В час розвитку мережі Інтернет надзвичайно виріс інтерес до послуг та роботи IT-спеціалістів. Мене звуть Анна, і я працюю frontend-розробником в компанії, яка тісно співпрацює з журналами, які індексуються в Scopus і Web of Science. Наш IT-департамент спеціалізується на розробці простих у використанні та функціонально складних сайтів для наукових журналів та видань. Робота над кожним з яких вимагає вивчення та дотримання вимог публікаційних баз, пошукових систем, потреб користувачів та видавництв тощо.

Сайт журналу, який прагне бути включеним до міжнародної бази даних, має відповідати цілому ряду серйозних вимог, багато з яких наведено у цій статті. Не кожен головний редактор знає, яким має бути електронний ресурс видання. Розробка сайту журналу вимагає поетапної реалізації проєкту.

Сучасна IT-інфраструктура електронного журналу, який претендує на включення в Scopus та Web of Science

Зміст

1. ПЛАНУВАННЯ

2. ПРОГРАМУВАННЯ СТОРІНОК

3. НАПОВНЕННЯ САЙТУ ТА ЙОГО МОЖЛИВОСТІ

4. ПРАВИЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ САЙТУ

1. ПЛАНУВАННЯ

На цьому етапі команда ознайомлюється з існуючим сайтом журналу, виділяє його позитивні та негативні риси, складає технічне завдання з програмування нового проєкту, терміни виконання робіт, прописує все, що має виконати замовник та виконавець, після чого підписується офіційний договір.

2. ПРОГРАМУВАННЯ СТОРІНОК

Наша команда не використовує шаблонізатори та конструктори сайтів. Кожен клік на сайті викликає певну відповідь від вебсторінки. Тому при розробці інтерфейсу потрібно дивитися на сайт з точки зору звичайних користувачів, які будуть постійно його відвідувати. Таким чином не виникає зайвих запитань типу «А для чого це? Що буде, якщо …?».

Для сайту створюється спеціальна база та адміністративна панель (саме в ній адміністратор заповнює усі необхідні дані, які будуть виводитись на сайті).

Програмування складається з двох частин

1) Frontend-розробка – це те, що бачить відвідувач сторінки. Дизайнер підбирає кольорову гамму відповідно до концепції журналу, frontend-розробники реалізують дизайн та інтерфейс сторінок, з якими відбувається взаємодія. Також підбираються шрифти, кегель, відповідні заголовки, робиться все можливе, щоб сайт був максимально легким та простим для сприйняття.

2) Backend-розробка – складні набори коду, який виконує всі дії користувача. Наприклад, адміністратор сайту додає статтю та заповнює необхідні текстові поля. Ці дані мають зберігатися у відповідних «комірках» та відображатися у правильному місці. Усі ці дії чітко виконуються на стороні серверу і залишаються непоміченими звичайним користувачем. Однак без цього жоден сайт функціонувати не зможе.

3. НАПОВНЕННЯ САЙТУ ТА ЙОГО МОЖЛИВОСТІ

3.1. На сайті прийнято виділяти статичні та динамічні сторінки (на першому етапі реалізації проєкту необхідно розділити сторінки відповідно до цієї класифікації).

До статичних сторінок належать сторінки, інформація на яких оновлюється не часто та заповнюється у внутрішніх файлах розробників. Таким чином мінімізується можливість випадкового внесення недостовірної інформації на певну сторінку адміністратором. 

Статичні сторінки

1)  «Головна» сторінка (“Home” page) – загальні відомості про видання, мета якої презентувати користувачу журнал.

2) «Про журнал» (“About” page) – розміщується історія журналу та вся інформація, що стосується видавництва та його засновників. Рекомендується «історію журналу» виносити на окрему сторінку, щоб користувач міг швидко знайти цю інформацію.

3) «Публікаційна етика» (“Publication ethics” page) – перераховуються нормативні документи та правила, згідно з якими журнал публікує науковий матеріал автора чи авторів, також розписуються обов’язки редакторів, редакційної колегії, рецензентів та авторів.

4) «Авторські права та ліцензуваня» ( “Copyright and Licensing” page) – найчастіше розміщується договір згоди автора на публікацію, в якому автор може ознайомитися з усіма умовами, правами, зобов’язаннями перед науковим виданням. Також обов’язково публікується інформація про передачу права на публікацію наукової праці.

5) «Положення про рецензування» (“Double-Blind Peer Review Guidelines” page) – описується процес рецензування, який використовує наукове видання.

