Науковий імідж України у світі. Стан та перспективи

Міжнародний науковий рейтинг країни – важлива складова дослідницького іміджу. Вона впливає на всі найголовніші сфери функціонування, що особливо актуально в умовах війни та повоєнного відновлення нашої держави.

Науковий рейтинг України – комплексний показник, що неможливо оцінити без урахування урядових ініціатив та стратегій розвитку, позицій вітчизняних ЗВО в міжнародних рейтингах та наукової діяльності кожного дослідника з України. Часто для визначення дослідницьких позицій країни застосовують такі індикатори:

1. Урядові та національні ініціативи для розвитку дослідницької сфери, їхня кількість та обсяг.
2. Кількість наукових публікацій дослідників в журналах, індексованих Scopus та Web of Science.
3. Цитування наукових робіт, їхній індекс Гірша в Scopus, Web of Science, Google Scholar.
4. Частка наукових заходів, що проводяться в країні та їхній вплив на розвиток міжнародних наукових досліджень.
5. Кількість наукових нагород, отриманих вченими країни (Нобелівська премія, медаль Філдса та ін.).
6. Кількість наукових працівників країни.
7. Якість досліджень.
8. Кількість інновацій та патентів, що видаються країною.
9. Фінансування досліджень вітчизняними та міжнародними спонсорами.
10. Міжнародна кооперація.

Часто глобально проаналізувати весь спектр дослідних процесів усередині країни просто неможливо, тому для їхньої оцінки використовують сукупність декількох індикаторів, позиції ЗВО країни у міжнародних рейтингах, статистику наукометричних сервісів та баз даних.

Scimago Country Rank

Одним із найбільш знаних та комплексних рейтингів країни у сфері наукометрії є Scimago Country Rank. Він оцінює дослідницьку діяльність країни за відомостями Scopus та ранжує показники за такими ідентифікаторами:

• Документи - кількість документів, опублікованих протягом обраного року. Його заведено називати науковим доробком країни.
• Цитовані документи – кількість цитованих матеріалів за вибраний рік. Розглядаються статті, огляди та доповіді на конференціях.
• Нецитовані документи – кількість матеріалів, які не підлягають цитуванню.
• Цитування – кількість цитувань (чотирирічне вікно), що співвідноситься з кількістю опублікованих документів за рік.
• Цитування на документ – середнє число цитувань на документ.
• Самоцитування – кількість самоцитувань, отриманих документами, опублікованими протягом року.
• Самоцитування на документ – середня кількість самоцитування країни на документ.
• Цитовані документи - кількість документів, цитованих хоча б один раз.
• Нецитовані документи - кількість нецитованих документів, тобто документів, які ніколи не цитувалися.
• Індекс Гірша – розраховується як класичний показник індексу Гірша, масштабований в контексті країни. Вимірює науковий вплив та продуктивність держави.
• Міжнародна співпраця - відсоток документів, написаних авторами з більше, ніж однієї країни.
• Впливовість у регіоні - відносний внесок країни у випуск регіональних публікацій (вимірюється у %).
• Впливовість у світі - відносний внесок країни у світовий випуск публікацій (вимірюється у %).

У загальному рейтингу Scimago Country Rank (1996-2021 рр.) Україна займає 43 місце у світі.

Global Innovation Index

Важливими для аналізу також є позиції України в Global Innovation Index, який комплексно оцінює інноваційну спроможність держави за 7 напрямками та понад 80 головними індикаторами:

1. Діяльність закладів. Категорія, що враховує стан політичного середовища, його стабільність, ефективність урядових рішень, нормативну якість у сфері інновацій та верховенство права, політику ведення бізнесу та культуру підприємництва.
2. Людський капітал та дослідження. Враховуються такі індикатори: витрати на освіту (% з ВВП), частка студентів ЗВО, кількість випускників науково-технічних спеціальностей, академічна мобільність, стан досліджень та наукових розробок, суми витрат на них, наявність глобальних корпоративних інвесторів, рейтинг університетів країни в QS World University Rankings.
3. Розвиток інфраструктури. Категорія враховує процес розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (доступ до них, використання, державну підтримку та електронну участь), загальну інфраструктуру та екологічну стійкість.
4. Гнучкість ринку. Категорія оцінює фінансування стартапів, показники інвестицій, позики мікрофінансових установ, кредитів у приватному сектору, відсоток ринкової капіталізації, стан торгівлі, диверсифікації та масштабу ринку.
5. Розвиток бізнесу. Враховано показники наукоємності зайнятості, інноваційних зв'язків, співпраці університетів та промисловості в галузі досліджень та розробок, рівень засвоєння знань, імпорту високотехнологічних послуг та дослідницького таланту в бізнесі. 
6. Результати знань та технологій. Включено індикатори: створення знань, кількість патентів та корисних моделей, науково-технічних статей, кількість цитувань та показники індексу Гірша, поширення впливу знань, відсоток надходжень від інтелектуальної власності, складність виробництва та експорту.
7. Креативні практики. Індикатори оцінки: розвиток нематеріальних активів, творчих товарів та послуг, їхній експорт, оцінка видів творчості, в тому числі й інтернет-творчості. 

За результатами Global Innovation Index 2022 Україна посідає 57 місце у світі за рівнем інноваційної спроможності. При цьому, наша держава віднесена до категорії «з доходом економіки нижче середнього». Серед цієї групи Україна займає 4 місце. За регіональною ознакою, наша держава віднесена до європейських країн, де посідає 34 місце з 39.

