Зараз весь світ святкує Хелловін, який настільки популярний в США, Великій Британії, Канаді, Ірландії, що поступається лише Різдву. В Україні його святкують з меншим розмахом, але діти та молодь з радістю переодягаються у зомбі, дракулу, розмальовують обличчя, а компанії, ресторани, магазини прикрашають свої приміщення павутиною, привидами та іншою атрибутикою аби створити особливу атмосферу та навести жах. Символом Хелловіну є Ліхтар Джека (гарбуз зі зловісним виразом обличчя), який відганяє усіх злих духів, якщо його поставити біля дому. Наша редакція також вирішила приєднатись до святкування та підготувала свого «інформаційного гарбуза», який віджене усі страхи від наших вчених, які прагнуть активно публікуватись у наукових журналах з індексацією в Scopus та Web of Science.

Зміст:

Страх 1. Публікацію в Scopus чи Web of Science не зарахують для отримання звання

Страх 2. Опублікувати статтю в Scopus та Web of Science важко та дорого

Страх 3. Я потраплю в неякісний журнал

Страх 4. Рецензенти вкрадуть мою ідею роботи

Страх 5. Я не володію англійською мовою

Страх 6. Українські дослідження нікому не потрібні

Страх публікації. Чого саме бояться вчені?

Страх 1. Публікацію в Scopus чи Web of Science не зарахують для отримання звання

Сумно, але багато вчених досі обирають видавати статті тільки в фахових журналах, вважаючи, що індексація лишень в них буде корисною для їхньої діяльності. Втім, публікація саме в міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Science вважається престижною та відкриває вченому великі можливості для його наукової роботи. Навіть, якщо публікація буде не за відповідною дисципліною, її зарахують, бо класифікація розподілу дисциплін за кордоном може сильно відрізнятись від нашої.

Страх 2. Опублікувати статтю в Scopus та Web of Science важко та дорого

Scopus та Web of Science – це наукометричні бази даних міжнародного рівня, що пред’являють серйозні вимоги до кожної статті, яка проходить важкий і довгий шлях рецензування. Розуміння цього має формувати у свідомості українського вченого правильне відношення до своїх досліджень. Науковці повинні виходити на новий рівень, щоб міжнародні стандарти, які зараз лякають нас, в найближчому майбутньому стали нормою.

Дійсно, є журнали з досить високими публікаційними внесками, але, якщо постійно шукати видання у своїй сфері, то можна знайти журнали з досить помірною оплатою або зовсім безкоштовні.

 Ще один спосіб, який допоможе трохи зменшити витрати на публікацію – це кооперуватись з іншими вченими та писати у співавторстві. Тому не такий страшний чорт, як його малюють.

Страх 3. Я потраплю в неякісний журнал

Цей страх виправданий, бо є випадки публікацій у непрофесійних журналах, які не дотримуються стандартів. Тому, пам’ятаючи про це, потрібно дуже уважно перевіряти сайт кожного видання, аналізувати його випуски, вимоги, пересвідчуватись, що статті відповідають сфері, в якій працює видання.

Науковці, що активно публікуються та слідкують за працями колег, добре знають, які журнали в його галузі є якісними. Тому можна спробувати налагодити контакти з іншими дослідниками у Вашій темі, заручитись їхньої підтримкою або звернутись до консалтингової компанії, яка допомагає підібрати якісний журнал. 

Консалтингова компанія "Наукові публікації - Publ.Science"

Страх 4. Рецензенти вкрадуть мою ідею роботи

По-перше, кожен вчений, який виступає рецензентом – це шанована людина у своєму науковому колі, яку клопітливо відбирають для експертного розгляду. Як правило, такі науковці мають хороший авторитет та репутацію, тому їм абсолютно не на користь бруднити її таким чином.

По-друге, для того, щоб в науковому світі все менше було академічної недоброчесності, шахрайства та фальсифікацій, створюються різні організації, комітети, платформи, які забезпечують науковця та редактора інформаційною підтримкою під час розгляду досліджень. Одними з таких організацій є PERK та COPE, які активно слідкують за публікаційною етикою, організовують умови для вирішення та ліквідації неоднозначних ситуацій в науково-публікаційному процесі.   

Страх 5. Я не володію англійською мовою

Якщо ми прагнемо вийти на міжнародний рівень – ми маємо вивчати та розмовляти англійською, щоб вести комунікацію з нашими закордонними колегами та організовувати спільні проєкти.  Але, на нашу думку, наукові статті мають перекладати професійні перекладачі, навіть, якщо Ви досить добре знаєте англійську мову. Вони краще орієнтуються в термінології, граматиці, структурі речень та інших нюансах, що істотно впливає на якість перекладу. Якщо Ви обираєте самостійний переклад, то хоча б віддайте текст на вичитку професіоналу, що гарантовано підвищить шанси на успішне рецензування.

Страх 6. Українські дослідження нікому не потрібні

В українського вченого є всі шанси потрапити в топові журнали, якщо вчений зможе логічно структурувати корисну інформацію, посилатись на міжнародні відкриття у схожій темі, емпірично довести дані тощо. Потрібно завжди намагатись, щоб кожне дослідження було передовим, новітнім та унікальним, думати на крок вперед та бачити важливе поміж рядків.  

Страх загострює почуття, але спонукає до дій. Щоб пішов страх, потрібно розвіяти загрозу. Сподіваємось, ми допомогли Вам трохи заспокоїти тривоги та настроїтись на активні дії у напрямку розвитку своєї дослідницької діяльності та української науки.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Назва, анотація та ключові слова – три стовпи успішного пошуку та цитування статті".

img

Шеф-редакторка та авторка статей журналу «Наука та Метрика». За професійною освітою журналіст і редактор. Свою бездоганну репутацію у сфері наукометрії здобула, співпрацюючи з міжнародними науковими організаціями. Наразі набутий досвід та знання використовує для створення інформаційних матеріалів для наукових видань.

Читайте також