Видання «Наука та метрика» у квітні відсвяткувало свою річницю роботи, а у листопаді буде рік як розпочав свою діяльність інформаційний портал журналу. З цього приводу ми вирішили взяти інтерв’ю у головного редактора Андрія Цургана, який разом зі своєю командою веде та розвиває цей проєкт в Україні, допомагаючи вітчизняним науковцям орієнтуватися у всіх подіях, пов’язаних з наукою та наукометрією у нашій державі та за кордоном.
Як виникла ідея створити видання, яке займається дослідженням сфери наукометрії?
- У сфері наукометрії я почав працювати як маркетолог в команді компанії «Наукові публікації – Publ.Science». На той час про наукометрію практично ніхто не говорив, але мені та моїм колегам хотілось досліджувати галузь більш детально та доносити до вчених інформацію за допомогою ретельної експертизи, аналізу, розуміння запитів науковців. Саме тому й виникла ідея рухатися у цьому напрямку. Нашим основним прагненням було допомогти українському досліднику розібратися на глибинному рівні, чому наукометрія є важливою складовою його наукової діяльності, і як можна використовувати її інструменти для професійного розвитку.
Спочатку зі своїми колегами ми хотіли створити дайджест корисних новин та статей, але так захопились його підготовкою, що написали статей на повний випуск журналу. Після цього наша мета стала зрозумілою. На той час команда видання складалась з 4 людей. Поступово цілі проєкту, колектив та затрати почали рости. Ми стали залучати експертів з наукометрії, спеціалістів, вчених, журналістів, заглиблюватися у сферу, піднімаючи все більш складні та актуальні теми. Але залишалось болюче питання інвестицій для розвитку проєкту. Тоді нашим партнером стала компанія «Наукові публікації», яка ідеологічно розділяла наші цілі.
А Ви не вважаєте, що наукометрія досить вузька сфера, щоб її висвітлювати?
- Так, наукометрія дійсно специфічна сфера, в якій мало хто досліджує і пише аналітичні та корисні матеріали. Тому наша задача й базується на тому, щоб вирішувати цю проблему шляхом вивчення, популяризації сфери в наукових колах, акцентування уваги на актуальних проблемах, розширенні співпраці з вітчизняними та міжнародними вченими, які також зацікавлені у її розвитку.
Якими принципами Ви керуєтесь, створюючи цей проєкт?
- Ідеологія нашої команди базується на формуванні якісного як «зовнішнього», так і «внутрішнього» контенту. Саме тому для кожного випуску друкованого видання ми витрачаємо багато часу на інформаційну складову і на розробку унікального дизайнерського оформлення обкладинки випуску, а також кожної статті та новини, що потрапляють до номеру журналу. Це необхідно для комплексного враження про журнал. Наша аудиторія хоче отримувати корисні матеріали, яким можна знайти практичне використання. Саме це ми реалізовуємо щоденно. Я глибоко переконаний, що в науці немає місця «воді». А за час роботи над нашим проєктом це переконання лише підтвердилося. Науковців цікавить те, що може допомогти їм в їхній профільній діяльності та професійній реалізації.
Розкажіть про тонкощі процесу підготовки випуску до друку
- Перед розробкою кожного випуску ми спершу вибираємо тематику, над якою будемо працювати всією авторською та редакторською групою. Ми аналізуємо сферу, її проблематику на даний момент часу, вивчаємо запити нашої аудиторії та тільки після цього приймаємо рішення. Зміст випуску розроблюється на брифінгах з авторами видання. Кожен має змогу запропонувати свої ідеї, думки, що згодом стануть єдиною структурою номеру журналу.
Особисто до моєї сфери відповідальності, поміж іншого, входить й прийняття рішення щодо розробки головної сторінки випуску та створення/відбору/ розміщення графічного матеріалу для інформаційних матеріалів.
Як Ви обираєте авторів у штат? Хто пише для видання?
- Перш за все для нас важлива експертність авторів. Тому на початку створення журналу, в силу співпраці з компанією «Наукові публікації», ми почали залучати до кооперації експертів компанії, які ділилися своїм досвідом у сфері наукометрії. Наша команда радіє, що після певного часу до нас стали долучатися вчені та журналісти з пропозицією писати для нашого видання.
