Наукова робота – це джерело інформації, яке кожний дослідник використовує та трансформує для своєї дослідницької діяльності. Якщо текст цікавий, змістовний, написаний зрозумілою мовою, то він спонукає наслідувати його, використовувати у своїх роботах. Менш корисні матеріали залишаються майже непомітними для наукового товариства або їх починають критикувати. Щоб уникнути останнього, ми підготували 35 порад, які допоможуть сформувати статтю цілісно. Тоді робота буде поєднувати в собі дві необхідні речі: відповідатиме стандартам журналів і наукометричних баз даних та викликатиме інтерес серед науковців, що активізує її цитування.
1. Починаємо зі стратегії
Спершу напишіть план статті. Необхідно прокласти чітку лінію від мети дослідження до самого результату, щоб краще розуміти завдання та логіку опису. Згодом, дотримуючись чіткої послідовності, сформулюйте результати та звірте відповідність теми до проблеми дослідження.
2. Моніторинг наукових праць вчених
Ретельно передивляйтесь та знайомтесь зі статтями своїх колег по цій же темі. Орієнтуйтесь на бібліографічні платформи Scopus та Web of Science, бо в них розміщений саме той науковий контент, який апелює до новітності, унікальності та практичності дослідження. Такий моніторинг допоможе ознайомитися зі способом оформлення та змістом наукових робіт світового масштабу, а відповідні статті вчений процитує у своїй роботі. Вашу активність побачать колеги і, можливо, запропонують співпрацю та зворотне цитування.
3. Технічне оформлення наукової роботи
Стаття повинна бути надрукована в «MS Word» у форматі «docx» або «rtf». Кожен журнал має свій стиль оформлення. Радимо уважно ознайомитися з вимогами видання. Проте, для зручності під час написання рекомендуємо вирівнювати статтю по ширині; поля: верхнє – 2 см; нижнє – 2 см; ліве – 2 см; праве – 2 см; шрифт: «Times New Roman», його розмір – 12 рt; інтервал між рядками – 1,0.
4. Спосіб формування статті
Робота повинна бути структурована у відповідності до IMRAD. Структура «IMRAD» передбачає наступні розділи: introduction – вступ, materials and methods – матеріали та методи, results – результати, discussion – обговорення. Також потрібно зробити загальні висновки до роботи і описати їх у розділі conclusions – висновки. Для структурування досліджень в інших галузях науки можуть застосовуватися різні модифікації IMRAD. Наприклад, в оглядових статтях розділи дозволено виділяти довільно, в залежності від інформації, яка представлена в роботі. Але у жодному випадку не дозволено «штучну» структуру, коли представлена інформація не відповідає розділу.
5. Назва – це перше, що викликає інтерес
Назва статті дозволяє розширити пошук схожих наукових робіт. Бажано, щоб вона не перевищувала 12 слів. Якщо Ви хочете, щоб назва привернула увагу і вирізнялася серед інших робіт, її слід скласти таким чином:
- є акцент на цілі та об'єкті дослідження;
- точно виражає суть;
- без абревіатур, тільки якщо вони не загальновідомі;
- викликає інтерес та інтригує читачів.
6. Тільки актуальні теми та новітні дослідження
Кожна наукова стаття повинна піднімати актуальну тему і мати свою новизну. Текст наукової роботи – це глибокий аналітичний матеріал, який розкриває і описує всю суть дослідження з прикладами отриманих даних. Рецензенти міжнародних баз даних ретельно дивляться на результати, які стануть важливим внеском у світову науку в певній предметній галузі.
7. Анотація – вирішальний чинник (читати статтю чи ні)
В анотації відображено стислий зміст наукової роботи. Вона повинна бути правильно структурована за такими параметрами: актуальність наукового дослідження; мета; методи, які використовувалися для досягнення поставленої мети; основні результати роботи. Важливо вказати рекомендації та аудиторію для кого буде корисне дослідження. На підставі прочитаної анотації інші вчені робитимуть висновки щодо статті: продовжувати знайомитись з науковою роботою чи знайти інші матеріали за цією тематикою. Переклад анотації англійською мовою дозволить зарубіжним вченим ознайомитися з нею. Анотація повинна містити від 150 до 300 слів.
