Пандемія стала причиною того, що вчені з усього світу реактивно досліджували COVID-19, публікуючи свої результати у наукових журналах. Більша частина вченого товариства звернула свою увагу на цю проблему. До жовтня місяця у базах даних було проіндексовано більше 87 000 робіт, що є величезним показником зацікавленості науковців цією темою. Деякі дослідники кажуть, що ми є свідками безпрецедентного випадку в історії науки.
Доцент кафедри суспільних відносин в Університеті штату Огайо Керолайн Вагнер разом зі своїми колегами проаналізували наукометричні бази даних. Моніторинг показав, що з січня до середини квітня 2020 року було опубліковано 4875 статей про COVID-19. До середини липня кількість робіт виросла до 44 013, а на початку жовтня їх стало більше 87 515.
Такий темп публікацій статей вражав. Керолайн Вагнер зазначила, що науці про наномасштаб, яка була дуже популярною у 1990 рр., знадобилось 19 років, щоб кількість статей виросла до 90 000. А дослідження про коронавірус досягли цієї позначки за декілька місяців.
У перші місяці пандемії саме США та Китай займали першість серед усіх держав, які досліджували COVID-19, але показники Китаю впали, коли люди почали менше хворіти. Як припускає дослідниця, причинами могли стати зменшення фінансування та вимога, щоб усі роботи про коронавірус були схвалені державними чиновниками. В інших країнах кількість публікацій також почала падати, коли хвороба стала «відступати».
Сьогодні кількість команд, що досліджують вірус, починає скорочуватися, а швидкість співпраці знижується. Одна з головних причин - заборона на поїздки. За словами Керолайн Вагнер, під час переходу до післяковідного періоду, необхідно знайти спосіб, щоб все ж таки відновити спільну роботу, адже міжнародна наукова співпраця є вирішальною для наукового підприємства.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал «COPE – міжнародний форум, що вирішує етичні проблеми у науково-публікаційній сфері».