Наші автори мають цінний науково-публікаційний досвід. Вони постійно моніторять закордонні ресурси, офіційні сайти, блоги та сторінки наукометричних «гігантів»: Scopus та Web of Science, спілкуються з вітчизняними та закордонними колегами, слідкують за блогами та соціальними мережами, аналізують наукометричну ситуацію у світі. Саме такий підхід допомагає розуміти сферу, прогнозувати шляхи розвитку, експертно реагувати на нестандартні для наших науковців події, швидко пропонуючи ефективні рішення та поради.
Ми співпрацюємо на добровільній основі, і для нас це є важливим показником, що сфера наукометрії дійсно хвилює вчених, які готові витрачати свій дорогоцінний час на аналіз актуальних тем з галузі.
Які маркетингові рішення Ви втілюєте у роботі над проєктом?
- У стратегію розвитку нашого проєкту закладені класичні та ноу-хау рішення зі сфери маркетингу для забезпечення розвитку потенціалу проєкту та його зростання. Ми активно використовуємо соціальну мережу Facebook, розвиваємо канал в Telegram, регулярно проводимо інформаційні e-mail розсилки. Також створюємо разом з партнером унікальний відеоконтент, співпрацюємо з науково-навчальним центром, який проводить вебінари та семінари з наукометрії. Ми постійно аналізуємо відвідуваність сайту, щоб вдосконалювати його та робити більш інтуїтивним для використання. Інструменти постійно оновлюються. Для подальшого ефективного розвитку та функціонування нам необхідно тримати руку на пульсі тенденцій та продумувати нові рішення.
Як вплинув на роботу карантин? Чи виникли якісь труднощі під час роботи?
- Карантин не вплинув серйозно на роботу журналу, проте нам довелось трохи затримати вихід четвертого випуску журналу. Всі співробітники видання працювали віддалено. Ми стали «віртуальною редакцією» на деякий час. Хоча переважна більшість нашої команди так і функціонує. Наприклад, віддалено погоджують теми для статей, надсилають їх на доопрацювання і публікацію в журналі (автори видання) або редагують матеріали випуску в онлайн режимі (редакційна група).
Так як люди, які працюють над проєктом «Наука та метрика», займаються ним на добровільних, ідейних засадах – наш журнал не втратив жодного «бійця» за час карантину. Єдині незручності з'явилися лише через затримки в роботі з поліграфією, а також з віддаленим друком, неможливістю безпосередньо контролювати процес виготовлення випусків і складністю з їхнім подальшим поширенням.
Аналізуючи діяльність видання, який відгук воно знайшло серед наукової спільноти?
- На початку запуску проєкту ми навіть не могли розраховувати на таке велике охоплення цільової аудиторії. Вченим дійсно цікаво дізнаватися про всі тонкощі публікаційної діяльності у вітчизняних та міжнародних журналах, відмінностях у діяльності наукометричних баз даних, в розрахунках, пов'язаних з індексами, метриками тощо. Мої слова можуть підтвердити цифри. Пройшов майже рік після запуску нашого інтернет-порталу, і сьогодні його відвідує у середньому 20 тисяч користувачів у місяць, а наукові бібліотеки та опорні ЗВО України систематично цитують наші аналітичні статті, новини, ексклюзивні інсайдерські матеріали на своїх сайтах та в соціальних мережах.
Андрію, поділіться стратегічними планами видання
- На цей момент розвитку проєкту ми розглядаємо медійні майданчики, що схожі у своєму напрямку діяльності з нами, а також спеціалізовані платформи, бібліотеки, ЗВО, науково-орієнтовані сайти, блоги, групи в соціальних мережах, які можуть бути альтернативним місцем розміщення нашого контенту. Ми відкриті до співпраці та активно запрошуємо вчене товариство долучатися до нашого авторського колективу, щоб разом з нами висвітлювати сферу наукометрії.
Насправді, планів дуже багато. Але глобальна ціль – розвивати сферу наукометрії та науки у нашій державі, так і залишається! Окрім цього, писати ще більше якісних матеріалів, які будуть допомагати нашим вченим глибше орієнтуватися у всіх подіях, новинах та нововведеннях у сфері. Ми прагнемо, щоб наші науковці робили впевнені кроки у своїй діяльності, не відволікаючись на моніторинг інформації, яку вони і мають отримувати від професійних ЗМІ.
Якщо Ви бажаєте стати підписником, партнером або автором журналу «Наука та метрика», напишіть на нашу пошту info@nim.media або заповніть форму для зв’язку на сайті.
Інтерв'юер: Тетяна Журкович
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Шлях наукової розробки: від ідеї до патенту".
