Вчора ми писали про виключення журналів з бази даних Scopus, сьогодні підготували матеріал, як відбувається прийняття журналу, та яких критеріїв він має притримуватися для продовження успішної індексації.
Scopus розпочав свою роботу в 2004 році і на той момент включав 14200 журналів. З того часу ця кількість збільшилась на тисячі видань. База даних не індексує архіви журналів, які додає, а розпочинає покриття з останнього видання. Але, якщо надаються архівні випуски, то Scopus може розглянути цю пропозицію.
У своїй діяльності Scopus намагається максимально відповідати потребам науковців та вміщує актуальні дослідницькі матеріали з різних куточків світу. Більше половини контенту надходить з Європи, Латинської Америки, Азії.
У Scopus найбільший вміст рецензованих матеріалів з різних наук (природничі, медичні, соціальні та гуманітарні). Давайте розглянемо їхні підкатегорії більш детально.
У Scopus існує Експертна рада CSAB по відбору контенту, яка складається з 14 науковців, що мають редакторський досвід. Кожен журнал повинен відповідати ряду критеріїв, виконувати їх, інакше його виключать з бази даних.
Scopus має свою систему оцінювання видання "Scopus Title Evaluation Platform (STEP)", яка виглядає як редакційна онлайн-платформа, що полегшує процес оцінки журналу від моменту подачі заявки до прийняття рішення про включення чи відмову. Через систему відбуваються перемовини і надсилання повідомлення з описом результатів запиту.
Після того, як заявка на включення журналу підтверджена, Департамент по роботі з бібліографічними базами даних компанії Elsevier зв’язується з видавцем для того, щоб домовитися про спосіб подачі контенту. І видавцю доводиться почекати ще декілька неділь, щоб його видання отримало індексацію у базі даних.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал про те, як вчений може з користю використати карантин для своєї діяльності.
