Наразі все більше розмов ведеться навколо препринтів або, іншими словами, наукових робіт, які ще не пройшли рецензування. Їх розміщують на різних сайтах, наприклад: «ChemRxiv», «bioRxiv», «SSRN». У деяких галузях це було давньою практикою. У математиці та фізиці майже всі наукові праці самоархівуються у сховищі «arXiv» перед публікацією в рецензованому журналі. Але в інших дисциплінах використання препринтів знаходиться лише на стадії розвитку.
Які існують позитивні моменти для вчених від розміщення препринтів?
► Затримка між поданням та публікацією може тривати місяці або більше. Попередній друк допомагає вченому дооформити незавершене дослідження до офіційної версії статті, яка була повністю перевірена та рецензована. Дослідники отримують можливість поділитися своїми дослідженнями на ранніх стадіях, у зв’язку з розвитком епохи Інтернету.
► Препринтам присвоюється цифровий ідентифікатор, після чого вони стають цілком доступні, враховуються у заявках на отримання грантів, демонструють пріоритети у відкриттях. Препринти архівуються, забезпечуючи постійний доступ до них.
► Препринти допомагають отримати відгуки, створювати діалог щодо висновків роботи, впровадження потенційного вдосконалення у статті.
► Препринти можуть допомогти збільшити кількість цитування.
Є дослідники, які ставлять під сумніви цінність препринтів, висловлюють думку, що вони можуть негативно впливати на наукову сферу. Для того, щоб забезпечити прозорість у використанні препринтів, деякі сервіри чітко вказують, що ці документи є попередніми звітами, які ще не пройшли експертного рецензування.
Препринти допомагають отримати негайний доступ до нової інформації, але потрібно завжди пам’ятати, що статті, які не пройшли офіційного рецензування можуть містити помилки в методах чи результатах.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Українські ЗВО у QS World University Rankings 2022".
