Сьогодні дослідники України широкими кроками прямують в об’єктивний і «прискіпливий» світ наукометричної реальності. Шлях непростий, незвичний, але той, що «обіцяє» певні преференції в майбутньому і для декого вже тепер.

Роль, вплив, статус наукометрії у вітчизняному науковому співтоваристві

Науковцям доводиться долати важкі й іноді марудні процедури як змістового, так і формального порядків. На цьому непростому шляху кожний із дослідників зустрічається з емоційно неприємними для нього параметрами, згідно з якими необхідно упорядковувати звіти про результати своїх наукових розвідок. І саме під час такої процедури в багатьох із дослідників виникає логічне для них запитання: «А що мені від того, що я витрачаю дорогоцінний час? Сиджу зранку до ночі біля комп’ютеру, дітей не бачу, дружина образливо й підкреслено мовчить і ходить за спиною як сіромаха на полюванні, батьки взагалі обережно не телефонують, оскільки попередженні про те, що їхній науковець знаходиться у творчому «польоті»…».

Відповідь на актуальне й сакраментальне для кожного українського дослідника запитання зацікавило й нас, що й мотивувало до опитування наших колег впродовж певного періоду. За допомогою інфографіки ми зобразили, хто саме брав участь в опитуванні.

Опитування серед вчених з приводу ролі, впливу та статусу наукометрії

Кожний з опитуваних відповів на чотири запитання, які ми підготували заздалегідь. Серед запитань були такі:

Чи потрібна наукометрія Вашим науковим публікаціям?

Індексація Ваших наукових праць

  • дає можливість бути конкурентоспроможним на ринку праці;
  • зробить Вас посміховиськом в очах колег;
  • Ви ще не думали про це;
  • інше;

Індексація Ваших публікацій у наукометричних базах даних

  • вже впливає на Вашу наукову кар’єру;
  • донині не впливає на Вашу наукову кар’єру;
  • можливо, вплине на Вашу наукову кар’єру;
  •  інше;

Ваші індексовані наукові публікації Ваш соціальний статус

  • підвищили;
  • знищили;
  • жодною мірою не відіграли тієї ролі, на яку я мав надію;
  • інше.

 

1. Відповіді наших колег розподілилися в досить цікавих ракурсах. Варто лише замислитися над думкою опитаних науковців щодо доцільності наукометрії для їхніх публікацій:

  • 44,8% дослідників висловилися про те, що наукометрія дуже важлива;
  • (44,8%) респондентів вважають, що можна було б жити без неї, але, якщо потрібно, нехай буде;
  • 89,6% опитуваних підтримують наукометрію як новий для себе, але необхідний спосіб вимірювання наукових досягнень.
  • Серед відповідей ми знайшли й такі, що окреслили певну проблематику. Наприклад, 13,6% респондентів вважають, що наукометрія або ускладнила їхнє «тихе» життя, або ідентифікує низку проблем. Наприклад, опитуваний Р. визначає декілька актуальних проблем:

 

«Звісно, цікаво, наскільки твоя публікація конкурентоспроможна в сучасному науковому світі. Погоджуємося, що наукометрія стимулювала багатьох сумлінних (!) науковців (які й до наукометрії доброчесно працювали у сфері науки) до професійного вдосконалення, зростання, самоосвіти тощо. Але є кілька "проте", які стають "завадами" на шляху до високої індексації статті.

По-перше, галузь знань, у якій працює науковець.

По-друге, проблема, яку досліджує науковець (Сьогодні спостерігається посилена увага всіх галузей знань до проблеми COVID-19. Наукова спільнота, у т.ч. й гуманітарна, просто кинулася досліджувати з усіх сторін цю проблематику, залишивши поза увагою традиційні питання).

І ще одне не менш важливе питання: оцінювання науковця керівництвом вишу, особливо в період підписання контрактів на роботу. В усьому має бути розумний і виважений підхід, особливо, в оцінюванні людини-науковця. Бо наука – це велика творчість. А у науковця-творця є часи активного, одухотвореного творення, а є часи вигорання».

2. Про роль наукометрії в житті науковця опитувані висловилися також неоднорідно:

  • Лише для 62,1% наукометрія дасть можливість бути конкурентоспроможним;
  •  20,7% ще не думали про її роль у своєму житті;
  •  6,9% респондентів вважають, що наукометрія нічого їм не дасть;
  •  10,3% науковців в опитуванні знайшли для себе шпаринку, у яку й спробували заховатися, обравши відповідь «Інша думка».

3. Цікавими знаходимо відповіді на запитання про вплив наукометрії на кар’єру науковців, які взяли участь в опитуванні:

  • 41,1% учасників вважають, що наукометрія дотепер не впливає на їхню наукову кар’єру;
  •  37,9% «завмерли» в очікуванні, оскільки висловлюють думку про те, що можливо наукометрія вплине на їхній кар’єрний ріст;
  •  20,7% респондентів впевнено констатували позитивний вплив.

4. Не менш цікавий розподіл серед думок опитаних українських науковців ми зафіксували у відповідях на останнє запитання щодо ролі наукометрії у формуванні їхнього соціального статусу:

  • для 39,3% опитуваних наукометрія жодною мірою не відіграла тієї ролі, на яку вони мали надію;
  • 32,1% респондентів сміливо заявили про те, що наукометрія підвищила їхній соціальний статус.
  • Насторожує нас відповідь із показником 28,6%, яка свідчить про те, що майже третина опитуваних не знайшли жодного прийнятного для себе варіанта, запропонованого нами, але й не вписали свого.

Підбиваючи усі результати, що ми отримали під час опитування, маємо констатувати наступне:

  1. Опитувані українські дослідники знаходяться на певній початковій, на наш погляд, стадії прийняття/неприйняття ідеї наукометрії як важливого засобу на шляху до очищення науки від суб’єктивних рішень локальних «хуторянських» взаємооцінок кумів та братів і «гарних» знайомих експертів від науки;
  2. Попереду наше наукове співтовариство очікує долання ще двох третин важкого шляху самоочищення й набуття віри в існування певних (більш справедливих) засобів і важелів оцінювання наших наукових здобутків.

Автор статті - Олександр Холод

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Види відкритого доступу до наукової літератури".

img

Співредактор наукового індексованого журналу«Соціальні комунікації: теорія і практика», доктор філологічних наук, професор, академік Міжнародної академії педагогічної освіти (МАНПО)

Читайте також

Холод Олександр Михайлович
Холод Олександр Михайлович

Холод Олександр Михайлович 3 місяці тому

Дякую редакції журналу "Наука і мерика" за публікацію мого пілотного дослідження. Маю надію на те, що наша співпраця лише почалася на користь підвищення якості наукових публікацій української наукової спільноти!
Редакція Журналу
Редакція Журналу

Редакція Журналу 3 місяці тому

Олександре Михайловичу, ми також дуже раді початку нашій співпраці та вдячні за Ваш професійний підхід до підготовки досліджень. Натхнення Вам й надалі генерувати цікаві та важливі ідеї, публікуючи їх у різних вітчизняних та міжнародних виданнях! Будемо на зв'язку! З повагою, редакція журналу.