Шановні вчені, рада Вас вітати!

Ми часто стикаємося з поширеною думкою, що опублікувати статтю в журналах, які входять в базу даних Web of Science – дешевше, простіше і швидше, ніж в журналах, що індексуються в базі даних Scopus. Насправді ж все з точністю до навпаки! У своїй роботі, задаючись цим питанням, я питала у викладачів і вчених, звідки вони отримали таку інформацію, і чому ця думка така поширена? Отже, в цій статті я розкрию причину, звідки ж насправді з'явився цей міф. Для цього пропоную розібратися, що ж таке «Web of Science Core Collection»?

Чи легко опублікувати наукову статтю у Web of Science?

Web of Science – це провідна і найбільш престижна база цитування, в якій містяться публікації з найбільш впливових журналів світу. У Web of Science Core Collection входить 4 основні індекси цитування, які поділяють журнали у напрямку наук:

  1. Science Citation Index Expanded (SCIE) – це політематичний індекс, що включає журнали, які публікують статті з природничих і технічних наук;
  2. Social Sciences Citation Index (SSCI) – політематичний індекс журналів з суспільних наук.
  3. Arts & Humanities Citation Index (AHCI) – журнали цього індексу публікують роботи по мистецтву і гуманітарним наукам. У журналів цього індексу є одна особливість – їм не присвоюється імпакт-фактор (один з основних показників, що визначає важливість наукового видання і розраховує рівень його цитованості), так як неможливо оцінити культуру і мистецтво цифровими показниками.

І більш детально я хочу поговорити про четвертий індекс – Emerging Sources Citation Index (ESCI). Саме завдяки цьому індексу склалась ця хибна думка про те, що у Web of Science опублікуватися простіше.

Справа в тому, що журнали, що входять в Emerging не мають імпакт-фактора (він у них спочатку йде нульовий), однак, не тому, що журнали публікують статті з мистецтва або культури. Emerging Sources Citation Index (індекс цитування нових джерел) включає нові журнали досить високого рівня, які активно розвиваються, щоб відповідати вимогам. Вони знаходяться на розгляді у представників Web of Science і, по закінченню звітного періоду, по журналам розраховується рівень їхньої цитованості. Якщо видання має хороший показник, обговорюється заявка на його переведення в один з основних індексів цитування (SCIE, SSCI або AHCI – в залежності від його предметної категорії). Якщо ж журнал не досяг необхідного рівня – він виключається з ESCI.

Саме тому, дійсно, опублікувати статтю в журналах, які входять до Emerging Sources Citation Index, може бути простіше, дешевше і швидше, так як у журналів поки немає тих жорстких вимог до рецензованого матеріалу, як в журналах з основних індексів.

Важливо відзначити, що публікація в ESCI не зараховується ні в одній з розвинених країн світу. На нормативно-правовому рівні на даний момент в Україні немає певного обмеження щодо публікацій в цьому розділі, однак, вже йде тенденція на те, що ситуація буде докорінно змінюватися. Так, наприклад, в таких вузах, як Києво-Могилянська академія, Національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет публікація в журналах Emerging Sources Citation Index не підлягає преміюванню.

Преміювання за наукові публікації в Києво-Могилянській академії

На фото: Києво-Могилянська академія

Публікація ж в основних індексах цитування (A&HCI, SSCI, SCIE) – це більш складний процес. Для того, щоб стаття була, для початку, просто прийнята редакцією на розгляд, вона повинна відповідати основним вимогам (за структурою, обсягом і технічними характеристиками). Крім цього, матеріал повинен містити інноваційне дослідження, що вирішує проблеми світового рівня. Обов'язково отримані Вами результати повинні порівнюватися з результатами аналогічних досліджень інших вчених (в тому числі зарубіжних). У статті мають бути нові, оригінальні ідеї та методи дослідження. Точне дотримання цих основних вимог наблизить автора до досягнення результату і його стаття буде прийнята на рецензування.

Я, як експерт, вважаю, що вчений, який провів якісне дослідження і написав наукову роботу, що може дати поштовх у розвитку нашої науки, повинен уважно ставитися до вибору журналу і бази цитування.

Якщо вчений подає статтю у видання, яке може бути виключене з бази даних, його робота втрачає будь-яку наукову цінність. А знову опублікувати її в іншому індексованому виданні автор не зможе, тому що повторна публікація є порушенням норм Етичного кодексу.

Я рекомендую кожному досліднику орієнтуватися не на швидкість або простоту в опублікуванні, а на надійність і статус видання. Тоді Ваше дослідження стане предметом вивчення і цитування іншими вченими з усього світу. З таким підходом Ви зможете вивести науку в нашій країні на новий рівень і досягти висот у своїй науковій діяльності!

