Кожного тижня видання «Наука та метрика» публікує інформаційний дайджест, де сповіщає про найбільш актуальні новини за підсумками тижня. Цього разу ми вирішили підбити підсумки року, що минає. 2022 – чи не найважчий рік не лише для вітчизняної науки, але й для всіх українців. Однак, нам є чим пишатися, за що дякувати та на які речі звертати увагу. Пропонуємо нашим читачам, разом з виданням «Наука та метрика», згадати про найважливіше для наукової спільноти та скласти власні прогнози на 2023 рік.
Публікаційна активність вчених
У 2022 році вчені продовжили активно працювати задля розвитку та популяризації української науки у світі. За підсумками року (станом на 28 грудня 2022) у Scopus було проіндексовано 15 100 наукових матеріалів з країною афіліації автора – Україною.
З цих наукових праць – 74% наукових статей; 18,2% – матеріалів конференцій; 3% – розділи книг; сукупно 4,8% становлять інші види наукових матеріалів (огляди, редакційні матеріали, примітки, листи, книги та інше).
За сферою досліджень лідирує:
- Інженерія – 28,5% опублікованих матеріалів.
- Фізика та астрономія – 21,8%.
- Матеріалознавство – 17,4 %.
- Комп'ютерні науки – 17%.
- Медицина – 15,2%.
Наукові установи та ЗВО – лідери за кількістю публікацій:
- Національна академія наук України – 24,2%.
- Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка – 8%.
- Національний університет «Львівська політехніка» – 6,7%.
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 5,3%.
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 4%.
Найбільш впливовою організацією фінансування є Міністерство освіти та науки України (827 проєктів), а серед закордонних спонсорів – Німецьке науково-дослідне товариство (202 проєкти). Найбільша частка матеріалів опублікована англійською мовою – 93,7%.
За підсумками 2022 року, автори, що афілійовані як українські вчені у Web of Science, опублікували 10 168 матеріалів, з яких 86,3% – наукові статті.
Аналітика за сферою досліджень:
- Фізика – 13,3% опублікованих матеріалів.
- Матеріалознавство – 11,8%.
- Хімія – 9,8%.
- Інженерія – 7,4%.
- Технічні науки – 7,2%.
Найбільша кількість публікацій в таких наукових організацій України:
- Міністерство освіти та науки України – 58,7%.
- Національна академія наук України – 27,1%.
- Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка – 9,1%.
- Національний університет «Львівська політехніка» – 5,3%.
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 4%.
Найбільшим спонсором наукових досліджень є Міністерство освіти та науки України (452 проєкти), серед іноземних спонсорів – Європейська комісія (277 проєктів). 95,5% матеріалів з українською афіліацією опубліковано англійською мовою.
Наукові видання України
Українські наукові журнали продовжують активно розвиватися, підвищуючи власний імідж та авторитетність. За підсумками 2022 року в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science індексується близько 150 вітчизняних наукових видань, ще декілька – нещодавно були включені до цих баз даних, однак ще не відображаються в системі повною мірою.
Серед українських журналів у Scopus та Web of Science переважають ті, у яких наукометричні показники становлять Q3 чи Q4. Однак, індексуються і видання з вищими показниками. Це свідчить про те, що українські журнали надалі розвиваються та працюють над підвищенням власних показників.
Пропонуємо ознайомитися зі списком українських наукових журналів у Scopus та Web of Science на сайті наших партнерів – компанії «Наукові Публікації»: «Українські видання в базі даних Scopus та Web of Science»
Також, одним з цінних ресурсів для відстеження наукововажливої інформації, особливо в контексті відстеження показників наукових журналів, є Scimago Journal Rank. Раніше ми публікували список українських журналів на цьому ресурсі за підсумками перевірок 2021 року. Наступне оновлення відбудеться влітку 2022 року.
Окрім цього, 1310 журналів входить до списку фахових наукових видань України (категорія «Б»), що є значущим дослідницьким результатом. Також, слід зазначити, що багато з цих журналів входять до інших впливових, але менш глобальних баз даних. Наприклад, Index Copernicus, ERIH+, JSTOR.
Доступ до наукометричних ресурсів та баз даних
Наданням доступу до наукометричних баз даних та дослідницьких ресурсів займається Державна науково-технічна бібліотека України. З її допомогою дослідники можуть отримати доступ до:
- Open Ukrainian Citation Index – відкрита база даних для спрощення пошуків наукової інформації.
