З якими складнощами зустрічається молодий вчений на початку своєї наукової діяльності? Це питання, що хвилює багатьох науковців, вирішила висвітлити Єлизавета Батаєва, яка є провідними спеціалістом науково-навчального центру «Наукові публікації – Publ.Science». Її гостем став кандидат економічних наук, асистент кафедри страхування, банківської справи та ризик-менеджменту КНУ ім. Тараса Шевченка Ерастов Василь Ігорович.

Єлизавета: Пане Василю, дякую, що знайшли час, щоб поділитися з нами Вашими думками та досвідом у науково-публікаційній темі. Я почну з того, шо перерахую ті питання, що є гостроактуальними на сьогодні у науковій сфері. Я маю на увазі необхідність публікацій у міжнародних базах даних Scopus та Web of Science, накази МОН стосовно захисту дисертацій, постанову КМУ про нову методологію розподілу видатків на фінансування діяльності закладів вищої освіти, внутрішні правила та контракти в ЗВО тощо. З чим з вищезазначеного Ви вже стикалися у своїй діяльності?

Василь: Насправді, з основного, що суттєво змінилося в нашій науці – це вимоги щодо наявності публікацій у міжнародних наукометричних базах даних. Але глобальна проблема цих змін полягає в тому, що не всі спеціальності підлаштовані під нові вимоги, що й провокує складнощі під час публікацій. На щастя, мені ці вимоги не заважали поки я захищав кандидатську, але тепер для подальшого кар’єрного зростання, отримання звання доцента, такі публікації є необхідними.

Єлизавета: То як зараз Ви плануєте реалізовувати цю необхідність? Чи є у Вас вже міжнародні публікації чи напрацювання?

Василь: Наразі, у мене приблизно 40 публікацій, але, опублікованих статей в Scopus та Web of Science, поки ще немає. Саме зараз я планую таку публікацію і стикнувся з певними проблемами в процесі цього.  

Єлизавета: А які саме проблеми виникли? Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Василь: Основними проблемами, з якими можуть зіткнутися молоді вчені – це перш за все вартість таких публікацій. Фінансування молодих науковців є доволі обмеженим, крім того досвідченим вченим, що мають певні регалії простіше проходити процедуру рецензування. І, по-друге, це те, що за моїм профілем, а саме фінанси, в розрізі страхування, дуже важко знайти саме ту тематику, що буде підходити під вимоги міжнародних наукометричних баз даних. Вони вимагають розвинений математичний апарат, статистичне моделювання, що автоматично виключає значну частину прикладних тематик, які, зазвичай, і складають основу для більшості саме економічних спеціальностей, окрім економічної статистики, економічної кібернетики та подібних дисциплін.

Єлизавета: Ви працюєте в КНУ ім. Тараса Шевченка, що є одним з найбільш престижних та популярних закладів вищої освіти в Україні. Чи надає на сьогодні Університет додаткові стимули та бонуси для вчених, а особливо молодих, що реалізовують публікації в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science?

Василь: Те, що стосується механізмів заохочень, то в Університеті дійсно є преміювання за публікаційну активність. Воно включає в себе, як один із основних факторів, наявність публікацій у міжнародних наукометричних базах даних. Проте, через асиметрію публікаційної активності, що викликана саме напрямами наукових досліджень, значну частину цих премій отримують такі спеціальності як математичні, фізичні, хімічні, яким набагато простіше опублікуватися у міжнародних виданнях. Тому для фінансистів та, загалом, для економістів досягти такого рівня публікаційної діяльності досить складно або точніше просто неможливо.

Єлизавета: Розглядаючи зміни в структурі фінансування ЗВО, що були введені в кінці 2019 року, чи відобразились вони на Вас, можливо, змінилися контракти?

Василь: Щодо цих змін, то, на щастя, або, на жаль, я не відчув їх та, навіть, не впевнений, що на сьогодні вони мають вплив на молодих викладачів.

Єлизавета: Зрозуміло. А що стосується Ваших колег, хто і де публікується? Є пріоритети в бік Scopus чи Web of Science?

Василь: Пріоритетів немає. Загалом обирається видання, що відповідає вимогам або підходить за тематикою дослідження. Жодних інших критеріїв я від своїх колег не чув. Найчастіше вони намагаються публікуватись у закордонних журналах, переважно це  видання з країн Європи або Азії.

