28 березня 2025 року Міністерство освіти і науки Україно запропонувало до громадського обговорення проєкт наказу Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань. Що передбачено проєктом наказу? Які пропозиції внесла громадськість? Розкажемо про це у сьогоднішній статті.
У січні Міністерство освіти і науки України створило робочу групу, яка займалася оновленням Порядку формування Переліку наукових фахових видань. Її завданням було вироблення сучасних, чітко визначених та більш якісних критеріїв для журналів, що претендують на отримання категорії «Б».
Зазначений Порядок регламентує процедуру формування Переліку наукових фахових видань України (далі – Перелік), а також порядок їх класифікації та моніторингу. Журнали, які відповідають встановленим вимогам, підлягають включенню до цього Переліку.
Порядок формування Переліку наукових фахових видань України
Перелік наукових фахових видань України планується формувати з періодичністю один раз на три роки, при цьому передбачається його поділ на дві категорії
- Категорія «А» призначатиметься для вітчизняних періодичних видань, які індексуються у міжнародних базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.
- Категорія «Б» передбачатиме присвоєння журналам, що відповідають визначеним критеріям національного рівня.
Водночас остаточний перелік вимог наразі не може бути представлений, оскільки документ знаходиться на етапі редакційного доопрацювання. Частина пропозицій і зауважень, отриманих у процесі громадського обговорення, була врахована повністю або частково, проте не у всіх випадках уточнюється, які саме положення проєкту були змінені. На цей момент це ускладнює можливість конкретизації критеріїв, що застосовуватимуться для віднесення видань до тієї чи іншої категорії.
Чим було зумовлене дане рішення?
Прийняття рішення щодо оновлення Порядку формування Переліку наукових фахових видань було зумовлене низкою чинників:
- суттєве зниження якості наукових публікацій
- поширення недоброчесних практик у науковій медіасфері, зокрема активне функціонування так званих «хижацьких» журналів
- відсутність ефективних механізмів контролю та системного моніторингу рівня наукових видань.
Робота над проєктом тривала майже два місяці.
Серед ключових змін, запропонованих у проєкті, можна виокремити такі положення:
- Цифровізацію процесу подання та розгляду заявок щодо включення до Переліку наукових фахових видань України та присвоєння категорії «Б».
- Запровадження 14 наукових кластерів із визначеною кількістю видань, які можуть отримати категорію «Б».
- Встановлення системи обов’язкових та додаткових критеріїв для наукових журналів, що претендують на цю категорію.
- Запровадження вимоги щодо можливості безоплатних публікацій для здобувачів наукового ступеня (аспірантів) у журналах категорії «Б».
- Обмеження терміну дії статусу категорії «Б» трирічним періодом із проведенням щорічного моніторингу відповідності встановленим вимогам.
- Створення спеціалізованої комісії, відповідальної за питання публікаційної етики та формування Переліку.
- Посилення заходів із протидії недоброчесним і хижацьким практикам, зокрема співпраці з так званими «паперовими фабриками».
- Стимулювання вітчизняних наукових періодичних видань до входження у міжнародні бази даних Scopus та Web of Science Core Collection.
Після підготовки та узгодження основних положень проєкт Порядку формування Переліку наукових фахових видань був винесений на громадське обговорення, яке тривало майже до середини квітня 2025 року.
Повний звіт за результатами громадського обговорення
Незгода громадськості та суперечливі нововведення
Серед положень проєкту наказу найбільше обговорень викликав пункт, який передбачає, що наукові фахові видання категорії «Б», включені до Переліку на день набрання чинності документа, зберігатимуть свій статус лише до 1 січня 2026 року.
Проти цього рішення виступили як окремі науковці, так і цілі установи. Серед них – Інститут проблем виховання, ГО «Східно-Європейська спілка науковців», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут обдарованої дитини, ДП «УХІН», Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ГО «Спілка ректорів ЗВО України», Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка, ГО «Міжнародна асоціація науковців» та члени видавничої групи «Наукові перспективи».
Основна вимога – продовжити термін перебування журналів у категорії «Б» щонайменше до 1 січня 2027 чи навіть 2028 року. Як альтернативу пропонують визначити кінцеву дату не раніше ніж через пів року після завершення воєнного стану. Це пояснюється тим, що у разі ухвалення наказу в нинішній редакції у наукових видань залишиться менше ніж пів року для адаптації (на момент підготовки матеріалу).
Аргументи громадськості проти скорочених термінів
Головними зауваженнями наукової спільноти стали такі:
- Недостатній час для адаптації. Встановлений у проєкті наказу термін до 1 січня 2026 року не забезпечує можливості належної підготовки видань до оцінювання.
- Порушення принципів стабільності. Норма про автоматичне виключення журналів категорії «Б» суперечить базовим принципам безперервності функціонування академічних видань.
- Ризик масового виключення. Запровадження такої вимоги означатиме фактичне вилучення значної кількості журналів із Переліку, що призведе до вимушеного припинення діяльності видань з репутацією та авторитетом як в Україні, так і за її межами.
- Надмірне навантаження у воєнний час. Виконання нових вимог у такий короткий термін потребує значних людських, фінансових та технічних ресурсів, що в умовах війни є непосильним для багатьох українських видавництв. Замість підтримки інтеграції у світовий науковий простір, це може створити додаткові бар’єри для розвитку.
ГО «Міжнародна асоціація науковців» наголосила, що лише поступовий перехід до оновлених вимог відповідатиме принципам правової визначеності, стабільності та недопущення зворотної дії нормативних актів. Це дозволить уникнути неправомірного скорочення кількості видань, доступних для публікації результатів українських досліджень.
Втім, попри наведені аргументи, усі пропозиції щодо подовження термінів не були враховані.
Нагадаємо, що нещодавно у нас вийшов матеріал про основні наукометричні показники та їх вплив на життя вченого.