- Scopus – одна з найбільш глобальних наукових баз даних, де індексується близько 25 тис. рецензованих видань. Публікація та індексація у журналах цієї бази даних необхідна для реалізації основних наукових цілей науковців.
- ScienceDirect – база повнотекстових наукових матеріалів, що містить близько 25% наукової літератури. Представлений контент Elsevier (eBooks), книжкові серії (Book Series), довідкові видання (Handbook), навчальні посібники (Textbooks) тощо. Нагадаємо, українські вчені мають безстроковий доступ до колекції 2019-2020 років.
- Web of Science – одна з найбільш глобальних наукометричних баз даних, що індексує близько 33 тис. наукових видань. Публікація та індексація у журналі цієї бази даних (основна колекція) необхідна для реалізації основних наукових цілей науковців.
- Springer – з 2020 року ЗВО України отримали доступ до електронних журналів Springer 2017 (безстроковий доступ), Springer 1997-2020 (тестовий доступ). Окремі колекції доступні в читальному залі ДНТБ.
- Bentham Science – видавець рецензованої літератури медичного та технічного спрямування. Доступ до цих матеріалів надавався в рамках підтримки українських дослідників.
- Research4Life – сервіс для доступу до матеріалів провідних наукових видавництв. Для українських вченийх надано безкоштовний доступ до кінця 2022 року.
- OERS, TIB AV-Portal – доступ до текстових та відеоматеріалів наукового спрямування від Лейбніцького інформаційного центру науки та технологій для українських вчених.
- Доступ для медичних працівників з України – Elsevier, EBSCO, BMJ Publishing Group Ltd в рамках програми підтримки нашої держави надають доступ до наукового контенту для лікарів, медичних сестер, фахівців у сфері охорони здоров’я.
Фінансування української науки
На 2023 рік передбачено видатки з державного бюджету у розмірі:
|
Стаття видатків |
Розмір |
|
Міністерство освіти і науки України |
52481987,1 грн |
|
Загальне керівництво та управління у сфері освіти та науки |
165826,6 грн |
|
Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена |
135448,1 грн |
|
Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ |
1124931,1 грн |
|
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту |
42920,4 грн |
|
Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів |
80337,2 грн |
|
Виплата академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти |
4167106,2 грн |
|
Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок |
504818,1 грн |
|
Виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій |
393063,3 грн |
|
Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти |
18225,0 грн |
|
Наукова і науково-технічна діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський» |
589611,8 грн |
Звісно, розмір фінансування за науковими видатками на наступний рік дещо зменшено, однак відповідний комітет Верховної Ради України та Міністерство освіти та науки України доклало велику кількість зусиль для збільшення фінансування окремих статей видатків.
Варто згадати, що міжнародне наукове товариство підтримує українських вчених шляхом створення різноманітних дослідницьких програм фінансування. Серед них слід виокремити:
- ScienceForUkraine
- European federation of academies of sciences and humanities (ALLEA)
- The Institute of International Education
- ERA4Ukraine by the European Commission
- Ukrainet – The UKRainian Academic International NEtwork
- OSUN Open Society University Network
- CARA (the Council for At-Risk Academics)
Вдячні міжнародній науковій спільноті допомогу за підтримку!
Війна в Україні
Підсумки 2022 року неможливо підбити без згадки про війну, що вплинула не лише на науку, але і на всіх нас. На жаль, станом на 26 грудня 2022 року внаслідок бойових дій пошкоджено 2619 ЗВО, 406 – зруйновано повністю. Найбільш постраждали заклади вищої освіти та наукові установи Запорізької, Донецької та Харківської області. Однак, ми продовжуємо боротьбу!
Дякуємо міжнародним партнерам, що продовжують підтримувати Україну, зокрема і в галузі освіти та науки. Нагадаємо, з перших днів повномасштабного російського вторгнення на територію найбільші наукометричні бази даних підтримали Україну. І продовжують це робити й надалі.
Українська наука розвивається, попри складні часи. Уже зараз сформовано робочу групу з питань освіти та науки при Національній раді з відновлення України від наслідків війни, якою напрацьовано пропозиції щодо пріоритетних реформ.
Від імені видання «Наука та метрика» дякуємо усім, хто захищає Україну, її незалежність, територіальну цілісність та популяризує здобутки нашої держави в усіх сферах загалом та науковому зокрема. Сподіваємось, 2023 рік принесе більше радості та професійних звершень.
Віримо у ЗСУ! Віримо у перемогу! Слава Україні! 
