Будь-який важливий етап розвитку наукової діяльності вченого пов’язаний з публікаційною активністю. Для отримання звань доцента, професора, старшого наукового дослідника, наукових ступенів, оппонування робіт та інших наукових цілей вчені повинні мати значні здобутки в дослідженні актуальних проблем своєї наукової галузі, а також мати публікаційний портфель, що фактично виступає презентацією його наукових досліджень.

Огляд наукових журналів України: в якому журналі опублікувати статтю?

На рівні нормативних актів були внесені вимоги про обов’язкову наявність публікацій в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science. Відсутність необхідного рівня обізнаності у вітчизняних вчених, на жаль, призвела до того, що про публікації в цих журналах з’явилось безліч міфів та неточностей, що призводять до виникнення труднощів, які заважають вченим реалізувати свої наукові цілі.

Однією з проблем, що наразі гостро стоїть перед науковцями нашої країни є підбір журналу для публікації своїх робіт. Розберемо детально, де вченому краще опублікувати свої статті.

НОРМАТИВНА СКЛАДОВА

Орієнтиром у визначенні журналу для публікації виступає Перелік українських фахових видань, який затверджує Міністерство освіти і науки України.

Згідно Реєстру наукових фахових видань України станом на 31.07.2020 в Україні зареєстровано 1109 наукових фахових видань, з них 69 – виключно електронні. Журнали згідно вимог Наказу МОН № 32 від 15.01.2018 розподілені за двома категоріями: А та Б.

Журнали категорії А

 

Журнали категорії Б

 

Видання категорії В від 13.03.2020 стали називатися «нефахові»

Відповідають вимогам міжнародних баз даних та входять в Scopus та/або Web of Science Core Collection. 

 

Відповідають вимогам наукових журналів та мають: свідоцтво про держреєстрацію, ISSN, DOI, веб-сайт з англійським інтерфейсом, латинські метадані, розміщення у «Науковій періодиці» та профільних базах даних, а також виконання вимог до редакційного складу.

 

Категорія присвоюється всім науковим фаховим виданням, що включені до Переліку. Також може присвоюватися журналам, що були вилучені з категорії А або категорії Б, на термін два роки. Якщо видання протягом двох років не отримало права на присвоєння категорії А чи категорії Б, вилучається з Переліку без права поновлення.

Українські журнали в Scopus

  • у базу даних Scopus на сьогодні входить лише 75 журналів, і майже всі технічного спрямування;

Українські видання у Web of Science

  • У Science Citation Index Expanded входить всього лише 15 журналів України, це журнали технічного спрямування (фізика, хімія, математика і т.д.), які відповідають усім вимогам цієї бази даних та мають імпакт-фактор;
  • станом на липень 2020 року в Social Sciences Citation Index (WoS) та Arts & Humanities Citation Index (WoS) – не входить жодний журнал України. На жаль, українські журнали, що приймають статті з соціального напрямку та з мистецтва, не відповідають високим вимогам бази данних WoS.
  • До Emerging Sources Citation Index (ESCI) входить 68 журналів.

Cтаном на 31.07.2020 до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Sience (Core Collection) одночасно входить 32 вітчизняних наукових видань.

Таким чином, журнали за напрямками педагогіка, юриспруденція, економіка, психологія, філологія, лінгвістика, риторика, соціологія, історія, політологія, культурологія, соціальна географія, антропологія, культура, музика медіа та багато інших або взагалі не представлені, або представлені одиницями.

Саме тому за цими напрямками вкрай складно, а іноді неможливо опублікувати свою статтю у вітчизняному якісному журналі Scopus та Web of Science.

Тож перед вченими постає складний вибір: намагатися подати статтю самостійно в журнали інших країн, розуміючи, що такий процес подачі статті не гарантує публікацію, тим паче, якщо є певні обмеження в термінах та існує ризик, що до необхідного моменту робота не буде оцінена редактором. Або скористатися допомогою професійних компаній, що надають послуги наукового консалтингу та гарантують публікацію з індексацією.

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

Якщо вчені, що займаються вивченням точних наук, ще можуть знайти декілька якісних вітчизняних журналів, що входять в міжнародні бази даних та потенційно після рецензування приймають дослідження для публікації, то науковцям, які працюють в соціально-гуманітарних науках, знайти вітчизняний журнал для публікації вкрай складно, а інколи неможливо. Як наслідок, більшість вчених звернули увагу на журнали, що входять в Emerging Sources Citation Indeх. Це відносно новий індекс у Web of Science Core Collection, який охоплює всі предметні напрямки.

Детальніше про ESCI

Emerging Sources Citation Index (ESCI) – це особливий показник журналів. До видань пред’являють мінімальні вимоги для початкового включення до індексу. Але журнали не мають достатнього рівня цитування. Фактично, це просто група журналів, яка очікує включення в SCIE, SSCI або A&HCI, але поки вони не володіють достатнім рівнем якості та впливом у науковому світі. Такі публікації не зараховуються в більшості розвинених країн, тому що ці журнали не мають імпакт-фактора. Тому для звітності, отримання грантів або наукових ступенів ці публікації в більшості країн не підходять. Окрім цього, вони можуть шкодити репутації вченого у науковому середовищі.

В Україні такі публікації поки що зараховуються, але я не раджу звертати увагу на журнали, що входять в цей індекс. Тому що шансів на виключення з Emerging набагато більше, особливо, якщо ці журнали не зможуть відповідати всім вимогам, будуть вести недоброчесну діяльність та не буде досягнуто необхідної кількості цитувань. Публікація в одному з таких журналів може поставити під загрозу наукові цілі вченого та фактично покаже, що стаття не змогла претендувати на індексацію в якісному журналі Scopus або WoS з повноцінним імпакт-фактором.

Тому публікацію результатів своїх досліджень краще довірити спеціалістам, що підберуть журнали з урахуванням наукових цілей, особливостей та тематики статті. Така співпраця забезпечить підбір якісного журналу для дослідження, гарантує публікацію та індексацію, що дозволить презентувати наукові здобутки вченого у світі науки на міжнародному рівні та гарантовано досягти своїх наукових цілей.

Автор статті: Марина Ященко

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Плагіат, конфлікт інтересів, одночасна подача статті – публікаційна етика очима «Elsevier".

img

За освітою філолог. Довгий період працює в компанії «Наукові публікації – Publ. Science» на посаді «Персональний менеджер». Фахівець у сфері наукометрії та науки. Свою експертну позицію здобула у щоденній співпраці з вітчизняними та зарубіжними вченими, консультуючи їх з приводу усіх науково-публікаційних процесів. Це допомогло Марині стати автором журналу «Наука та метрика» та ділитися досвідом у своїх статтях з читачами видання.

Читайте також