Наразі у науковому світі недоброчесні видання все частіше називають одним словом – «хижаки». Але, окрім цього поняття, існують й інші негативні явища у науково-видавничій діяльності – «фейк» або журнал «клон». І цю різницю між «фейком», «хижаком» та «клоном» потрібно розуміти.

Зміст 

Що таке «хижацький» журнал?

Видання «клон»

«Фейковий» журнал

Які ще ознаки фейкового журналу?

Що відбувається зі статтями, які опубліковані у недоброчесному журналі?

На що розраховують шахраї?

Що спонукає базу даних перевіряти видання?

Чи знаєте Ви різницю між «виданням-хижаком», «фейком» або «клоном»?

Що таке «хижацький» журнал?

Таке видання може спокійно індексуватися у наукометричній базі даних, оскільки не встигло потрапити на щорічну перевірку журналів. І термін індексації може тривати декілька років. Прискорити моніторинг діяльності журналу може скарга чи питання щодо його показників.

Журнал «хижак» бере гроші та публікує якомога більше статей, які часто не відповідають міжнародним стандартам якості. Редакція вирішує не дотримуватися публікаційної етики, а обирає шлях додаткового заробітку: умовно кажучи, видає 50 випусків у рік, публікуючи тисячі статей. Існують цілі видавництва, які ведуть таку недоброчесну діяльність. Вони створюють декілька журналів і таким чином заробляють гроші.

Видання «клон»

Це «видання», яке повністю копіює дані оригінального журналу, що індексується в одній з баз даних, а саме його сайт, ISSN, редакційну колегію, систему подачі, конфіденційну етику та інші розділи. Це робиться для того, щоб було вкрай важко відрізнити «клон» від оригіналу і від його імені збирати гроші за публікації.

Нещодавно на нашому інформаційному порталі «Наука та метрика» ми писали про шахрайську діяльність одного сайту видання, що є «клоном». Шахраї реалізували свій план, спираючись на те, що справжній журнал важко знайти, бо він є частиною великого видавництва. Злодії скористалися ситуацією, організували сайт-клон цього видання, зібрали платежі від імені журналу, пообіцявши публікацію, але у результаті індексація не відбулась.

Шахрайська діяльність сайту видання

«Фейковий» журнал

Зазвичай він не має індексації у наукомектричній базі даних, вихідних даних про редакційну колегію, систему подачі та інших розділів. Шахраї можуть ігнорувати навіть розділи «публікаційна етика» і «рецензування», що передбачені в обов’язкових вимогах до наукових журналів. Тому, якщо на сайті не вистачає цих важливих сторінок, потрібно замислитися над його справжністю.

Які ще ознаки фейкового журналу?

  • має нелогічний шлях посилання, який ніяким чином не пов’язаний зі статтею;
  • ледь помітні зміни у назві (одна буква чи прийменник), URL-посиланні або в логотипі.
  • часто «фейки» створюють на платформі OJS (Open Journal System). Причина в тому, що вона є безоплатною та її легко використовувати.

Є така практика, коли видання веде етичну діяльність, індексується у базі даних, але нерегулярно додає до неї статті нових випусків. Він може стабільно приймати до публікації якісні статті, видавати нові журнали, але, наприклад, з 2018 року не відбувається індексації нових робіт. Скоріше за все причина полягає у відсутності відповідального, який би надсилав запит до Scopus з проханням проіндексувати дослідження. Тому, якщо шахрай бачить таку неактивність, він може знову скористатися ситуацією, створити такий самий сайт журналу й швидко набрати чимало статей у випуски за малі гроші. 

Що відбувається зі статтями, які опубліковані у недоброчесному журналі?

Наукометричні бази даних обов’язково організовують моніторинг діяльності журналу зазвичай після чого припиняється індексація наукової роботи. Але при повторній публікації статті робота буде вважатися плагіатом, оскільки вона була вже опублікована у відкритому доступі.

На що розраховують шахраї?

Публікація наукових статей – це не основна робота вчених. Через свою зайнятість науковці можуть витрачати дуже мало часу на експертизу та вибір журналу. Окрім цього, шахраї розраховують, що зможуть деякий час безкарно вести публікаційну діяльність серед великої кількості інших журналів, і перш ніж вони потраплять під перевірку, встигнуть заробити гроші.

Що спонукає базу даних перевіряти видання?

  • Якщо видання не відповідає критеріям бази даних.
  • Нетипова поведінка (активне збільшення кількості статей, зміни у географічній приналежності, високі показники самоцитування журналу тощо).
  • Занепокоєння, які висловлюють користувачі бази даних та проявляють хвилювання щодо діяльності видання, відправивши запит на аналіз роботи.

Якщо ми хочемо розвивати сферу наукових досліджень, генерувати новітність, то необхідно гостріше ставити питання дотримання публікаційної етики. Адже, поки ми зволікаємо, шахраї продовжують обманювати та безкарно плести свою павутину фейкової науки.

Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал "Наукові парки потребують трансформацій. Пропозиції МОН".

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також