Для дослідників-початківців дуже важливо мати чітке уявлення про поняттєвий аппарат наукового стилю. Чітка та однозначна термінологія є обов'язковою вимогою наукового стилю мовлення, адже категорія, вийнята із цілісного контексту науки, може стати простим емпіричним узагальненням і буде неоднозначно трактуватись навіть у межах однієї й тієї ж категорії чи наукової роботи.

На відміну від інших стилів мовлення, для наукового характерна дефініційна сталість, точність, лаконічність та мінімальне (або повна відсутність) використання експресивно-емоційної лексики. Однак, як зазаначає В.О. Касянчук (кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач кафедри видавничої справи та редагування НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського») у сучасній науковій комунікації усе частіше з’являються форми публікацій, несхожі на традиційні наукові формати.

Як вчені класифікують типи текстів?

Проаналізувавши наукову літературу з приводу номінацій та поділу на групи наукових публікацій, я прийшла до висновку, що серед науковців не існує чіткого поділу на види та типи наукових статей, ба більше, кожен науковий дослідник називає одні й ті ж самі поняття на власний розсуд.

Наприклад, Є. С. Троянська (доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов Академії наук СРСР) у своїй праці «Особливості жанрів наукової літератури» наводить наступні типи текстів, однак не подає їх тлумачення:

  •  академічні (власне наукові);
  •  інформаційно-реферативні;
  •  довідково-енциклопедичні;
  •  науково-оцінні;
  •  науково-навчальні;
  •  інструктивні;
  •  науково-ділові.

Попри те, що вищезазначена класифікація стосується текстів загалом, дослідниця пише, що ця типологія може стосуватись і наукових текстів: « Ці текстові типи можуть далі бути поділені на жанрові різновиди і навіть підвиди (наприклад, жанр «стаття» може мати різновид «історико-науковий огляд» і підвид «критичне переосмислення й узагальнення наявних результатів»».

І. А. Кузнецов (кандидат технічних наук, асистент кафедри економіки та менеджменту в промисловості Національного дослідницького ядерного університету «МІФІ́») у праці «Метод автоматизованої класифікації наукових статей за типом результату в наукових аналітичних системах» говорить про тип наукового результату. Позаяк автор під типом наукового результату трактує представлені в науковій статті факти та висновки, можемо говорити про його типологію наукових результатів у контексі наукових статей. Дослідник говорить про теоретичні та практичні наукові результати.

Т. Яхонтова (доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов для прирордничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка) не поділяє наукові статті на види чи підвиди, однак вона наводить «субжанри» наукової статті: оглядові, науково-теоретичні, науково-практичні, науково-теоретичні, полемічні, короткі статті-повідомлення.

В. О. Касянчук говорить про типи наукових публікацій у контексті вивчення інструкцій для авторів та редакційної інформації про цільове призначення журналів, а саме: редакційна стаття, книжковий огляд, коментарі, подяки, оголошення, інтерв’ю, привітання, підходи і практики, схеми, байки з галузі, комікси.

Гладіліна І. П. (професор кафедри управління державними і муніципальними закупівлями Державного автономного освітнього закладу вищої освіти «Московський міський університет управління уряду Москви») пропонує розділяти наукові статті на:

  • науково-теоретичні;
  • науково-практичні;
  • науково-методичні.

Як вчені розподіляють статті?

Загальні типи наукових статей

Як бачимо, ця тема дуже важлива і науковці не можуть дійти до єдиного висновку – кожен із дослідників подає ширшу чи вужчу типологізацію наукових статей, називає їх по-своєму, однак усі говорять про теоретичні (оглядові) та практичні (дослідницькі) типи наукових статей. Дозволю собі скласти загальні типи наукових статей з їх тлумачення:

1. Науково-теоретична (оглядова) – стаття, у якій теоретично досліджено певну проблему, зроблено огляд літератури з поставленої проблеми. Автор такої статті систематизує та узагальнює теоретичні праці науковців, подає власне тлумачення раніше зроблених досліджень. Її структура повинна містити:

  • постановку проблеми (її визначення і пояснення);
  • зміст попередніх досліджень;
  • основні висновки, наявність протиріч у науковій літературі;
  • пропозиції щодо вирішення означеної проблеми.

2. Науково-практична (дослідницька) – стаття, що описує проведені експерименти, детально розповідає про всі нюанси та особливості процесів. що містить: опис нового методологічного підходу; модифікацію існуючого методу; обговорення кількісних і аналітичних підходів у науці. Емпіричні дані в такій статті можуть вводитися в якості ілюстрації положень. Дослідницька стаття повинна бути написана досить докладно, що дозволить читачеві оцінити застосування описаної методології в дослідженнях, порівняти представлений метод з уже наявними.

3. Аналітична – стаття, що містить у собі ознаки науково-теоретичної та науково-практичної статей. У ній відбувається теоретичний розгляд проблем, а за допомогою дослідження доведено чи спростовано певну теорію. Аналітична стаття може містити елементи рецензій.

4. Науково-публіцистична – стаття, що може бути загальнозрозумілою для необмеженого кола людей.

5. Коротка стаття – стаття, що складається з не більше 3-х сторінок часто не структурована за розділами. Іноді результат дослідження є невеликим, але важливим для спеціалістів. Обсягу матеріалу не вистачає на цілу статтю, але є необхідність терміново повідомити про результат без всебічного дослідження. Для цього створюють коротке повідомлення – представлення результатів експериментального дослідження, впровадження їх у практичну діяльність.

Незважаючи на те, про що буде Ваша стаття, вона має складатись з обов’язкових елементів, про які Ви можете прочитати у статті моєї колеги

Якщо Ви дотримуєтесь чіткого плану, прописаного на початку Вашої статті, тоді визначити її тип буде легко, виходячи зі своїх цілей та поставленої мети. Важливо досліджувати типологізацію наукових робіт і все-таки розбиратися, щоб розуміти різницю і якісно, а, головне, доступно писати різноманітні статті, задля розвитку наукової літератури.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Новини наукометрії. Які події генерували представники сфери у серпні?"

img

Авторка журналу "Наука та Метрика", експерт у сфері наукового редагування. Має дві вищі освіти. Закінчила ГГПУ ім. О. Довженка за спеціальністю "Українська філологія", та НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського за фахом "Видавнича справа та редагування". Наразі працює редактором компанії "Наукові публікації". Є автором та співавтором наукових статей, учасником наукових конференцій, членом редакційної колегії журналу "Наука та Метрика". Вчений досвід та волонтерська діяльність сформували коло її наукових інтересів – спічрайтинг, риторика, українська лінгвістика, літературознавство, народознавство, державне управління, соціологія.

Читайте також