Здається, що придумати ідею, експериментально її перевірити й запропонувати розробку або патент ринку не є складним процесом. В XXI столітті в такому форматі реалізуються стартапи. Але щоб перевірити ідею потрібно мати як мінімум лабораторію і певне фінансування. В той же час ідея в 99% випадках є результатом синтезу аналізу інформаційних потоків, практичного досвіду та потреби вирішення певної проблеми. Звичайно, на світанку розвитку земної науки, все базувалось на практичних навичках, досвіді й особистих контактах. Але це було узагальнено і на світ з’являлись книги.
Зміст
Як визначається ефективність наукових робіт?
Зв'язок між цитуванням та кількістю патентів: світ
Зв’язок між кількістю публікацій та кількістю патентів у галузевому вимірі
Україна: співставлення «цитованих публікацій» та «заявок на винаходи»
Так, в далекому 1556 р. була видана «De Re Metallica» («Про гірничу справу») за авторства вихідця з Саксонії Georgii Agricolae (Георг Агрікола або Георг Павер, 1494-1550), в якій вперше було узагальнено та систематизовано тогочасні практичні знання та технології стосовно гірничої справи та металургії. Впродовж століть книга була посібником для багатьох поколінь вчених та практиків, тим більш що вона перекладена багатьма європейськими мовами [Білецький В. С., Гайко Г. І. Засновник мінералогії та гірничої науки Георг Агрікола і його книги. Вісник Харківського національного університету, 2014, № 1128. С. 160 - 163]. Так була закладена перша цеглина в фундамент науки про метали. В подальші століття кількість наукових публікацій та технологій стрімко зростало, тим більш що метали були рушійною силою трьох промислових революцій. Аналогічним чином в часовому вимірі розвивались гуманітарні та інші технічні науки.
І ось настав час, коли суспільство вирішило визначити коефіцієнт корисної дії (ККД) науковців. І тому для оцінювання ККД були вибрані кількість публікацій та цитувань, а також індекс Х. Хірша (h - index).
Як визначається ефективність наукових робіт?
В сегменті технічних наук результативність наукової роботи, з одного боку, визначають кількістю статей науковця або колективу науковців. З іншого боку, ефективність наукової роботи проявляється у впровадженні розробок в технологічно-бізнесове виробництво. Очевидно, що основна мета науковця – просування розробки на ринок. Позитивного результату можливо досягти або шляхом створення своєї компанії для виробництва нового продукту або продажем патенту/розробки іншій виробничій компанії.
На першому етапі визначимо, чи є взагалі зв’язок між кількістю публікацій та заявок на патенти у світовому вимірі. Проведене співставлення рейтингів країн за підсумками 2018р. за кількістю цитованих публікацій [Scimago Journal & Country Rank. Scopus (Elsevier B. V. URL: https://www.scimagojr.com/] та кількістю поданих заявок на патенти [WIPO IP Facts and Figures 2019. World Intellectual Property Organization. 2019. P 53.] показало наступне.
Зв'язок між цитуванням та кількістю патентів: світ
В форматі «Топ – 50» країн світу коефіцієнт кореляції між вказаними масивами даних становить 0,89, в форматі «Топ – 10» – 0,86. Таким чином, на світовому ринку науки має місце тісний зв’язок між цитуванням наукових публікацій та патентуванням наукових ідей/розробок. Якщо розглянути «Топ-10» країн-лідерів світового ринку науки, то слід констатувати перевагу США та Китаю над іншими країнами світу (табл. 1). Їх сумарна частка в цитованих публікаціях за 2018р. складає 32,4%, а в поданих заявках на патенти – 68,1%. Це свідчить не тільки про гегемонію цих країн у науковому плані, а і про домінування на світовому товарному ринку. При цьому, слід відзначити, що в 2018 р. на десять країн-лідерів припало 61% цитованих публікацій та 85,5% заявок на патенти. Україна в звітному році за кількістю цитованих публікацій зайняла 46 місце (частка 0,37%), розмістившись між Чилі (0,38%) та Колумбією (0,34%). За кількістю поданих заявок на патенти Україна знаходиться на 28 місці (0,13%) між Філіппінами (0,14%) та Аргентиною (0,12%).
