Міністерство освіти і науки України опублікувало результати опитування серед представників бізнесу щодо інноваційної діяльності та актуальних потреб в R&D (Research and Development – наукові дослідження та розробки). Дослідження розкрило багато актуальних питань та надало важливу інформацію, яка буде корисною для вчених.
На жаль, як показало опитування, в українському науковому просторі присутня демотивованість самих вчених, складнощі в комунікації та «розрив поколінь». А чого не вистачає бізнесу для того, щоб вони вклали гроші в українські розробки?
- Інформації про українські розробки.
- Немає налагоджених каналів комунікації щодо R&D у певній галузі.
- Незрозумілі кінцева вартість рішень та потреба часу на впровадження.
- Дослідження ринку щодо попиту на інноваційні ідеї.
- Якість.
- Висока вартість.
Респонденти віддали перевагу розробкам, які знаходяться на етапі готовності. У більшості їх цікавлять дослідження, які перевірені, затверджені та готові до запуску з повною організацією виробництва та розповсюдження.
Яким чином бізнес отримує інформацію про розробки?
- спілкування у професійному колі;
- конференції;
- ярмарки або виставки;
- ЗМІ;
- іноземні постачальники технологій та обладнання;
- наукові/технічні журнали або галузеві видання;
- дистриб’ютори обладнання;
- від стартапів;
- від українських наукових установ або ЗВО;
- від українських технологічних та інжинірингових фірм;
- з баз даних технологій;
- Derwent Innovations;
- PATENTSCOPE тощо.
Респонденти підтримують співпрацю з українськими ЗВО та науковими установами і така колаборація відбувається постійно, але є і така робота, що мала лише проєктний (разовий) характер.
З якими науковими установами співпрацюють найбільше?
- Національний університет біоресурсів і природокористування України.
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».
- Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
- Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
- Національний університет «Запорізька політехніка».
- Національний університет «Львівська політехніка».
- Харківський національний університет радіоелектроніки.
- Центральноукраїнський національний технічний університет.
Опитування показало, що співпраця відбувається за 40 науковими напрямами, а саме:
- хімічні технології;
- технічні напрями;
- інформаційні технології та реалізація продукції;
- безпека;
- біомедична інженерія;
- бронескло;
- вивчення та впровадження програмного забезпечення для конструювання одягу;
- вимірювальні системи та прилади;
- геофізика тощо.
Крім того, респонденти відзначили зацікавленість у студентському стартап русі.
Це опитування допомогло розробити план важливих дій у майбутньому, а саме:
- Забезпечити бізнес інформацією щодо існуючих R&D.
- Українські R&D будуть орієнтуватися на потреби бізнесу.
- Вітчизняним компаніям буде надаватися підтримка на основі інновацій.
- Для підвищення конкурентноспроможності української продукції та послуг буде створюватися нова структура комунікації: держава, бізнес, заклади вищої освіти і наукові установи.
Як бачимо, такий зворотний зв'язок дійсно важливий для розуміння нагальних потреб та розробки необхідних реформ для кращої співпраці науки з різними важливими сферами діяльності в нашій державі.
Повний текст звіту опитування можна подивитися тут.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал «Інструменти пошуку в Scopus. Переваги доступу».
