Питання «купівлі досвіду за гроші» в наукометрії або так званий «науковий консалтинг» не раз розглядалося останнім часом серед вчених. Одні схиляються до того, що дослідник повинен робити все сам і публікувати свої роботи без будь-якої допомоги. Інші впевнені, що віддати статтю на перевірку професіоналам – це доречно. В цьому питанні варто розібратися докладніше. 

Для того, щоб успішно публікувати статті в таких базах даних, як Scopus і Web of Science, необхідно мати неабиякий особистий досвід у наукометрії. Саме консалтинг дає можливість вченим нівелювати його часткову або повну відсутність.

Науковий консалтинг – це консультація вчених з питань їхніх публікаційних розробок і досліджень професійними посередниками. Консультанти цих спеціалізованих компаній надають авторам рекомендації, інформаційну підтримку і сприяють вирішенню публікаційних питань. Іншими словами, роз'яснюють непрості етапи роботи над статтею і підказують, де можуть виникнути основні труднощі під час публікації.

Чи замислювалися Ви, чому публікаційними послугами так нехтують і ставляться до них настільки скептично? Ймовірно, багатьох бентежить сама концепція оплати посередницьких послуг, адже думка про те, що «в науці немає місця посередникам» як і будь-якій сторонній допомозі, закріпилася серед вчених в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні.

Розглянемо консалтинг на прикладі звичайних ситуацій.

I. Уявімо, що професор читає лекцію студентам, ділиться знаннями, досвідом, пояснює незрозумілу і складну теоретичну базу предмета. Що відбувається в цей момент? Він допомагає учням доступно і швидко отримати цінну інформацію, адже головне завдання його діяльності – виробити навички ведення самостійної навчальної активності у студентів. Мета консалтингу практично ідентична, тільки замість студентів – вчені, а замість навчальної – науково-публікаційна діяльність в Scopus, Web of Science або інших базах даних.

 

Зверніть увагу!

Наукові консультанти сприяють заслугам вчених, але не зменшують їх, оскільки основна і головна частина роботи виконується саме автором дослідження.

II. Розглянемо наступну ситуацію. Вчений купує комп'ютер і замислюється про підключення Інтернет-зв'язку. Підключення Інтернету – це, безсумнівно, складна і багатоетапна послуга посередників, в якій людина без спеціальної підготовки, швидше за все, мало що розуміє. Звичайно, можна спробувати розібратися самостійно, провести безліч часу за вивченням теорії, прокласти кабелі, підключити і з'єднати безліч дротів, виконавши «процедуру» до кінця. Але, говорячи відверто, якісно і швидко це зробить тільки досвідчений фахівець своєї справи. Саме тому, якщо виникає потреба у підключенні Інтернету, то ми звертаємося до профільних компаній Інтернет-провайдерів.

Публікація наукового дослідження вимагає не менших зусиль, адже одного бажання опублікувати роботу в якісному журналі – недостатньо. Вчений повинен знати, як доопрацювати матеріал статті, як його оформити, вичитати, відредагувати та перекласти і врахувати всі правила підбору потрібного журналу серед безлічі видань. Також автору потрібно мати досвід спілкування із зарубіжними рецензентами, володіти на високому рівні англійською мовою і вміти коректно вносити правки після експертного розгляду. Крім перерахованого вище, процес публікації приховує в собі безліч «підводних каменів», про які не завжди відомо у процесі подачі статті. Зокрема, деякі журнали встановлюють публікаційні збори, які передбачають часткове або повне матеріальне забезпечення процесу рецензування, виготовлення і друку журналу зі статтею автора дослідження. Неправильна реалізація одного з цих етапів може значно затримати публікацію на місяці, а то й на роки.

III. Для прикладу проведемо аналогію з судовою системою. Scopus – це складна наукометрична база даних зі своїми законами і правилами, її можна порівняти з класичним судом, а наукового консультанта – з адвокатом. Справа в тому, що особливих концептуальних відмінностей між юридичною компанією, яка допомагає вирішувати питання в суді, і організацією, що займається консультуванням вчених, немає. В обох випадках клієнт звертається до фахівців за допомогою для вирішення своїх питань. Різниця лише в тому, що «адвокати в наукометрії» працюють з рецензентами, а не з прокурорами.


Навіщо ж вчені звертаються до професіоналів за консультаційними послугами?
1) Щоб уникнути «головного болю» через складні вимоги та розповсюджену бюрократію журналів, залучаючи кваліфікованих фахівців, які мають напрацьований досвід публікації наукових статей і розуміються на всіх етапах публікаційного процесу.
2) Через складні публікаційні норми, введені МОН, у наукових співробітників просто не залишається часу для проведення якісних науково-дослідницьких робіт. Весь час іде на «боротьбу» з оформленням статті відповідно до найскладніших вимог видань, нескінченне редагування тексту і його структурування. Отже, щоб не витрачати час на спроби розібратися у всіх етапах публікації, вчені по всьому світу звертаються до професійних консалтингових компаній.

Використовуючи послуги наукових консультантів, автор отримує можливість:

• інвестувати заощаджений час для напрацювань майбутніх статей;

• навчатися міжнародній публікаційній діяльності, отримуючи цінний досвід від співпраці з фахівцями;

• компенсувати витрати на послуги експертів, шляхом отримання виплати за публікацію рейтингових статей.

Наведені приклади ще раз підтверджують той факт, що посередницькими послугами користуються скрізь, підсвідомо сприймаючи професійну допомогу як цілком очевидний аспект діяльності людини. Науковий консалтинг жодним чином не порушує публікаційну етику, а просто є раціональним і грамотним помічником розподілу часу вченого, за допомогою якого він стає ще більш «підкованим» в науково-видавничій справі і досягає власних успіхів у коротші терміни.

Отже, Ви можете запитати, чи є сенс публікуватися самостійно або краще проводити дослідження, покладаючи виконання решти кропітких і необхідних для публікації етапів на інших? На думку нашої редакції – кожен має право робити вибір самостійно. Якщо Вас не цікавлять наукові звання, вчені ступені, публікаційний план не вимагає двох, а то й трьох статей на рік, у Вас є достатня кількість вільного часу, і Ви дійсно готові витратити не один рік на публікацію – спробуйте самостійно.

Але, якщо ж Ваша мета – швидко і якісно ділитися своїми напрацюваннями та відкриттями зі світовою науковою спільнотою, інвестувати вільний час в саморозвиток і створення нових високоякісних досліджень, а також отримувати гранти або грошові компенсації, для яких потрібна індексація в Scopus, Web of Science, – варто скористатися послугами наукового консалтингу.

Автор статті - Андрій Цурган

img

Головний редактор журналу «Наука та Метрика», спеціаліст з багаторічним досвідом у сфері реклами і маркетингу, інформаційних технологій та наукометрії, автор та співавтор сотень статей на тему сучасної наукометрії та науки.

Читайте також