Таблиця 1. Рейтинг Топ - 10 країн у форматах «цитовані публікації» та «заявки на патенти» в 2018 р.
|
Топ - 10 (2018) |
Країна | Цитовані публікації (ЦП) |
Відношення кількості ЦП до ЗП, од. |
Відношення кількості ЦП до ЗП, од. |
||
| Кількість, тис. шт. | Частка, % |
Кількість, тис. шт. | Частка, % |
|||
| 1 | США | 592,8 | 16,25 | 597,1 | 19,01 | 0,99 |
| 2 | Китай | 589,0 | 16,15 | 1542,0 | 49,10 | 0,38 |
| 3 | Велика Британія | 178,9 | 4,91 | 20,9 | 0,67 | 8,54 |
| 4 | Німеччина | 165,2 | 4,53 | 67,9 | 2,16 | 2,43 |
| 5 | Індія | 163,1 | 4,47 | 50,1 | 1,59 | 3,26 |
| 6 | Японія | 124,8 | 3,42 | 313,6 | 9,98 | 0,40 |
| 7 | Франція | 111,3 | 3,05 | 16,2 | 0,52 | 6,86 |
| 8 | Італія | 107,8 | 2,96 | 9,8 | 0,31 | 10,98 |
| 9 | Канада | 99,3 | 2,72 | 36,2 | 1,15 | 2,75 |
| 10 | Австралія | 92,5 | 2,54 | 30,0 | 0,95 | 3,09 |
| 11 | Разом Топ-10 | 2224,6 | 61,00 | 2683,8 | 85,46 | 0,83 |
| 12 | Решта країн | 1422,4 | 39,00 | 456,8 | 14,54 | 3,11 |
| 13 | Всього світ | 3647,0 | 100,00 | 3140,6 | 100,00 | 1,16 |
| 14 | Україна | 13,6 | 0,37 | 4,0 | 0,13 | 3,43 |
Примітка. Вихідні дані від Scimago Journal & Country Rank і World Intellectual Property Organization
Зв’язок між кількістю публікацій та кількістю патентів у галузевому вимірі
На другому етапі прослідкуємо, чи є зв’язок між кількістю публікацій та кількістю патентів у галузевому вимірі. Основна проблема для аналітика, це співставлення класифікацій публікацій (статей) і патентів. У форматі світового ринку проведений порівняльний аналіз кількості галузевих заявок на патенти в 2017 р. [World Intellectual Property Organization. URL: https://www.wipo.int/portal/en/] та кількості наукових публікацій на відповідну тематику в базі Dimensions [Dimensions. URL: https://app.dimensions.ai/] дозволяє зробити певні висновки (рис.)
По-перше, слід відзначити, що за кількістю статей лідирують «Інформаційно-обчислювальні науки і технології», «Інженерія матеріалів» та «Електрична та електронна техніка». В той же час, в сегменті подачі заявок на патенти перші три місця займають «Інформаційно-обчислювальні науки і технології», «Електрична та електронна техніка» та «Інформаційні системи». Як бачимо, це відповідає трендам Industry 4.0.
Рис. Галузеве співставлення кількості статей (Dimensions) і кількості заявок на патенти (WIPO) в 2017 р. в світі.
По-друге, встановлено, що у цій вибірці світового виміру коефіцієнт кореляції між кількістю патентів та кількістю наукових статей в наведених галузях становить 0,60. Це свідчить про доволі тісний зв’язок між цими показниками наукової діяльності. Тобто частина ідей, що висвітлюються в статтях і публікуються в журналах, оформлюються як об’єкти інтелектуальної власності з перспективою реалізації на ринку. Різниця в оцінці коефіцієнту кореляції між публікаціями та патентами з використанням баз Scopus та Dimensions свідчить про різне наповнення цих баз, а також класифікаційні відмінності. Це не дозволяє точно визначити потрібні параметри вибірок.
