Наразі світове наукове співтовариство публікує величезну кількість статей у міжнародних журналах, які індексуються в різних наукометричних базах даних. Тому дуже важливо дослідити, які бібліографічні платформи підійдуть для Вашої статті, будуть однаково ефективні та об'єктивні для пошуку літератури й реалізації Вашого наукового потенціалу.

Зміст:

1. Scopus / Web of Science

2. Паралелі та точки перетину

3. Обсяг контенту

4. Індексація наукових робіт

5. Профіль автора

6. Відстеження та аналіз цитування

​​​​​​​7. Швидкість публікації​​​​​​​

​​​​​​​Що спільного та відмінного між Scopus та Web of Science?​​​​​​​

На сьогодні найпопулярнішими наукометричними базами даних у світі є Scopus та Web of Science. Далі ми спробуємо комплексно порівняти зазначені бібліографічні платформи, знайти їхні точки перетину і відмінності, щоб відповісти на найбільш розповсюджені запитання дослідників.

Scopus / Web of Science

Scopus – одна з найбільших у світі наукометричних баз даних, що дозволяє відстежувати цитування статей, які були опубліковані в наукових виданнях. Її власником є видавнича корпорація Elsevier. У Scopus індексується близько 24 000 наукових журналів з різних галузей науки, праці конференцій, видання книг, майже 80% яких містять анотації.

Web of Science – це пошукова платформа, яка об'єднує реферативні бази публікацій у наукових періодичних виданнях і підпорядковується компанії Clarivate Analytics. WoS представляє інформацію з усіх галузей знань, індексуючи більше 12 000 журналів, 120 000 різних наукових матеріалів конференцій. Абсолютна більшість завдань щодо оцінки ефективності наукових досліджень у світі вирішується саме на основі даних WoS.

Паралелі та точки перетину

У подальшому ми розглянемо найважливіші особливості Scopus та WoS, тому що вони як взаємно доповнюють один одного, так і мають абсолютно різні підходи до висвітлення деяких наукометричних питань.

             Scopus та Web of Science: паралелі та точки перетину​​​​​​​

Обсяг контенту

Незважаючи на доволі «молодий» статус, Scopus налічує вже на третину більше контенту, ніж в Web of Science. Більше того, база даних Scopus постійно намагається залишатися актуальним джерелом у сфері природничих, соціальних і гуманітарних наук та медицини, тому постійно розглядає заявки нових видань на можливість включення. Кількість журналів в Scopus збільшується значно швидше за WoS, але остання виграє за обсягом свого архіву та ретельністю відбору журналів і, як наслідок, більшою авторитетністю журнальних індексів.

Індексація наукових робіт

В основному у WoS індексуються роботи з природничих, точних та суспільних наук. А ось гуманітарних журналів в базі дуже мало, тому фахівцям у цій сфері слід обирати видання для публікації з бази даних Scopus. У WoS та Scopus індексуються публікації не тільки англійською, а й іншими мовами світу, але з обов'язковим дотриманням однієї умови: опублікована версія анотації повинна бути представлена англійською мовою.​​​​​​​​​​​​​​

Профіль автора

У профілі автора вказується ПІБ, перелік місць робіт, включаючи останнє, кількість публікацій, які розміщені хронологічно, галузі наукових досліджень, посилання на співавторів, індекс Гірша та загальне число цитувань. WoS та Scopus надають різні варіанти пошуку й перегляду контенту, але в обох базах даних параметри можуть бути як базовими так і розширеними.

Також існують різні поля, які дозволяють користувачеві легко звузити галузь пошуку. Обидві бази даних мають можливість сортувати результати за різними параметрами. Уточнення результатів в обох базах даних дозволяє користувачеві швидко обмежувати і / або виключати результати по автору, джерелу, року, предметній галузі, типу документа, установі, країні і мові. Результати можуть бути роздруковані, відправлені електронною поштою, експортовані або реорганізовані відповідно до потреб дослідника.

Профіль автора в Scopus і Web of Science

Обидві бази даних надають користувачам можливість налаштувати профіль для управління збереженими пошуками і оповіщенням на одній вкладці. WoS має такі цікаві функції, як пошук по цитованим посиланням (CRS) – для того, щоб знайти раніше опубліковані й цитовані статі, а також функцію «Пов'язані записи», щоб визначити, які автори посилалися на ті ж матеріали. Аналогічна функція є і в Scopus. Вона надає можливість виявити документи, пов'язані з авторами або ключовими словами в конкретному записі. Також Scopus має «аналізатор журналів», який дозволяє користувачам оцінювати видання за кількістю цитат й опублікованих статей. Однак недолік Scopus полягає в тому, що він не має посилання до 1996 року.​​​​​​​

Відстеження та аналіз цитування

Не меншої уваги заслуговує цей фактор порівняння, який несе важливе значення для оцінки впливу та важливості конкретного запису за певний період часу. Дослідники можуть оцінювати записи, використовуючи дані цитування WoS і Scopus Citation Tracker, що показує, скільки разів конкретна робота, автор або журнал були процитовані в інших дослідженнях, дозволяє відстежувати ефект зацікавленості та актуальності конкретної роботи. Моніторинг посилань надає повну інформацію для інших авторів й організацій, які мають подібну тематику та зацікавлені в таких публікаціях.

Scopus і WoS мають функцію, яка дозволяє дізнатися, скільки разів інші автори цитували ту ж тему. Огляд цитування Scopus відображається з можливістю виключення самоцитування за допомогою h-індексу в графічному форматі.

Швидкість публікації

Безумовно помилковою є думка, що процес публікації у Web of Science чи Scopus є швидким. Адже він містить значну кількість етапів: підготовка якісного, структурованого тексту, переклад академічною англійською мовою, переговори з редакторами та видавцями, бюрократичне оформлення та ін. Виходячи з цього стає зрозумілим цінове співвідношення публікаційних послуг та якісного результату у високорейтинговому журналі.

Швидкість публікації в Scopus та Web of Science​​​​​​​

Як показує мій досвід, публікація у WoS та Scopus дуже складна справа, тому вченому, який вирішив вийти дійсно на серйозний рівень міжнародних видань, варто одразу визначити в якому «напрямку» працювати: Scopus або WoS. Ці бази даних мають багато схожих та відмінних рис, але кожна з них заслуговує на увагу та пильне дослідження. Обидва наукометричні сервіси відстежують якість матеріалу, роблять все можливе для зручного користування платформами та виступають за скрупульозність перевірки кожного наукового тексту та журналу.

Якщо у Вас все ще залишилось питання, де краще опублікувати статтю, то потрібно його вирішувати з точки зору наукових інтересів, цілей і наявності можливостей більш швидкого і повного підбору необхідної літератури у цій галузі дослідження. У зв’язку з цим неможливо одностайно визначити кращу базу для Вашої публікації. Вирішувати Вам.

Нагадаємо, нещадавно вийшов сьомий підкаст про академічний переклад та пруфрідинг.

img

"Наука та метрика" – перший незалежний журнал з наукометрії та науки в Україні, ціллю якого є створення потужної інформаційної платформи для наукової спільноти та її взаємодії. Редакція видання доносить лише оперативні новини та події, формує актуальне бачення через аналіз змін та тенденцій, щоденно слідкуючи за рухом у сфері наукометрії в Україні та за кордоном.

Читайте також