, який визначив наше рішення подати відповідну заявку та почати готувати "Вісник". Це був довгий і непростий шлях. Потрібно було дотримуватися всіх вимог технічного і, головне, змістовного характеру. Найскладніше – певною мірою змінити ментальність авторів, їх готовність викладати матеріал у форматі, традиційному для відповідних видань.
Як новина про включення "Вісника" НАПрН до Scopus вплинула на динаміку публікаційної діяльності серед працівників Вашої Академії та науковців, що активно публікуються у сфері правових наук України?
- Абсолютно природньо, що новина про включення "Вісника" НАПрН України до Scopus (а це перше юридичне видання в Україні) була сприйнята нашим академічним загалом надзвичайно позитивно – відкрилася реальна можливість для публікацій у «скопусівському» журналі безпосередньо в Україні.
На жаль, сьогодні кількість публікацій з соціо-гуманітраних і правових дисциплін значно менша, ніж з технічних. З чим, на Вашу думку, це пов’язано?
- Така ситуація пояснюється тим, що дослідження у природничій сфері за своїм характером є "інтернаціональним" - хімія, фізика, математика, генетика…Що ж до соціо-гуманітарних наук, то вони тісно пов’язані з національними особливостями – історія, філологія, право. З цих причин інтерес у європейської та світової спільноти до досліджень такого характеру значно менший.
Також за статистикою науковці, що працюють у сферах соціальних та гуманітарних наук, стикаються зі складнощами під час пошуку для публікацій журналів, що індексуються міжнародними базами даних "Scopus" або "WoS". Як Ви вважаєте, у чому причина цього? Чи допоможе активне включення до баз даних українських журналів з цих наукових напрямів змінити цю ситуацію?
- На жаль, ці труднощі, про які Ви говорите, обумовлені певними мовними і комунікаційними обмеженнями, подекуди – відсутністю необхідної інформації. Не останнє місце у цьому "переліку" займають і фінансові умови публікацій у зарубіжних журналах. На моє переконання, включення нашого "Вісника" до Scopus (а в подальшому, я сподіваюсь, й інших видань) безумовно буде на користь нашим авторам.
Включення журналу до наукометричної бази даних – це довготривалий та складний процес. Чи задоволені Ви міжнародною практикою звернення до консалтингу та співпраці зі спеціалістами компанії "Наукові публікації"?
- Дійсно, цей довготривалий і складний шлях ми пройшли разом із компанією «Наукові публікації». Вважаю, що нашими спільними зусиллями ми досягли цього важливого результату. Співробітники компанії допомагали нам у доведенні сайту "Вісника" до встановлених стандартів, консультували під час підготовки чергових номерів: з форматуванням статей, перекладами, комунікаціями.
На фото: зліва направо: Пилипенко Денис Сергійович - засновник компанії "Наукові публікації", Кузнєцова Наталія Семенівна - доктор юридичних наук та віце-президент Національної академії правових наук України
Яким публікаційним шляхом має йти вітчизняний вчений, якщо він бажає публікуватися у виданнях, що індексуються Scopus?
- Як мені видається, автори, які мають намір публікуватися у виданнях, що індексуються Scopus, повинні зрозуміти логіку побудови публікацій для таких видань: важливе значення надається анотаціям, вибору та опису методів дослідження, акцентуванню уваги на результатах дослідження тощо.
Наразі сфера наукометрії активно впливає на діяльність українських ЗВО. Як Ви вважаєте, як вишу не відставати від тенденцій у цій сфері та інтегруватися у міжнародний науковий простір.
- Слід враховувати, що на сучасному етапі університетська наука переживає етап відродження, цьому безумовно сприяє створення "дослідницьких" університетів як інтегрованих структур, у яких освітній процес тісно пов'язаний із проведенням наукових досліджень. Все це обумовлює необхідність для університетських науковців також брати активну участь у просуванні їх ЗВО у міжнародний науковий простір, перш за все, шляхом активізації їх публікаційної активності у виданнях, що індексуються "Scopus" та "WoS".
Повертаючись до цілей Меморандуму. Чи маєте Ви вже план наступних дій у партнерстві з компанією "Наукові публікації" для розвитку науково-публікаційної сфери в Академії?