6) «Індексація»  (“Indexing” page) – розташовуються посилання на сторінку картки журналу у різноманітних міжнародних базах даних та каталогах.

7) «Тематика журналу» (“Subject area of the journal” page) – перераховується тематичне охоплення журналу та напрямки досліджень, які є найбільш актуальними та пріоритетними.

8) «Контакти»  (“Contact” page) – адреса, телефони, електронна адреса(и), онлайн-форма відправлення повідомлення, карта з геопозицією.

9) «Політика конфіденційності» (“Privacy policy” page) та «Правила обробки персональних даних» (“Rules for processing personal data” page) – правила, за якими журнал працює з інформацією, яку надають користувачі.

До динамічних відносять сторінки, інформація на яких змінюється за допомогою внутрішнього адміністративного управління сайтом. Також кількість деяких із таких сторінок не є обмеженою, вони постійно додаються у зв’язку з виходом нових випусків та публікаціями нових статей.

Динамічні сторінки

1.«Редакційна колегія» (“Editorial board” page) – сторінка, на яку додаються учасники редакційної колегії журналу (ім’я, посада).

  • Кожен член редколегії – це посилання на особисту сторінку науковця з детальною інформацією про його наукову діяльність. Максимально наповненою має бути сторінка головного редактора.

​2.«Архів» (“Archive” page) – з усіма випусками журналу в хронологічному порядку. 

  • Клік на окремий випуск відкриває сторінку з усією наукометричною інформацію про цей випуск. Також тут розміщується файл випуску, який можна завантажити. Кожен випуск має містити посилання на окрему статтю, яка входить в номер. Авторів також бажано робити клікабельними, щоб мати можливість переглянути усі статті конкретного автора у цьому журналі.

Архів з випусками наукового журналу

3.«Поточний випуск» (“Current issue”) – це спеціальна сторінка, на якій автоматично виводиться та оновлюється інформація про останній випуск журналу.

3.2.Особливу увагу наша команда приділяє сторінці «Пошук». Інформація має знаходитися легко та чітко: ми реалізуємо можливість виконати пошук по всіх матеріалах, які публікуються на динамічних сторінках.

3.3. Також можливо створити на сайті журналу додаткову сторінку «Блог». Для цього ми додаємо окремий пункт меню та особливий розділ в панелі управління, після чого адміністратор має можливість публікувати у правильному форматі важливі новини, оголошення  та статті.

Наявність як мінімум усіх вищеперерахованих сторінок на сайті – одна з вимог міжнародних баз даних Scopus та Web of Science.

*Але бувають випадки створення додаткових сторінок, які не є обов’язковими, наприклад, сторінка «Коефіцієнт прийняття статей» чи «Підписка на журнал».

3.4. Можливість електронної подачі статті значно збільшує шанси наукового журналу на включення в Scopus чи Web of Science. Це спрощує життя науковців: декілька кліків та натискань на клавіатуру дозволяють відправити статтю на розгляд до будь-якого журналу менш ніж за 1 хвилину.

3.5. Додатково, якщо надходить замовлення від журналу, наша команда реалізовує повну автоматизацію процесу прийняття статей. Кожна стаття потрапляє в спеціальну базу, в якій адміністратор може виконати певні дії:

1) відправити статтю рецензентам та отримати від них оцінку наукової праці;

2) прийняти, відправити на доопрацювання, відхилити – одна з дій обирається на основі наданих рецензій;

3) повторно прорецензувати – якщо статтю надіслали після доопрацювання;

4) прийняти чи відхилити – знову ж таки відповідно до отриманих рецензій;

5)   призначити випуск, до якого буде включена стаття у разі прийняття.

Автоматизація процесу прийняття статей

3.6. Мобільна версія сайту – вимога сьогодення та пошукових систем. Більшість користувачів використовує мобільні телефони для доступу в мережу Інтернет, тож сайт має бути адаптивним для всіх екранів.

3.7. Мікророзмітка та метатеги – репости і пошукові запити мають правильно виводити інформацію та відповідати вимогам пошукових систем. На кожній сторінці ми розміщуємо meta-теги, які допомагають Google відображати посилання коректно, індексувати усі сторінки, оновлення інформації та зображень з сайту.

3.8. Кросбраузерність – користувачі відвідують сайти за допомогою різних браузерів, саме тому сайт має однаково коректно працювати у Chrome, Internet Explorer, Opera, Firefox тощо.

