Кожен вчений за період своєї діяльності стикається з питанням публікації результатів своєї праці в наукових журналах. На сучасному етапі розвитку наукометрії кількість публікацій прямопропорційно впливає на престижність вченого в науковому світі. Проте важлива не тільки кількість наукових робіт, а також якість. За тривалий період співпраці із науковцями різних країн, я зміг прослідкувати загальну тенденцію, яка полягає у відсутності часу для публікації своєї статті. Стикаючись з цією проблемою під час написання власних наукових робіт, я визначив декілька ключових моментів, на які варто звернути увагу вченому.

  1. Визначення наукової цілі

Вибір журналу з високими чи низькими показниками залежить від мети публікації. Якщо Ви аспірант і тільки розпочинаєте свою наукову кар’єру – достатньо буде опублікувати результати своїх досліджень у журналах, які входять до Переліку наукових фахових видань України. В той же час, якщо робота має наукову новизну, в ній є чітка і логічна структура, вона може зацікавити інших науковців – можна спробувати свої сили і подати статтю до фахових видань категорії “А” або інших видань, які індексуються в міжнародних наукометричних базах даних (в переважній більшості це журнали, які індексуються в Scopus та Web of Science). Якщо ціллю публікації є отримання вченого звання або ступеня – особливу увагу варто звернути на квартиль журналу, в якому планується розгляд статті, оскільки індексація в престижних журналах зараховується як декілька публікацій у фахових виданнях.

  1. Формування публікаційного плану

Після визначення наукової цілі публікації варто звернути увагу на публікаційний план. Його формування дозволить більш чітко визначити пріоритети у науковій діяльності і в подальшому сконцентрувати свою увагу на тих моментах, які допоможуть досягти поставлених завдань. Не варто одразу формувати план з наукових публікацій на декілька років вперед. Достатньо розпочинати з планування публікаційної активності на найближчий рік, що дозволить оцінити свої сили в написанні статей. Раджу першочергово працювати над тими публікаціями, які плануються до подачі у високорейтингові журнали Scopus або Web of Science, оскільки процес рецензування може тривати більше року. Не менш важливо визначитись насамперед з наукометричною базою даних, що дозволить сфокусувати свою увагу на меншому переліку наукових видань, та заощадити час на публікацію.

  1. Зважений підхід до вибору наукового журналу

Після написання статті одним з найбільш важливих етапів є вибір наукового журналу для публікації. Вибір потрібного видання рекомендую розпочинати ще тоді, коли готова основна частина статті. Такий спосіб дозволить зекономити дорогоцінний час, оскільки можна паралельно з роботою над доопрацюванням матеріалу переглядати наукові журнали і відбирати для себе ті, які найбільше підходять для наукових цілей вченого. Також зазначу, що готову статтю не варто одразу подавати в перший-ліпший журнал, назва якого відповідає темі Вашої роботи. Необхідно для початку відібрати кілька найбільш оптимальних на Вашу думку видань і ретельно ознайомитись із списком останніх публікацій, а також провести аналіз по співвідношенню тематики роботи у відповідності з науковим напрямом журналу. У разі, якщо поспішно відправити статтю до публікації, можна отримати відмову тільки через невідповідність наукових інтересів журналу і Вашої роботи. Через це можна втратити дорогоцінний час, який можна було б витратити на продовження наукової діяльності чи публікацію інших праць.

Слід пам’ятати, що журнали, які входять в міжнародні наукометричні бази даних, висувають досить суворі вимоги до публікацій. Потрібно бути готовим до того, що багато видавництв після рецензування наукової роботи можуть повернути її Вам на доопрацювання або й зовсім відмовити в публікації. Маючи попередньо відібраний список журналів, не буде необхідності витрачати час на хаотичний пошук альтернативних варіантів для публікації, особливо коли є обмеження по термінам виходу статті (у випадку із захистом дисертації чи подачі заявки на грант). 

  1. Якісний академічний переклад англійською мовою

Окрім чітко структурованої статті у відповідності до вимог міжнародних журналів, варто підготувати якісний переклад статті академічною англійською мовою. Навіть володіючи іноземною мовою на достатньо високому рівні, рекомендовано передати свої наукові матеріали на коригування носієм мови, який зможе якісно виконати переклад, що в подальшому значно спростить рецензування статті. Наявність великої кількості помилок при перекладі – вагома причина відмови у публікації статті в журналі.

Для організації свого часу науковцю необхідно звернути увагу на наступні моменти

  • чітко розуміти, для яких наукових цілей потрібна публікація;
  • скласти публікаційний план і визначитись з пріоритетністю роботи над науковими статтями;
  • розпочинати попередній підбір журналів ще до моменту завершення робіт з написання публікації;
  • забезпечити якісний переклад англійською мовою самостійно або за допомогою досвідчених перекладачів.

В останні роки з розвитком наукометрії з’явились посередницькі компанії, які надають весь спектр науково-публікаційних послуг. Науковці звертаються до цих консалтингових фірм, щоб зекономити свій час. Такий підхід до вирішення проблеми швидкої публікації статті дозволяє вченому сконцентруватись на своїй дослідницькій діяльності, в той час як посередники займатимуться технічними моментами. Тож ще одне запитання, над яким варто замислитись науковцю: «Витрачати свій дорогоцінний час на пошуки журналів та тривалий публікаційний процес чи довірити цю роботу професіоналам і зосередитись на дослідницькій діяльності?».

Автор статті: Владислав Романенко

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Оновлений Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність".

img

Автор журналу «Наука та метрика», експерт у сфері наукометрії. Має дві вищі освіти (Уманський національний університет садівництва та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Діяльність у сфері ландшафтного дизайну та туризму привели Владислава в науку та дослідження. Він є автором та співавтором багатьох наукових статей. Науково-публікаційний досвід та розуміння цієї сфери стало однією з причин початку його співпраці з компанією «Наукові публікації – Publ.Science». На сьогодні Владислав працює на посаді «Персональний менеджер» та допомагає науковцям публікувати наукові праці в журналах, що входять у найбільші наукометричні бази даних у світі. Саме тому "Наука та метрика" запросила Владислава ділитися своїм цінним досвідом з нашими читачами на сторінках нашого журналу.

Читайте також