Єлизавета: Також хотіла запитати Вас стосовно грантів. Чи є у Вас такий досвід співпраці?

Василь: Більшість грантових програм вимагають наявність публікацій у фахових виданнях України та міжнародних журналах за профілем тієї грантової програми, на яку подаються документи. Точно знаю, що найчастіше вимоги на отримання грантового фінансування є дуже жорсткими. Можна отримати відмову через відсутність публікацій, якщо у когось з проектної групи їх немає. Це те з чим ми стикалися у своїй практиці.

Насправді, грантові програми є дуже цікавими, оскільки дозволяють отримати додатковий досвід, але, на жаль, вони реально вимагають значної кількості публікацій, які не завжди напряму пов’язані з тематикою дослідження, яка може бути своєю у кожного з викладачів.

Єлизавета: Давайте згадаємо про показники діяльності та індекс Гірша автора. Чи є критерії всередині Вашого Університету до цієї метрики? Який мінімум має бути для аспіранта, доцента?

Василь: У моїй діяльності я жодних обмежень щодо індексу Гірша не зустрічав. Можливо, у подальшому, враховуючи впровадження нових законодавчих документів, більш жорстких вимог для отримання вчених звань, ступенів або у випадку захисту докторської дисертації, це буде більше враховуватися.

Єлизавета: Що Ви порадите молодим вченим, які активно планують розвивати свою публікаційну діяльність?

Василь: Основна проблема, яка може спіткати молодих вчених – це недостатній рівень саме математичного апарату. Оскільки, на жаль, не всі вчені, які хочуть щось опублікувати у міжнародних наукометричних базах даних, мають фізичну можливість прорахувати такі моделі. А сучасна наука не сильно допомагає у міждисциплінарних дослідженнях, оскільки звичка, що кожен йде своїм шляхом та розвиває свою спеціальність, ще залишилася.

На сьогодні є дуже багато проблем, пов’язаних з тим що людина, яка займається, наприклад, лише фінансами не завжди може в повній прорахувати економетричну модель, а людина яка гарно вміє її прораховувати може не розуміти фінансової складової. Це проблема, скоріше, не стільки самих вчених, скільки чіткої сегментації нашої науки на певні тематики та сфери.

Єлизавета: Яка Ваша думка стосовно наукового консалтингу? Багато вчених вірять, що це пов’язано з академічною недоброчесністю, хоча це різні аспекти.

Василь: Я вважаю, що консалтинг є благом для нашої науки, оскільки не може людина знати все і розбиратися в усьому. Це нормально, якщо вчений, що сконцентрований на певних дослідженнях, може не знати, як правильно опублікувати статтю, куди краще звернутися зі своєю тематикою. Але, на жаль, реалії нашого ринку показують, що є певні консалтингові агентства, які дійсно намагаються штампувати не завжди якісні статті, які не відповідають принципам академічної доброчесності. Тому саме через це у значної кількості науковців могло скластися певне негативне ставлення до цього явища.

Єлизавета: Так, з цим питанням науково-навчальний центр постійно стикається під час своєї роботи. Тому ми почали активну популяризацію сегменту наукових семінарів та вебінарів, щоб інформувати вчених та допомагати їм не потрапляли в пастки консалтингових компаній, які займаються недоброчесною діяльністю. Дякую Вам за розмову, рада була бачити в гостях та сподіваюся на подальшу співпрацю.

Нагадаємо, нещодавно вийшло інтерв'ю "Комплексний підхід та стратегія – шлях успішного ЗВО".

img

За освітою фінансист; експерт з багаторічним досвідом у сфері наукового консалтингу; спеціаліст науково-навчального центру компанії «Наукові публікації – Publ.Science»; ведуча науково-інформаційних семінарів та вебінарів у сфері наукометрії; створила свою авторську методологію, по якій проводить індивідуальні консультації, допомагаючи українським вченим реалізовувати їхню публікаційну діяльність; активна учасниця наукових конференцій та форумів; авторка дослідницьких робіт та статей для першого незалежного журналу про наукометрію в Україні «Наука та метрика».

Читайте також