- Підписання Меморандуму – це підтвердження наших партнерських стосунків. У нас є плани подальшого співробітництва. Так, починаючи з другого номера, ми збільшили обсяг публікацій у кожному номері – з 20 статей до 28. Це збільшує наші публікаційні можливості. Для наших авторів ми плануємо проведення семінарів, метою яких є поширення корисної інформації у доступному вигляді. Це допоможе їм долати об’єктивні та суб’єктивні перешкоди на шляху до опублікування їх матеріалів.
Наше видання також взяло коментар у засновника компанії «Наукові публікації» Дениса Пилипенка з приводу співпраці з Національною Академією правових наук України та успішної спільної роботи над підготовкою Вісника до включення в базу даних Scopus.
На фото: Пилипенко Денис Сергійович - засновник компанії "Наукові публікації"
"Наша компанія співпрацює з багатьма журналами у різних напрямах: беремо на управління; виступаємо як співвидавці; працюємо на контрактній основі. Проєкт з підготовки Вісника до включення та супровід журналу був для нас особливим, складним, але цікавим водночас.
Я хочу висловити вдячність Наталії Семенівні, адже знаю зі свого досвіду, що об’єднувати авторів, інколи трохи коригувати їхнє уявлення про статтю, своєчасно контролювати наповнення номера, це є серйозною та копіткою працею. Наталія Семенівна реалізувала цю задачу на всі 100%. Їй вдалося адмініструвати процес таким чином, щоб якісний контент не припиняв надходити у видання. А саме це є найголовнішою задачею для будь-якої редакційної колегії, яка має намір розвивати журнал та планує його включення в міжнародні наукометричні бази даних.
Я вважаю, що ми успішно впоралися з усіма задачами, які виникали під час спільної роботи. Дуже важливо вміти вирішувати усі спірні моменти, йти на компроміси, сприяти успішній співпраці, особливо, коли мова йде про дві організації, де задіяна велика кількість спеціалістів з обох сторін. Важливо мати зі сторони партнерів команду, яка дивиться на одні і ті ж процеси так само як і ти, бачити кінцевий результат однаково.
У інтерв’ю Наталія Семенівна анонсувала плани щодо збільшення кількості статей у майбутніх випусках. Це є очікуваним кроком. Редакційна політика журналу щодо обов’язкової якості контенту не змінювалась, але конкурсна основа поданих статей на 1 прийняту роботу, збільшилась більше ніж у 10 разів. Це безперечно пов’язано з теперішнім статусом видання. Кількість цікавого матеріалу зросла і хочеться розмістити якомога більше статей. Але ми пам’ятаємо про публікаційну етику та вимоги міжнародних баз даних з приводу помірного нарощування кількості контенту (якщо це є в планах журналу) по мірі того, як видання зміцнює свої позиції з надходженням якісних матеріалів.
З Академією ми продовжуємо активно співпрацювати в різних проєктах, виступаємо консультантами з питань, які потребують нашої експертної оцінки у сфері наукометрії. Вони, у свою чергу, надають нам підтримку в юридичних та законодавчих аспектах. На цей момент нашу співпрацю можна поділити на декілька векторів: 1) розвиток журналу; 2) супроводження і збільшення публікаційної культури, кількості статей, підвищення індексу Гірша, збільшення цитування вчених; 3) проєкти, що пов’язані з законами, юриспруденцією, наукою та метрикою, аналізом законодавчих актів тощо.
Наостанок хочу сказати, що Національна Академія правових наук – це ті партнери, які зможуть завжди надати підтримку на високому рівні та виступити надійним союзником, з яким можна йти пліч-о-пліч та досягати високих цілей".
Редакція видання "Наука та метрика" вдячна Наталії Семенівні за цікаве та змістовне інтерв'ю, а Денису Сергійовичу за вичерпний коментар та бажає Академії разом з компанією "Наукові публікації" досягати нових висот у науково-публікаційній сфері.
На фото: Тетяна Журкович - головний редактор журналу "Наука та метрика"
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Конкурс від журналу з фізики продовжено!"