3.9. Статистика – ми завжди ведемо підрахунок кількості завантажень та переглядів кожного випуску та статті, відстежуємо активність користувачів на сайті та їхні дії.

3.10. Дизайн – має відповідати міжнародним стандартам, бути чітким з інтуїтивно-зрозумілим інтерфейсом. Адже чим легше користувачам взаємодіяти з вебпорталом, тим частіше вони на нього будуть заходити.

3.11. Важливо, щоб сайт мав правильно створені sitemap.html, sitemap.xml, за необхідністю створюється rss-канал в Google News тощо.

3.12. Сайт повинен бути захищеним від атак, потрібно використовувати протокол шифрування інформації, особливо персональних даних користувачів. Адже розповсюдження персональної інформації переслідується законом та є недопустимим у роботі будь-якого сервісу.

3.13. Англомовна версія сайту – обов’язкова вимога міжнародних баз даних. Сайт як мінімум повинен бути представлений на двох мовах: національній та англійській. Виняток надається тільки журналам англомовних країн, де національною мовою є англійська.

3.14. Швидкість завантаження —  завантаження сторінки має займати не більше 3 секунд, інакше існує ймовірність, що сайт не буде переглянуто користувачем.

Усі перераховані елементи підтверджують якість, продуманість, валідність сайту, його відповідність вимогам як пошукових систем, так і вимогам міжнародних баз Scopus та Web of Science.

*це стандартизований пакет робіт, який можна розширювати додатковими функціональними можливостями

Швидкість завантаження сторінки

4. ПРАВИЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ САЙТУ

4.1.  Перш за все необхідно придбати хостинг, на якому будуть зберігатися усі файли проєкту. Більшість наших клієнтів повністю надають нам право вибору хостингу та його тарифу, що впливає на кількість матеріалів для завантаження та розмір усіх файлів (SSD та inodes). Недостатній розмір диску призведе до неможливості нормальної взаємодії з вебсайтом.

4.2.  Домен – це перше, що запам’ятовує користувач. Саме доменне ім’я вводиться в поле URL. Сайт журналу має розміщуватися на власному домені. Ми категорично  не рекомендуємо використовувати субдомен установи, яка видає журнал, адже це одна з причин відмови включення до міжнародної бази даних. Ресурс має бути самостійним та незалежним. Ми переглянули вебсайти топ-10 журналів Scopus та Web of Science – кожен з них має власне доменне ім’я, незалежне від видавництва.

4.3.  SSL сертифікати – це спеціальні протоколи ключів обміну даних, які створюють безпечне з’єднання. Вони обов’язково мають бути на сервері, щоб шахраї не мали змоги перехопити чи підмінити персональні дані користувачів. Впевненість у безпеці персональних даних підвищує довіру користувачів до сайту.

4.4.  Корпоративна пошта. Тут також важливу роль відіграє домен, адже корпоративну пошту типу editor@your.site можна створити тільки при розміщенні на власному доменному імені (DNS). Також, якщо ви бажаєте використовувати сервіси розсилок для розповсюдження новин та спеціальних пропозицій, необхідно прописати підписи SPF, DMRAC, DKIM тощо. Це підвищує довіру до ваших поштових адрес з боку поштових сервісів (gmail, mail.ru, ukr.net, yandex.mail тощо). Якщо ці налаштування не будуть задані або ж задані неправильно, то листи з ваших електронних адрес отримають мітку «спам».

Журнал, який друкує якісний матеріал, повинен мати відповідний сайт. Наша команда уникає шаблонних рішень та використовує індивідуальний  підхід до кожного замовлення.

Я описала процес, який відточували роками. При цьому ми завжди удосконалюємо наші сайти та вирішуємо нові задачі від замовників, слідкуємо за тенденціями та вимогами міжнародних баз даних, надаємо рекомендації з удосконалення існуючих вебсайтів та створюємо сайти з нуля.

Автор: Анна Джим

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Яким має бути науковий журнал? Свіжий випуск видання «Наука та метрика".

img

Авторка журналу «Наука та метрика» і спеціаліст з технічної підтримки вебпорталу «Наука та метрика». Закінчила Сумський державний університет за спеціальністю "Філологія". Друга освіта – програмування. Є автором та співавтором наукових статей. Вчений досвід допоміг Анні легко розібратися в специфіці сфери наукометрії та впроваджувати новітні IT-технології у наукову галузь, допомагати вченим, редакторам видань, журналам розвиватися в Інтернет-просторі.

Читайте також