8. Ключові слова формують пошук наукової роботи
У цих словах закладений сенс наукової роботи. Завдячуючи їм, інші автори легше знаходять потрібні матеріали в електронних базах даних. Ці 4-6 слів та словосполучень прописують відразу після анотації. Вони мають відображати галузь науки, тему, мету і об'єкт дослідження, але жодне слово не повинне повторювати назву статті.
9. Почніть вступ з важливої інформації
Introduction (Вступ) – це досить важливий і складний для опису розділ статті. У ньому потрібно показати цінність експерименту для наукової спільноти, сформулювати головні тези і розповісти про раніше проведені дослідження з цієї теми, а також визначити головні завдання та гіпотези. Цей розділ не повинен містити «воду» і загальну інформацію. Обов'язковий критерій – мінімум 5 згадок на джерела літератури.
10. Описуємо методологію таким чином, щоб можна було повторити експеримент
В розділі Materials and methods (Матеріали і методи) вчений описує весь процес дослідження. Він вказує матеріали і методи, інструменти, які застосовувалися під час написання статті. Важливо уточнити в роботі: вона є експериментом чи теоретичним дослідженням. Якщо не знаєте, з чого почати, перегляньте інші статті схожої тематики.
11. Результат – вагома частина дослідження
Results (Результати) – розділ, в якому потрібно прописати отримані результати. Висновки повинні бути оформлені у вигляді малюнків або таблиць і складатися з чітких даних, отриманих під час наукової роботи. Автор може знову уточнити мету і методологію, а ще прописати труднощі, якщо такі виникли протягом роботи.
12. Аналіз результатів
В розділі Discussion (Обговорення) вчений дає оцінку результатам і пояснює, як ці результати були отримані. Він аналізує їх, робить висновки і дає необхідні рекомендації для вивчення даної теми. Крім цього, проводить паралелі з результатами інших досліджень і визначає взаємозв'язок між ними. Спираючись на сильні сторони дослідження, автор показує і слабкі моменти, які потребують доопрацювання, та розповідає про практичне і теоретичне використання результатів експерименту. Вчений робить висновки і описує подальші перспективи, можливості дослідження.
13. Підводьте висновки
Наприкінці роботи, в розділі Conclusions (Висновки), слід підвести лаконічний підсумок наукового експерименту. Яке значення мають отримані знання для наукового світу і як їх можна застосувати на практиці. Автор пише рекомендації вченим, які проводять дослідження у цій галузі, і яким знадобиться ця стаття.
14. Робота має містити якісні рисунки
Ілюстрації і малюнки мають бути унікальними, інформативними і логічними. Розширення рисунків повинно бути не менше 300 dpi. Варто зазначити, що у наукових роботах весь графічний матеріал (графіки, діаграми, ілюстрації, малюнки) прийнято називати рисунками (Figures). Їх нумерують у тому порядку, в якому вони згадуються в тексті. Кожен рисунок повинен мати назву та посилання на нього в тексті.
15. Оформлення таблиць
Кожна таблиця складається в «MS Word», має свій порядковий номер та заголовок. Графіки та діаграми створюють, використовуючи редактори «MS Excel», «Adobe Illustrator» або «Corel Draw». За змістом таблиці діляться на два види:
Аналітичні. В них демонструється аналіз цифрових даних. Під ними пишуться підсумки отриманих результатів, спираючись на показники в таблиці.
Неаналітичні. Ці дані здебільшого необроблені, їх подають лише для загального інформування або констатації фактів.
