Scopus, Web of Science і Google Scholar: Характеристика та відмінності

При проведенні досліджень вчені шукають актуальні теми, дані та інформацію, які вони можуть використати у своїй роботі. Вже готові статті публікуються у наукових журналах, що індексуються у міжнародних базах даних. Серед таких баз Scopus і Web of Science, якщо публікація необхідна для конкретних цілей науковця, наприклад, здобуття наукових ступенів, вчених звань, подачі заявки або звітності за грантом, участі у конкурсах для отримання різних видів фінансування (премії, стипендії та ін.), кар’єрний розвиток тощо. Сьогодні ми розглянемо, чим відрізняються такі платформи як Scopus, Web of Science і Google Scholar. 

Scopus 

Scopus є однією з найбільших наукометричних баз даних у світі. Публікація наукових статей у цій платформі є важливою для вчених з різних причин, зокрема для здобуття наукових ступенів і звань, участі в грантах, подачі звітності, кар’єрного зростання, отримання віз та фінансування, зокрема премій, стипендій тощо.

Контент Scopus

• понад 2,4 мільярда цитувань 
• більше ніж 100 мільйонів записів 
• більше ніж 2,6 мільйона препринтів
• понад 28,9 тисячі активних журналів 
• понад 399 тисяч книг
• більше ніж 25,1 мільйона одиниць контенту з відкритим доступом 
• понад 20,5 мільйона активних авторських профілів

Web of Science 

Web of Science, як і Scopus, належить до провідних та авторитетних світових платформ для пошуку, аналізу й публікації наукових робіт. Її архів містить дослідження, починаючи з 1864 року. Ця база даних сприяє підвищенню видимості наукових праць, інтеграції дослідників у міжнародну наукову спільноту та здобуттю визнання на глобальному рівні. Публікація в Web of Science є важливою для досягнення тих самих цілей, що й у Scopus, зокрема для кар'єрного розвитку, отримання грантів, вчених звань  і наукових ступенів, фінансування тощо.

Контент Web of Science 

• понад 34 тисячі журналів 
• більше ніж 235 мільйонів детальних записів метаданих
• понад 2,9 мільярда посилань та цитувань 
• 254 предметні області

Google Scholar 

Google Scholar має особливе місце серед наукометричних сервісів завдяки своїй масштабності та винятковим характеристикам — вона охоплює велику кількість наукових джерел з усього світу, що робить її надзвичайно популярною серед науковців.

На відміну від таких платформ, як Scopus чи Web of Science, Google Scholar не публікує офіційної статистики щодо загальної кількості індексованих матеріалів, авторських облікових записів чи обсягу цитувань, що ускладнює точне визначення її охоплення.

Для зручності сприйняття основних відмінностей між Google Scholar, Scopus і Web of Science ми підготували порівняльну таблицю.

* У сервісі Google Scholar нові наукові публікації можуть автоматично з’являтися у профілі дослідника. Проте це не означає, що профіль не потребує уваги. Щоб інформація залишалася достовірною та актуальною, варто регулярно переглядати додані роботи. Часто система помилково приписує користувачеві дослідження інших науковців із подібними або тотожними іменами, прізвищами чи ініціалами. Тому важливо вручну перевіряти й, за потреби, редагувати список публікацій, аби уникнути неточностей.

Тематичне охоплення наукових публікацій у базах даних

Хоча наукометричні бази даних охоплюють широкий спектр дисциплін, кожна з них має власну тематичну спеціалізацію. Так, Web of Science більше орієнтована на точні та природничі науки, зокрема фізику, математику, хімію, біологію, інженерію та комп’ютерні науки. Scopus, навпаки, приділяє більше уваги гуманітарним і соціальним наукам, таким як філософія, лінгвістика, літературознавство, мистецтвознавство, історія, культурологія, соціологія та психологія. Водночас Google Scholar вирізняється тим, що охоплює практично всі напрями науки без чіткої тематичної сегментації.

Переваги Scopus, Web of Science і Google Scholar

Переваги Scopus:

1. Широкий спектр джерел. Платформа Scopus охоплює значну кількість наукових журналів, конференційних матеріалів і монографій, що дає можливість отримати доступ до знань з найрізноманітніших наукових напрямів.
2. Аналіз цитувань. Scopus дозволяє відстежувати, скільки разів були процитовані наукові роботи, що допомагає авторам оцінити вплив своєї діяльності.
3. Аналітичні можливості. Scopus також забезпечує корисні інструменти для глибокого аналізу наукометричних показників.

Переваги Web of Science:

1. Висока якість інформації. Web of Science вирізняється ретельним відбором матеріалів і дотриманням строгих критеріїв при включенні публікацій, що забезпечує надійність і точність представлених даних.
2. Оцінка впливу. Подібно до Scopus, ця платформа надає детальну інформацію про цитування наукових праць, що є корисним інструментом для аналізу їхнього впливу в академічному середовищі.
3. Глибина. Web of Science має набагато глибший рівень цитування матеріалів і публікацій. Крім того, WoS має глибшу базу, оскільки вона почала формуватися раніше, ніж Scopus.

