Увесь рік українські дослідники здійснювали наукові пошуки, працювали над новими розробленнями та відкриттями та, зрештою, публікували інформацію про них у наукових виданнях. Безумовно, одним із найбільш авторитетних здобутків вважається наявність публікацій з індексацією у міжнародних наукометричних базах даних, зокрема у Scopus.
Тож, проаналізуємо, які напрацювання українських науковців були проіндексовані у виданнях бази даних Scopus за 2021 рік та в чому їхні особливості.
Кількість наукових документів
За 2021 рік у міжнародній базі даних Scopus було проіндексовано 15 979 документів, де країною афіліації зазначено Україну. Здебільшого це наукові статті — 11 548 (72,3 %).
Також у 2021 році було проіндексовано:
- Документи конференцій — 3 331 (20,8 %);
- Відгуки — 545 (3,4 %);
- Розділи книг — 344 (2,2 %);
- Матеріали від редакції — 69 (0,4 %);
- Виправлення — 59 (0,4 %);
- Примітки — 36 (0,2 %);
- Листи — 32 (0,2 %);
- Книги — 8 (0,1 %);
- Інформаційні бюлетені — 5 (менше ніж 0,1 %);
- Короткі огляди — 2 (менше ніж 0,1 %).
Лідери за галуззю знань
Найбільше українські науковці у 2021 році досліджували:
- Інженерію — 4 031 (13 %);
- Фізику та астрономію — 3 653 (11,8 %);
- Комп’ютерні науки — 3 152 (10,2 %);
- Матеріалознавство — 2 549 (8,2 %);
- Медицину — 2 202 (7,1 %).
Найменше наукових робіт проіндексовано за такими галузями знань:
- Ветеринарія — 44
- Сестринська справа — 41
- Стоматологія — 20
Крім цього, українські дослідники індексували у виданнях бази Scopus наукові роботи з математичних та суспільних наук, хімії, енергетики, екології, наук про Землю, біохімії, генетики, молекулярної біології, сільськогосподарських та біологічних наук, хімічної техніки, бізнесу, менеджменту та бухгалтерського обліку, мистецько-гуманітарних наук, економіки, економетрики та фінансів, фармакології, токсикології та фармацевтики, охорони здоров’я, імунології та мікробіології, психології, нейронаук, міждисциплінарних наук, теорії прийняття рішень.
Організації з найбільшою кількістю статей
Серед наукових установ України з найбільшою кількістю публікацій можна виокремити (понад 500 документів):
- Національну академію наук України — 3 760;
- Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка — 1 472;
- Національний університет «Львівська політехніка» — 973;
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 770;
- Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна — 683.
Топ 10 статей українських науковців (в тому числі й у співавторстві)
У 2021 році за даними міжнародної наукометричної бази Scopus (взято до уваги статті, проіндексовані в поточному році) можна виокремити власний мінірейтинг лідерів цитування серед українських наукових досліджень. До нього входять такі напрацювання:
1. Активація серцевого міозину омекамтівом мекарбілом при систолічній серцевій недостатності.
2. Дурвалумаб (з тремелімумабом або без) плюс platinum–etoposide проти platinum–etoposide окремо в першочерговому лікуванні обширного дрібноклітинного раку легенів (CASPIAN): оновлені результати рандомізованого, контрольованого відкритого дослідження фази 3.
3. Повне перехресне спостережне дослідження використання ліпід-модифікуючої терапії у країнах вторинної та первинної медичної допомоги: дослідження DAVINCI.
4. Монотерапія цеміплімабом для першочергового лікування поширеного недрібноклітинного раку легенів з PD-L1 щонайменше 50 %: багатоцентрове відкрите глобальне рандомізоване контрольоване дослідження фази 3.
5. Фторовані піразоли: від синтезу до застосування.
6. «Зелена економіка» в сталому розвитку та підвищення ефективності використання ресурсів.
7. Лікування мультисистемного запального синдрому в дітей.
8. Резонанси надвисокої добротності в плазмонних метаповерхнях.
9. Атезолізумаб та хіміотерапія для першочергового лікування Nonsquamous NSCLC: результати рандомізованого дослідження фази 3 IMpower 132 Trial.
10. Перехід від змішаного навчання до дистанційного під час карантину за допомогою Moodle: тестовий контроль навчальних досягнень учнів та аналіз його результатів.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал: «Затверджено План заходів 2022–2023 Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності. Що це означатиме для наукової сфери?»