Україна: співставлення «цитованих публікацій» та «заявок на винаходи»
Співставлення даних по Україні в форматі промислових галузей стосовно «цитованих публікацій» для бази Scopus [Scimago Journal & Country Rank. Scopus (Elsevier B. V. URL: https://www.scimagojr.com/] та «заявок на винаходи» відповідно до звіту ДП «Український інститут інтелектуальної власності» [Промислова власність у цифрах. Київ. 2020. с.73] викликає певні складнощі. Проте згруповані дані (табл. 2) надають певні матеріали для роздумів і висновків.
Таблиця 2. Україна: співставлення «цитованих публікацій» та «заявок на винаходи» у 2019р.
|
Найменування галузей |
Цитовані публікації (ЦП) |
Заявки на винаходи (ЗВ) |
Відношення кількості ЦП до ЗВ, од. |
||
| Кількість, шт. | Частка, % |
Кількість, шт. | Частка, % |
||
| Електрична та електронна техніка | 2304 | 34,41 | 74 | 8,71 | 31,14 |
| Інформаційно-обчислювальні науки і технології | 1235 | 18,44 | 24 | 2,82 | 51,46 |
| Машинобудування | 1208 | 18,04 | 410 | 48,24 | 2,95 |
| Інформаційні системи | 734 | 10,96 | 6 | 0,71 | 122,33 |
| Інженерія матеріалів | 666 | 9,95 | 81 | 9,53 | 8,22 |
| Хімічна інженерія | 373 | 5,57 | 80 | 9,41 | 4,66 |
| Біомедична інженерія | 105 | 1,57 | 21 | 2,47 | 5,00 |
| Фармакологія та фармацевтичні науки | 53 | 0,79 | 127 | 14,94 | 0,42 |
| Комунікаційні технології | 18 | 0,27 | 27 | 3,18 | 0,67 |
| Разом | 6696 | 100,00 | 850 | 100,00 | 7,88 |
Примітка. Вихідні дані від Scimago Journal & Country Rank і ДП «Український інститут інтелектуальної власності».
По-перше, в 2019 р. коефіцієнт кореляції між «цитованими публікаціями» та «заявками на винаходи» в Україні в промисловому сегменті науки становить 0,22. Це свідчить про доволі низьку трансформацію наукових досліджень та ідей в об’єкти інтелектуальної власності (винаходи). По друге, якщо в світовому промисловому сегменті (рис.) відношення кількості статей до кількості патентів в середньому становить 1,1 (2017 р.), то в Україні – 7,9 (2019р.) – табл.. 2. Це свідчить про низький рівень комерціалізації українських розробок і, відповідно, відставання української промисловості від світового тренду. Очевидно, що українська наука потребує не тільки уваги від державних органів управління, а й від українського бізнесу.
ККД вченого - як вирахувати?
В цілому, якщо комплексно розглянути працю науковця в сегменті технічних наук, то вона набагато об’ємніша. І тому, для оцінки ККД науковця або його індексу ефективності (efficiency scientist, ES - coefficient), пропонується враховувати й кількість виданих книг, і використання розробок в бізнесі. Таким чином:
ККДн = (КстхКпс + Кст/Ка + КпхКпс + КкнхКпс + Ккомп)/100,
Де:
ККДн – коефіцієнт корисної дії (індекс ефективності) науковця за звітний період, одиниць;
Кст – кількість опублікованих статей за звітний період, од.;
Кпс – кількість посилань на статті/патенти/книги науковця за звітний період, од.;
Ка – кількість авторів в опублікованих статтях, од.;
Кп – кількість патентів у науковця за звітний період, од.;
Ккн – кількість опублікованих науковцем книг за звітний період, од.;
Ккомп – кількість компаній, що використовують розробку науковця, од.
Тому є можливість більш комплексно оцінити новизну ідей, результатів експериментів науковця та просування їх у вигляді товарів на ринку.
Наразі реалізація такого проєкту в масштабі країни потребує створення відповідної інтернет-платформи, що містить бази даних науковців, розробки детального класифікатора галузей (як приклад можна навести класифікатор бази Dimensions - ANZSRC), а також баз статей, об’єктів інтелектуальної власності та компаній, що впровадили нові технології або пропонують ринку нові товари. Адже немає меж вдосконаленню!
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Міжнародна співпраця у науковій сфері. З ким МОН планує активну колаборацію?"