 
Переваги Google Scholar 

1. Комплексний пошук. Google Scholar дає змогу знаходити наукові матеріали різного формату (статті, книги, дисертації, препринти тощо).
2. Зручний інтерфейс. Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс оптимізує процес пошуку необхідної інформації.
3. Розширені можливості. Google Scholar надає корисні інструменти, зокрема створення власної бібліотеки, моніторинг цитувань і експорт бібліографічної інформації, що значно підвищує зручність та ефективність роботи дослідника.
4. Безкоштовний доступ. Google Scholar є безкоштовним ресурсом, що робить наукові матеріали доступними для всіх.

Цільова аудиторія Scopus, Web of Science і Google Scholar

• Scopus. Платформа орієнтована на потреби науковців, дослідників, бібліотекарів та спеціалістів з інформаційної аналітики.

• Web of Science. База даних активно використовується науковцями, дослідниками та фахівцями з інформаційного супроводу, зокрема в сфері суспільних наук.

• Google Scholar. Ця платформа має широку цільову аудиторію – від студентів і викладачів до дослідників і всіх, хто цікавиться науковими матеріалами.

Штучний інтелект у Scopus, Web of Science і Google Scholar

Протягом останнього року більшість наукових баз даних інтегрували технології штучного інтелекту у свої платформи. Такі нововведення суттєво спростили процес пошуку та обробки інформації для дослідників. Завдяки цьому вчені отримали нові інструменти для більш ефективної роботи з науковими джерелами. Розглянемо, які саме можливості стали доступними науковцям завдяки впровадженню штучного інтелекту.

Штучний інтелект у Scopus

Scopus AI – це інноваційний інструмент, створений для поліпшення наукового пошуку та аналізу. Розроблений за участю тисяч дослідників і бібліотекарів, він використовує технологію RAG Fusion, що забезпечує високу якість генерації відповідей.

Scopus AI працює виключно з перевіреними матеріалами та метаданими з бази Scopus з 2003 року, що охоплює понад 7 000 видавництв. База даних оновлюється майже в реальному часі.

Ключові можливості:

1. Швидкий і точний пошук наукової інформації.
2. Генерація резюме та рекомендацій щодо досліджень та експертів.
3. Інтерактивні концептуальні карти.
4. Пошук співавторів серед 20,5+ млн профілів.
5. Підбір актуальних тем для нових досліджень.

Це надійний AI-інструмент для вчених, що забезпечує доступ до найактуальнішої наукової інформації.

У 2025 році Scopus представив нову функцію під назвою Emerging themes, яка є інноваційною розробкою на базі штучного інтелекту. Ця система автоматично виявляє, класифікує та аналізує як вже відомі, так і нові або перспективні наукові напрями. Її створено з метою трансформувати підходи до наукового пошуку, досліджень і відкриттів, орієнтуючись на запити користувачів Scopus AI.

Emerging themes дають змогу науковцям вчасно ідентифікувати перспективні напрями досліджень, зосередити ресурси на темах з високим потенціалом цитованості, виявляти міждисциплінарні зв’язки для нових колаборацій та отримувати доступ до актуальної інформації про ключові публікації, події та авторів, що формують нові наукові тренди.

Штучний інтелект у Web of Science

18 вересня 2024 року в Лондоні відбулася презентація інноваційного генеративного ШІ-продукту, створеного для зручного доступу до наукової інформації.

Primo Research Assistant використовує відповідальний академічний ШІ, щоб забезпечити студентам та дослідникам доступ до надійних та авторитетних джерел. Це допомагає стимулювати їхню цікавість і зміцнювати впевненість у процесі розширення знань. 

Primo Research Assistant пропонує семантичний пошук із запитами природною мовою, миттєві AI-відповіді з посиланнями на п’ять найкращих джерел і доступом до повних текстів, рекомендації для розширення пошуку, а також підтримку запитів різними мовами, що робить його зручним інструментом для ефективної наукової роботи.

Штучний інтелект Google Scholar

AI-конспекти – це стислі резюме основних розділів наукової статті, які дають змогу швидко зрозуміти її зміст і перейти безпосередньо до важливих моментів, таких як методологія чи результати. Наразі ця функція доступна для окремих англомовних публікацій у Google Scholar – достатньо відкрити PDF-файл і натиснути на іконку AI Outline. Оновлення Google Scholar PDF Reader з підтримкою AI-конспектів здійснюється автоматично або вручну через розширення Chrome.

Серед додаткових можливостей – швидкий перегляд цитованих джерел, згадки про пов’язані ілюстрації та таблиці, перемикання між світлою і темною темою, а також зручне копіювання стилів цитування для вставки в текст документа.

Нагадаємо, що нещодавно вийшов матеріал про Web of Science, та як публікація у цій базі даних веде до міжнародного визнання.