Виконуючи наукову роботу, дослідники ще до проведення експериментальної частини можуть орієнтовно спрогнозувати отримані результати. Наприклад, що їхня наукова розробка здатна вирішити те чи інше питання, або наблизити до цього наукову спільноту. Але що роботи, коли прогнозованого результату не досягнуто? Чи варто публікувати таке дослідження?

Чому не варто боятися «наукових невдач»?

На це питання відповіли вчені на ресурсі Research Gate.

Аніс Чагпар, доцент хірургії в Єльському університеті розповідає, що її команда з досліджень онкологічних хвороб часто одержувала практично нульові результати експериментів. Однак, це стало основою для подальших наукових пошуків. Згодом команда розробила технологію, що заощаджувала 750 дол. на лікуванні кожного пацієнта з раком молочної залози. Зі статистичної точки зору ці результати є незначними (р-значення = 0,05). На практиці ж така економія має потужний ефект на ціноутворення клінічного лікування.

«Часто наукова цінність міститься в статистично незначущих або від’ємних результатах досліджень. Це не невдачі, а швидше розуміння, на основі якого ми можемо будувати майбутні дослідження… ми маємо визнати, що від’ємні результати часто є частиною процесу».

Дослідниця з Мічиганського університету Мікеле Хейслер ділиться своєю історією прийняття наукових невдач:

«Існує момент, якого боїться кожен дослідник. Він настає тоді, коли після років планування та вироблення методології, забезпечення фінансування, набору учасників дослідження, ретельного збору та запису даних, члени дослідницької групи збираються для отримання результатів.

Вводяться відповідні дані. Ви натискаєте кнопку запуску, комп’ютер гуде, і на екрані з’являється результат. Ви робите глибокий вдих і нахиляєтеся, щоби переглянути його. І ось воно. Це не спрацювало».

Дослідниця наголошує, що в такому випадку дуже важливо зрозуміти причини невдачі експерименту. Це можна зробити на основі отриманих даних. Їхній повторний аналіз дає широке поле для подальших дослідів. Розуміння того, чому експеримент не спрацював має прикладне застосування в ретроперспективі.

«Ми хочемо, щоб усе працювало. Ми віримо в наші ідеї. Поки дані не будуть ретельно перевірені, ми просто не знаємо, чи працюватимуть розробки так, як ми це уявляли. Я досі боюся моменту, коли правда про успіх чи невдачу безповоротно висвітиться на екрані комп’ютера. Однак, тепер я твердо вірю, що невдачі можуть бути такими ж важливими, як і успіхи».

Отже, навіть наукові «невдачі» чи експерименти з нульовим результатом заслуговують бути опублікованими та проаналізованими науковим товариством. Це допоможе вченим суміжних галузей оцінити Ваше дослідження та врахувати його під час власних пошуків. Крім цього, часто від’ємні результати спонукають до виокремлення подальшої наукової стратегії.

Наукові дослідження — це не лише успіх, але й численні спроби та помилки, без яких майже неможливо уявити дослідницьку діяльність.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал: «Що досліджувати сучасним науковцям? Визначаємо на основі звіту Research Fronts 2021»

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також