16. Використані джерела та їхне значення
References (Список використаних джерел) – це бібліографічний список, в якому згадуються джерела інформації, які використовувалися під час написання статті. Вони повинні бути процитовані у самій статті і відображені в списку використаних джерел у алфавітному порядку або ж у порядку згадування в тексті. У більшості випадків література має бути оформлена відповідно до міжнародного формату оформлення the АРА 6th edition. References – це розділ статті, заради якого існують наукометричні бази даних.
17. Формули краще конвертувати в формат LaTeX
Всі технічні показники в роботі повинні мати коректний вигляд, якщо статтю подають в журнали, які входять в Scopus або Web of Science. Тому для поліпшення роботи з показниками був введений формат конвертації в LaTeX. Ця програма дуже багатофункціональна, вона допомагає контролювати кількість тексту в одному абзаці, розставляти переноси та пробіли, створювати таблиці і списки, спрощувати роботу з перехресними згадками тощо.
18. Своєчасність написання статті
Багато вчених радять писати статтю паралельно з експериментом, а не після, що допоможе легше контролювати обсяг та правила оформлення. Розділи мають бути приблизно однієї величини, тільки обговорення і висновки можуть бути більшими. Обсяг статті становить мінімум 3500 слів.
19. Мова тексту
Текст потрібно писати науковою, але зрозумілою для інших дослідників мовою. В якісному матеріалі наявні лаконічність, чіткість і ясність викладу. Інформація доступна, точна, без зайвих даних. Слова і речення логічно побудовані, думки структуровані і завершені.
20. Унікальність статей – важливий чинник під час рецензування
Рецензенти журналів дуже суворо стежать за унікальністю наукових робіт. Стаття не може бути опублікована кілька разів, оригінальність тексту повинна бути не менше 85%. Якщо цю вимогу не виконати, то в публікації статті вченому буде відмовлено. Не радимо самостійно перевіряти текст. В Інтернеті є багато систем, які перевіряють унікальність, але вони не показують справжній відсоток копіювання. Краще звернутися в консалтингову компанію, яка проводить аудит статті. Редактори організації відстежують унікальність за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке гарантує точні показники.
21. Науковий стиль потребує особливої лексики статті
Досить часто в наукових роботах можна зустріти професійну термінологію, канцеляризми та абревіатури. Останні потрібно обов'язково розшифровувати одразу після першого згадування в тексті. Але не потрібно зловживати термінологією, вона може ускладнити розуміння матеріалу іншими вченими.
22. Професійний переклад статті академічною англійською мовою
Рецензенти часто відмовляють вченому в публікації через неточний переклад. У наукових роботах наявна складна термінологія, тому текст краще віддати професійному перекладачу, який не тільки зробить відповідної якості переклад, а й відправить його на коригування носію мови (пруфрідинг). Такий подвійний етап роботи над статтею гарантує високу оцінку перекладу від рецензентів міжнародних баз даних.
23. Загроза самоцитування
Відсоток самоцитування не має перевищувати 12%. Іноді в науковій роботі неможливо уникнути самоцитування, якщо тема дослідження досить вузька. Головне не перевищувати встановлену межу, бо рецензенти можуть зауважити, що це зроблено навмисно, тож така робота буде сприйнята як плагіат.
24. Ідентифікація вченого
Під час подання статті до редакції потрібно правильно вказати найголовніші дані вченого: ім’я та прізвище; науковий ступінь, вчене звання, посаду, місце роботи; населений пункт та країну; ORCID ID; Researcher ID; електронну пошту.
Також уважно перевіряти дані в профілі автора для правильної індексації в наукометричній базі даних. І, якщо є помилки, намагатися виправити їх, звернувшись до редактора видання чи науково-консалтингової компанії.
25. Кількість та порядок розташування авторів у співавторстві
Якщо стаття написана у співавторстві, то необхідно подавати дані для всіх авторів (ПІБ, назва структурного підрозділу, назва університету, поштова та електронна адреси). Важливо, щоб у статті були вказані усі співавтори, які зробили істотний внесок у експеримент, але допускається не більше 5 науковців.
