На сьогоднішній день досить гостро стоїть питання щодо недостатнього рівня репрезентативності результатів наукової діяльності вчених України у міжнародних наукометричних базах даних, які є своєрідною системою наукової комунікації.

Система наукових комунікацій є, передусім, складовою частиною світової загальної системи соціальних відносин та розглядається як інформаційний простір, на теренах якого поширюються результати вчених досліджень, наукові погляди на гострі глобальні проблеми та шляхи їхнього вирішення.
Присутність країн та їхня активність у такій системі є своєрідним індикатором, який характеризує рівень розвитку інноваційної та наукової сфер діяльності країни в цілому та статус держави у міжнародній науковій спільноті. Саме тому одним із пріоритетних напрямів розвитку для більшості країн світу, в тому числі для України, є долучення до міжнародних наукометричних баз даних (або системи загальних наукових комунікацій).

Підґрунтям для інтегрування України в наукометричний світовий простір стало прийняття нормативних документів, які встановлюють основні засади та правила ведення наукової діяльності, а також фінансові інструменти, що стимулюють науковців до поширення результатів такої діяльності у міжнародній науковій спільноті. Зокрема, це стосується Наказу МОН №13 від 14.01.2016 «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». Таку ж саму норму містить інший регулюючий документ – Постанова КМУ №167 від 06.03.2019 «Про проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії», що встановлює вимоги щодо поширення наукових здобутків вчених, які мають намір отримати науковий ступінь PhD. Цей та інші нормативні документи спрямовують українських вчених до публікацій у міжнародних наукових виданнях.

Для виконання вимог нормативних актів, Міністерство освіти та науки України надало:
• Можливість для провідних Вищих навчальних закладів безкоштовно отримати доступ до найпопулярніших наукометричних баз даних, таких як: Scopus, Web of Science (Наказ МОН №269 від 27.02.2019 «Про затвердження Порядку забезпечення доступу закладів вищої освіти і наукових установ до електронних наукових баз даних»). Це, в свою чергу, надає широкі можливості українським вченими вивчати та запозичувати міжнародний досвід під час вирішення надскладних задач.
• Включення українських наукових фахових періодичних видань до найпопулярніших наукометричних баз даних є важливим вектором діяльності України з інформаційно-цифрового супроводження наукових досліджень та просування їхніх результатів до міжнародної системи загальної наукової комунікації. Це знаходить своє відображення у зміні редакційної політики наукових видань, підвищенні вимог до якості наукового матеріалу, розширенні географічного складу редакційних колегій, зростанні рівня цитування тощо.
• Присутність українських делегацій на міжнародних конференціях та симпозіумах, створення спільних наукових підприємств, розвиток міжнародних програм обміну, організація та проведення власних наукових заходів є невід’ємною частиною міжнародної співпраці, яка дає можливість Україні стати частиною світового наукового товариства.

Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що Україна не тільки декларує свої наміри, а й здійснює практичні кроки у напрямку інтегрування української науки в наукометричний світовий простір. Доречно також буде зазначити, що, незважаючи на реалізовані кроки, наша країна стоїть на початку свого інтеграційного шляху, для проходження якого необхідно задіяти багато ресурсів: інтелектуальних, часових, політико-економічних та вольових.

Автор матеріалу: Ірина Скляр

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також