Автор матеріалу: Альона Бондаренко

Нагадаємо, вийшов матеріал: "Що має знати рецензент?"

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також

Ivan Kovalets
Ivan Kovalets

Ivan Kovalets 8 місяців тому

Основной посыл статьи правильный и понятный. Многим еще надо объяснять разницу, что и в WoS журнал журналу рознь. Но ряд утверждений очень спорны. Что значит "публікація в ESCI не зараховується ні в одній з розвинених країн світу"? Как будто "зарахування" публикаций - это какой-то формализованный процесс. Нет, это не так. И такие публикации засчитываются. Но престиж их, конечно, ниже. И при экспертной оценке они ценятся также ниже. Но все-таки, их не сбрасывают со счетов. Еще более резкое утверждение, что "вчений подає статтю у видання, яке може бути виключене з бази даних, його робота втрачає будь-яку наукову цінність". Это неверно. Я могу привести примеры простых отчетов, правда, опубликованных такими организациями, как EPA, которые цитируются тысячи раз, и которые так и не были опубликованы в виде журнальной статьи. Неужели они утратили ценность? Конечно нет. Ценность любой работы, строго говоря, не определяется тем, опубликована ли она в хорошем журнале или нет. Ценность работы определяется ее результатами, а не журналом. Гриша Перельман опубликовал препринт и ему была присуждена премия тысячелетия. Нет, хорошая научная работа может быть опубликована и в виде препринта. Но публикация в хорошем журнале повышает шансы работы быть замеченной и оцененной по достоинству, а также в ряде случаев, когда авторам не хватает строгого отношения к своим собственным результатам (я отношусь к их числу), рецензирование повышает качество работы. Поэтому в хороших журналах стоит публиковаться. И, наконец, как это ни странно, но в ряде случаев опубликоваться в менее престижных журналах сложнее, чем в более качественных журналах. Происходит это потому, что даже когда плохие журналы пытаются посылать статью сторонним рецензентам, являющимся настоящими специалистами в теме статьи, последние часто отказывают таким журналам. Я, например , крайне редко беру статьи на рецензирование из зарубежных «мурзилок». Просто по нехватке времени, хотя журналам из SCIE и украинским журналам стараюсь по возможности не отказывать. В результате в рецензиях плохих журналов часто бывают замечания не по существу работы, а редакторы часто недостаточно смелы, чтобы принять объективную позицию в споре автора с рецензентом. Поэтому, например, у меня были работы, не принятые в журнале с импакт фактором 0.5 и затем, при повторной подаче с небольшими изменениями, благополучно принятые в журнале с импакт фактором 3.5. Так что простота публикации и уровень журнала - вещи не всегда однозначно связанные.
Vlad Gunko
Vlad Gunko

Vlad Gunko 8 місяців тому

Альоно! Ви розглядаєте це питання чисто теоретично, оскільки свого досвіду публікацій у журналах Elsevier та інших аналогічних видавництв у вас немає. Зі свого досвіду (кілька сотень публікацій, включаючи монографії, там і тут + багато сотень рецензованих статей + робота в редколегіях і там, і в Україні) можу сказати, що питання ці значно складніші, оскільки є ще людський фактор, окрім імпакт-фактору, традицій того чи іншого журналу, характеру того чи іншого редактора, рецензентів і ще багато різних чинників. Рівень статті в журналі може бути як значно вищій, так і нижчий за середній рівень журналу. Проте, навіть якщо рівень досліджень, результатів, їх обговорення та їх важливості доволі високі, то є ще такий фактор, як рівень англійської, рисунків, та й відповідності статті тематиці журналу. І начебто все добре, а статтю не приймають тому, що є питання країни походження статті і якийсь китаєць у європейському чи американському журналі вперто відхиляє статті не з Китаю. І не має особливої різниці яке це видавництво – європейське (Elsevier, Springer, RS, etc.) чи американське (Willey, Taylor & Francis, etc.) (є ще непогані видавництва в арабських країнах, Японії, Індії тощо), більшу вагу мають інші чинники (IF, традиції та напрям журналів, вибір рецензентів, відповідність статті тематиці журналу тощо). Можна виставити такий ряд щодо важливості параметрів: технічний, новаторський рівень + відповідність тематиці > англійська > правильний вибір як (рекомендованих) рецензентів, так і редактора > «художній» рівень рисунків > список цитованої літератури (+ низький рівень самоцитування) > інше. На цю тему можна писати не просто статті, а монографії.