26. Відповідальність кожного вченого
Всі вчені, які надсилають свої роботи в міжнародні журнали, мають усвідомлювати відповідальність за достовірність результатів, отриманих під час експерименту. Їхні роботи будуть читати тисячі науковців та використовувати дані у своїх дослідженнях, продовжуючи експерименти.
27. Як не потрапити у чорний список?
Подавати наукову роботу в кілька журналів одночасно заборонено публікаційною етикою. Не дозволено змінювати текст статті або перекладати її на іншу мову для публікації у двох журналах одночасно. Такі спроби карають занесенням вченого у чорний список авторів.
28. Важливо думати про наслідки
Вчений повинен ще до подання статті в редакцію, попередити про всі можливі конфлікти інтересів, які можуть виникнути і певним чином вплинути на результати інших дослідників, розкривши це у своїй статті.
29. Подача статті
Сьогодні майже кожний журнал вимагає, щоб наукова робота була оформлена та подана в електронному вигляді через електронну пошту або через спеціальну систему подання. Але існують і такі редакції, в чиїх вимогах вказано, що автор обов’язково мусить подати і паперову версію статті.
30. Дослідження – це про користь світові
У своїй роботі потрібно чітко описати результати, щоб вони були корисні іншим вченим, мали важливе значення, і науковці змогли легко відтворити дослідження, спираючись на висновки. Будьте уважні, чи не порушуєте авторські права інших вчених під час написання, використання та цитування їхнім матеріалів у своїх роботах. Кожен рукопис повинен відрізнятися від інших та мати свою новизну. А активна наукова діяльність вченого, у вигляді грантових і корисних досліджень та численних публікацій, допоможе йому претендувати на фінансову підтримку, продовжувати пошуки, скоріше та легше реалізовувати наукові ідеї та відкриття.
31. Не забувайте про дрібниці
Важливо звертати увагу на написання тире (“–”) та дефісу (“-”), а також використання потрібних лапок для цитат (“”). В тексті заборонено ставити зайві відступи. Не допускається розривати прізвище та ініціали. А також у жодному разі не займайтесь заміною символів для збільшення унікальності тексту.
32. Оберіть відповідний журнал
Стаття має обов’язково відповідати тематиці видання. Автору треба уважно перевіряти усі його дані, щоб переконатись, що він притримується обраного курсу і не бере все підряд для друку. Бо такі дії журналів можуть викликати питання, чи не «хижацьке» це видання, яке публікує лише заради фінансової наживи. Простежуйте показники журналів, які різні у кожній наукометричній базі даних, щоб вони були реальними та достовірними.
33. Вивчіть усі вимоги журналу, куди відправляєте статтю
Готуючи статтю до подання на рецензування, потрібно уважно ознайомитися з усіма вимогами журналу, куди подаєте рукопис, оскільки у кожного видання критерії можуть відрізнятися. Цю інформацію можна знайти на сайті журналу або звернутись до редактора з проханням надати ці дані.
34. Дочекайтесь індексації статті
Стаття опублікована, але це ще не є приводом для радощів. Потрібно дочекатися моменту індексації, і, якщо є якісь проблеми, негайно розпочати вирішення цього питання самостійно або за допомогою професійного посередника, який працює у сфері наукового консалтингу та допомагає вченим вирішувати труднощі з публікаційними процесами.
35. Пам’ятайте!
Навіть, якщо Ви будете використовувати усі поради, які є в цьому матеріалі, все одно будьте готові, що Вашу роботу можуть повернути на доопрацювання. Тому що саме під час такого ретельного розбору з боку рецензентів і ретельного доопрацювання з Вашого, буде народжуватись об’єктивна наука, яка своєю глибиною і новітністю вершитиме необхідні світові зміни та принесе Вам кар’єрні досягнення та визнання.
