Не вистачає ідей для продовження досліджень? Доктор наук Мазбахул Ахамада, член редакційної колегії журналу Elsevier «Data in Brief», пропонує вийти з лабораторії та згадати про великі прориви в науці, які беруть свій початок ще з давньої історії.
Вчений зазначає, що науковці можуть роками шукати відповіді на свої дослідницькі питання в рамках своєї сфери знань і за її межами. Так, сьогодні одним з основних джерел для вченого є наукові статті, що опубліковані в рецензованих виданнях. Але науковець говорить, що існують такі наукові прориви, для яких ідеї бралися з інших, доволі незвичайних джерел. Він пропонує розглянути деякі з них.
Назад до природи
Саме природа часто допомагає і керує вченими під час розробки дослідницьких ідей. Лише згадати братів Райт, їхню спробу літати та перший в історії літак їхнього виробництва.
Звичайно, що це не єдиний приклад, коли природа надихнула науковців на відкриття. Наприклад, будова літака «Білуга» схожа на будову кита.
Алгоритм збору нектару в колоніях медоносних бджіл може бути застосований до широкого спектра обчислювальних та практичних галузей.
У сучасній історії ці приклади відомі, як «біомімікрія». Така практика показує, як науковці можуть розвивати ідеї на основі біологічних процесів природи.
Стародавні книги та міфи
Багато хто вважає, що вміст стародавніх книг та міфів – це вигадка. Але вони можуть дати цікаві ідеї для нових концепцій досліджень.
Наприклад, гіпотеза «мультивсесвіту» була теоретизована у багатьох галузях природничих наук (космологія, фізика). Так, ця гіпотеза ще не доведена, але вона живить ідеї, які пропонують нові пояснення таємниць космосу.
Ще один приклад. Явище телепатії – це міф, обман? Але ідея стала основою для появи кількох пропозицій щодо пристроїв, які передають інформацію між людським мозком. Лише згадати, що століття тому не було технології бездротового зв’язку.
Середньовічні практики
Хтось може вважати, що середньовічні лікувальні процедури не можуть бути корисними для розв’язання дослідницьких питань. Однак це не завжди так.
Доктор Ту Юйо, один із лауреатів Нобелівської премії з медицини 2015 року, черпав натхнення з традиційної китайської лікарської трави (солодкий полин, Artemisia annua) для розробки вакцини проти малярії. Солодкий полин давно відомий своїми властивостями зменшувати лихоманку. Ця його властивість була задокументована в рукописі у 1600 роках.
Аспірин – це сучасний препарат, історія якого сягає тисячоліть. Шумери та єгиптяни використовували кору верби, яка містить ацетилсаліцилову кислоту або аспірин, як традиційні ліки для знеболення. Зараз мільйони людей у всьому світі використовують цей препарат.
Сучасні вчені часто стикаються з тими ж проблемами, з якими працювали минулі покоління науковців. Нас відрізняє лише те, що наразі у нас є більше переваг. Нам відомо більше інформації, доступна новітня апаратура для досліджень, поширення даних відбувається набагато швидше, що прискорює відкриття. Але нас дещо об’єднує. Саме ці джерела, які були тоді, залишаються зараз, і можуть так само надихати на унікальні ідеї та важливий для людства науковий пошук і його реалізацію.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Чому журналам з індексів AHCI та ESCI не присвоюється імпакт-фактор?".