Nature Index

Nature Index — це відкритий рейтинг інституційних зв’язків країни, проаналізований за даними журналів Nature. Індекс відстежує внески дослідницьких статей, опублікованих у 82 високоякісних природничо-наукових журналах, обраних незалежною групою вчених.

Для оцінки індексу враховують такі індикатори:

• Кількість публікацій - одиниця присвоюється ЗВО або країні, якщо один або кілька авторів дослідницької статті є вихідцями з цієї установи або держави.
• Частка авторів країни в розрахунку на одну статтю - дробовий підрахунок, який враховує частку дослідників ЗВО/країни/регіону та кількість афілійованих установ на статтю. Для розрахунку всі автори вважаються такими, що зробили рівний внесок у публікацію. Максимальна сукупна частка для будь-якої статті становить 1,0.
• Частка авторів країни в розрахунку на одну статтю за кожною предметною областю – схожий з попереднім індикатор, що ранжує публікації за сферами досліджень.
• Частка авторів країни в розрахунку на одну статтю за рік – ранжує публікації за роком видання.
• Міжнародна співпраця – враховує частку робіт, опублікованих за моделлю міжнародного співавторства.
• Країни за часткою міжнародної співпраці – оцінює, з авторами з яких держав найчастіше проводились спільні дослідження.
• Публікаційна активність ЗВО – індикатор визначає, які установи були найбільш активними в публікаційній сфері.

За даними Nature Index, Україна займає 27 місце серед країн Європи.

Чи зміниться науковий рейтинг України?

Україна має великий науково-дослідний потенціал, який, на жаль, досі не є реалізованим повною мірою. У контексті воєнних дій та повоєнного відновлення нашої держави, цей напрямок визнано одним з найбільш пріоритетних для подальшого розвитку. На сьогодні вже постає необхідність реформування сфери освіти, науки та інновацій і покращення рейтингових позицій України.

Для реалізації таких цілей ініційовано низку обговорень та визначено напрямки розвитку. Наприклад, 21 квітня 2022 року було затверджено Указ Президента щодо створення Національної ради з відновлення України від наслідків війни. За його результатами було створено робочу групу у сфері освіти та науки. Вона опублікувала Проєкт плану відновлення України у визначеному напрямку. Не зважаючи на те, що програмний документ потребує низки обговорень та подальших удосконалень, уже можна сказати, реформування яких питань визнано пріоритетним.

Вища освіта: основні цілі

• Покращення механізмів управління.
• Підвищення довіри громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти.
• Забезпечення конкурентоспроможної вищої освіти.
• Інтернаціоналізація вищої освіти України.
• Підвищення привабливості закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.
• Відновлення науково-навчальної діяльності на деокупованих територіях, забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і мешканців тимчасово окупованих територій.

Наука та інновації: основні цілі

• Покращення інтеграції науки та оборонно-безпекової сфери.
• Реформування системи державного управління науковою галуззю.
• Створення багатоканальної та ефективної системи фінансування наукової галузі.
• Формування та реалізація комплексної державної стратегії розвитку науки й технологій у синергії з економікою.
• Покращення якості наукових досліджень та розробок шляхом забезпечення спроможності кадрового наукового потенціалу.
• Модернізація наукової інфраструктури.
• Інтеграція України в європейський дослідний простір.

Чому необхідно покращувати науковий імідж України?

Покращення рейтингових позицій України в контексті глобальних наукових досліджень позитивно впливатиме чи не на всі сфери життя країни:

1. Забезпечення оборони та державної безпеки. Якісніша інтеграція науки та військової сфери призведе до втілення інноваційних розробок, що допоможуть нашій державі у воєнному протистоянні.
2. Швидше повоєнне відновлення. Поліпшення наукової сфери може сприяти економічному, соціальному та політичному піднесенню, що забезпечить відновлення держави.
3. Повернення іммігрантів. Ще до початку воєнних дій на території України була поширена тенденція «відтоку мізків» - виїзд за кордон високоосвічених громадян та використання їхніх знань на користь інших держав. З початком повномасштабного воєнного вторгнення ці процеси лише поширилися. Покращення сфери науки в Україні може послабити такі тенденції та повернути дослідників на Батьківщину.
4. Економічне зростання. Інновації та технології є двигуном розвитку економіки. Наукові розробки можуть стати новим джерелом фінансових надходжень, що допоможе збільшити конкурентоспроможність України.
5. Привернення іноземних інвесторів. Позитивний імідж наукової сфери в України не залишиться поза увагою міжнародних грантодавців, спонсорів та партнерів. Підвищення фінансування сприятиме розвитку досліджень, їхньої кооперації з бізнесом, збільшенню робочих місць.
6. Покращення рівня життя. Розвиток досліджень у галузі медицини, енергетики, транспорту може покращити економічний добробут та якість життя населення.
7. Взаємодія з міжнародними науковими спільнотами. Підвищення наукового іміджу допоможе українським науковцям отримувати доступ до міжнародних наукових програм та грантів, які забезпечують можливості для розвитку наукових досліджень та обміну знаннями з колегами з інших країн.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал «Google Scholar як агрегатор наукової літератури: принципи роботи»