Сьогодні дослідники України широкими кроками прямують в об’єктивний і «прискіпливий» світ наукометричної реальності. Шлях непростий, незвичний, але той, що «обіцяє» певні преференції в майбутньому і для декого вже тепер.

Роль, вплив, статус наукометрії у вітчизняному науковому співтоваристві

Науковцям доводиться долати важкі й іноді марудні процедури як змістового, так і формального порядків. На цьому непростому шляху кожний із дослідників зустрічається з емоційно неприємними для нього параметрами, згідно з якими необхідно упорядковувати звіти про результати своїх наукових розвідок. І саме під час такої процедури в багатьох із дослідників виникає логічне для них запитання: «А що мені від того, що я витрачаю дорогоцінний час? Сиджу зранку до ночі біля комп’ютеру, дітей не бачу, дружина образливо й підкреслено мовчить і ходить за спиною як сіромаха на полюванні, батьки взагалі обережно не телефонують, оскільки попередженні про те, що їхній науковець знаходиться у творчому «польоті»…».

Відповідь на актуальне й сакраментальне для кожного українського дослідника запитання зацікавило й нас, що й мотивувало до опитування наших колег впродовж певного періоду. За допомогою інфографіки ми зобразили, хто саме брав участь в опитуванні.

Опитування серед вчених з приводу ролі, впливу та статусу наукометрії

Кожний з опитуваних відповів на чотири запитання, які ми підготували заздалегідь. Серед запитань були такі:

Чи потрібна наукометрія Вашим науковим публікаціям?

Індексація Ваших наукових праць

  • дає можливість бути конкурентоспроможним на ринку праці;
  • зробить Вас посміховиськом в очах колег;
  • Ви ще не думали про це;
  • інше;

Індексація Ваших публікацій у наукометричних базах даних

  • вже впливає на Вашу наукову кар’єру;
  • донині не впливає на Вашу наукову кар’єру;
  • можливо, вплине на Вашу наукову кар’єру;
  •  інше;

Ваші індексовані наукові публікації Ваш соціальний статус

  • підвищили;
  • знищили;
  • жодною мірою не відіграли тієї ролі, на яку я мав надію;
  • інше.

 

1. Відповіді наших колег розподілилися в досить цікавих ракурсах. Варто лише замислитися над думкою опитаних науковців щодо доцільності наукометрії для їхніх публікацій:

  • 44,8% дослідників висловилися про те, що наукометрія дуже важлива;
  • (44,8%) респондентів вважають, що можна було б жити без неї, але, якщо потрібно, нехай буде;
  • 89,6% опитуваних підтримують наукометрію як новий для себе, але необхідний спосіб вимірювання наукових досягнень.
  • Серед відповідей ми знайшли й такі, що окреслили певну проблематику. Наприклад, 13,6% респондентів вважають, що наукометрія або ускладнила їхнє «тихе» життя, або ідентифікує низку проблем. Наприклад, опитуваний Р. визначає декілька актуальних проблем:

 

«Звісно, цікаво, наскільки твоя публікація конкурентоспроможна в сучасному науковому світі. Погоджуємося, що наукометрія стимулювала багатьох сумлінних (!) науковців (які й до наукометрії доброчесно працювали у сфері науки) до професійного вдосконалення, зростання, самоосвіти тощо. Але є кілька "проте", які стають "завадами" на шляху до високої індексації статті.

По-перше, галузь знань, у якій працює науковець.

По-друге, проблема, яку досліджує науковець (Сьогодні спостерігається посилена увага всіх галузей знань до проблеми COVID-19. Наукова спільнота, у т.ч. й гуманітарна, просто кинулася досліджувати з усіх сторін цю проблематику, залишивши поза увагою традиційні питання).

І ще одне не менш важливе питання: оцінювання науковця керівництвом вишу, особливо в період підписання контрактів на роботу. В усьому має бути розумний і виважений підхід, особливо, в оцінюванні людини-науковця. Бо наука – це велика творчість. А у науковця-творця є часи активного, одухотвореного творення, а є часи вигорання».

2. Про роль наукометрії в житті науковця опитувані висловилися також неоднорідно:

  • Лише для 62,1% наукометрія дасть можливість бути конкурентоспроможним;
  •  20,7% ще не думали про її роль у своєму житті;
  •  6,9% респондентів вважають, що наукометрія нічого їм не дасть;
  •  10,3% науковців в опитуванні знайшли для себе шпаринку, у яку й спробували заховатися, обравши відповідь «Інша думка».

3. Цікавими знаходимо відповіді на запитання про вплив наукометрії на кар’єру науковців, які взяли участь в опитуванні:

  • 41,1% учасників вважають, що наукометрія дотепер не впливає на їхню наукову кар’єру;
  •  37,9% «завмерли» в очікуванні, оскільки висловлюють думку про те, що можливо наукометрія вплине на їхній кар’єрний ріст;
  •  20,7% респондентів впевнено констатували позитивний вплив.

4. Не менш цікавий розподіл серед думок опитаних українських науковців ми зафіксували у відповідях на останнє запитання щодо ролі наукометрії у формуванні їхнього соціального статусу:

  • для 39,3% опитуваних наукометрія жодною мірою не відіграла тієї ролі, на яку вони мали надію;
  • 32,1% респондентів сміливо заявили про те, що наукометрія підвищила їхній соціальний статус.
  • Насторожує нас відповідь із показником 28,6%, яка свідчить про те, що майже третина опитуваних не знайшли жодного прийнятного для себе варіанта, запропонованого нами, але й не вписали свого.

Підбиваючи усі результати, що ми отримали під час опитування, маємо констатувати наступне:

  1. Опитувані українські дослідники знаходяться на певній початковій, на наш погляд, стадії прийняття/неприйняття ідеї наукометрії як важливого засобу на шляху до очищення науки від суб’єктивних рішень локальних «хуторянських» взаємооцінок кумів та братів і «гарних» знайомих експертів від науки;
  2. Попереду наше наукове співтовариство очікує долання ще двох третин важкого шляху самоочищення й набуття віри в існування певних (більш справедливих) засобів і важелів оцінювання наших наукових здобутків.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Види відкритого доступу до наукової літератури".

img

Співредактор наукового індексованого журналу«Соціальні комунікації: теорія і практика», доктор філологічних наук, професор, академік Міжнародної академії педагогічної освіти (МАНПО)

Читайте також

Холод Олександр Михайлович
Холод Олександр Михайлович

Холод Олександр Михайлович 27 днів тому

Дякую редакції журналу "Наука і мерика" за публікацію мого пілотного дослідження. Маю надію на те, що наша співпраця лише почалася на користь підвищення якості наукових публікацій української наукової спільноти!
Редакція Журналу
Редакція Журналу

Редакція Журналу 27 днів тому

Олександре Михайловичу, ми також дуже раді початку нашій співпраці та вдячні за Ваш професійний підхід до підготовки досліджень. Натхнення Вам й надалі генерувати цікаві та важливі ідеї, публікуючи їх у різних вітчизняних та міжнародних виданнях! Будемо на зв'язку! З повагою, редакція журналу.